АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Туберкульоз хребта (туберкульозний спондиліт).

Хворіють пере­важно діти у ранньому віці. Уражається переважно II-IV хребець грудного відділу, рідше хребці поперекового відділу.

Клінічні ознаки. Основні ознаки захворювання залежать від фази розвитку процесу.

В передспондилітичнт фазі (туберкульозний процес локалізується в тілі хребця) виникають ознаки загальної туберкульозної інтоксикації, дити­на погано їсть, худне, стає вередливою, при постановці реакції Манту остання позитивна, при дослідженні крові — лімфоцитоз, прискорена ШОЕ. Клінічні

місцеві ознаки ураження хребта, як правило, відсутні. Для встановлення діагнозу важливе значення має рент­генологічне дослідження, при якому визначається вогнище остеопорозу і деструкції тіла хребця.

Спондилолітична фаза (руйнування тіла хребця і поширення процесу на міжхребцеві диски та м'які тканини, що їх оточують). Крім загальних проявів туберкульозного процесу, у хворих виникає біль при згинанні тулуба і об­меження його рухів. Дитина не може підняти предмет з підлоги і змушена для цього присісти. При огляді хребта визначається його викривлення, випинання остистих відростків, а також виникає симптом віжок Корнєва - напруження м'язів спини у вигляді тяжів, які йдуть від кутів лопа­ток до ураженого туберкульозом хребця при розгинанні тулуба і біль при натисканні на виступаючий остистий відросток. У цій фазі захворювання з'яв­ляються натічні абсцеси і гнійні нориці. Зміщення деструктивне змінених хребців може призвести до стиснення спинного мозку, розвитку паралічів кінцівок, порушення сечовипускання і дефекації. При рентгенологічному дос­лідженні визначають деструкцію тіл хребців, їх сплющення, можуть визнача­тись тіні натічних абсцесів.

Постспондилітична фаза характеризується затиханням запальних явищ. Можуть формуватись натічні абсцеси, нориці, виникати порушення спинномозкової іннервації.

Туберкульозний коксит. Займає за частотою друге місце і становить 20% усіх випадків кістково-суглобового туберкульозу. Захворювання проявляється ознаками туберкульозної інтоксикації, болем у кульошовому суг­лобі при ходьбі, розвивається атрофія м'язів, хворий приймає вимушене по­ложення: стегно приведене і зігнуте, пахові і сідничні складки згладжені; можуть бути гнійні нориці. При рентгенологічному дослідженні виявляють звуження суглобової щілини, виражений остеопороз, руйнування голівки стегнової кістки або вертлюжної впадини.

Туберкульозний гоніт — ураження колінного суглоба туберкульоз­ним процесом, трапляється переважно у дітей раннього віку. За частотою туберкульозний гоніт займає третє місце (15-20%) серед інших кістковосуглобових туберкульозних захворювань. Розрізняють 2 стадії процесу. У преартритичній стадії процес локалізується в епіфізі кістки, основними ознаками є біль у колінному суглобі, що підсилюється при ходьбі, куль­гавість, швидка стомлюваність.

При артритичній стадії біль у суглобі посилюється, останній збільшується в об'ємі, шкіра над ним гладка, блискуча, контури згладжені, він набуває веретеноподібної форми. Внаслідок накопичення рідини в суглобовій порожнині виникає симптом балотування (при натисканні на надколінник він занурюється, а при відпусканні повертається в попереднє положен­ня). Хворий тримає ногу в напівзігнутому положенні. Інколи утворюються нориці, з яких відходять дрібні кісткові секвестри. Шкірна складка на зовнішній поверхні стегна хворої ноги товстіша, ніж на здоровій (симптом Александрова). При рентгенологічному обстеженні визначають остеопороз суглобових кінців кістки, звуження суглобової щілини.

Лікування кістково-суглобового туберкульозу. Воно включає антибактеріальну терапію, дію на вогнище інфекції і загальнозміцнювальні ліку­вальні заходи. Хворих госпіталізують у спеціальні санаторії. Важливе зна­чення має раціональне харчування з достатнім вмістом білків, вітамінів, мікроелементів.

Антибактеріальна терапія передбачає застосування протитубер­кульозних препаратів (стрептоміцин, рифампіцин, циклосерин, ізоніазид, салюзид й ін.).

Поряд із цим, проводять іммобілізацію ураженої ділянки тіла: при туберкульозному спондиліті застосовують гіпсове ліжечко, при ураженні кульшо­вого суглоба - кокситну пов'язку, колінного - гонітну гіпсову пов'язку. При наявності натічника проводять пункцію, відсмоктують гнійний вміст і вводять розчин стрептоміцину в комбінації з антибіотиком пеніцилінового ряду.

Останнім часом застосовують і хірургічні методи лікування кістково-суглобового туберкульозу При туберкульозному спондиліті видаляють не­кротичні тканини ураженої ділянки хребта з наступною фіксацією його кістковим трансплантатом. При туберкульозному ураженні суглобів вида­ляють уражену синовіальну оболонку з вогнищем кісткової деструкції і створюють анкілоз у функціонально вигідному положенні кінцівки.

Актиномікоз.

Хронічне специфічне інфекційне захворювання запаль­ного походження, яке спричиняється променевими грибками (актиноміце­тами), характеризується утворенням друз і щільних інфільтратів з прогре­сивним ростом і хронічним перебігом. Інфікування людини проходить при попаданні на слизову оболонку рота, глотки, кишечника, бронхів променево­го грибка, при жуванні або при ковтанні зерен злакових, вдиханні частинок злакових, сіна, соломи, на яких знаходяться грибки. За певних умов мікро­організми проникають у тканини організму і в симбіозі з іншою мікрофло­рою, спричиняють запальний процес. Уражаються всі тканини, особливо сполучна і жирова.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав