АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога i лікування. 1. В період загострення режим ліжковий.

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. IV.Медична допомога
  4. XII. Лікування.
  5. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  6. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  7. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  8. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  9. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  10. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.

1. В період загострення режим ліжковий.

2. Нестероїдні протизапальні препарати (МП3П) (табл. 16): перевагу віддають вольтарену (диклофенаку натрію) 0,025 (75— 100 мг на до6у) та індометацину 0,025 (100 — 200 мг на добу). Призначають також ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), кольфарин, аспідам, аспірин-С 1,0 — 3-4 рази на день або бутадіон 0,15 — 3— 4 рази, напроксен 0,25 — 3— 4 рази, реопірин 3-4 таблетки на день бенемазон 0,025 — 4— 6 рази, клофезон 0,2 — 2— 3 рази, азаропазон 0,3 — 3-4 рази на день.

З. Глюкокортикоїди: преднізолон — 5 мг по 1— 2 таблетки 3— 4 рази на день; 2/3 до6ової дози - зранку, а 1/3 перед обідом (або метилпреднізолон — 4 мг, тріамцинолон — 4 мг) або 30 — 40 мг в/в або в/м.

Глюкокортикоїди зменшують активність запалення, мають значний імунодепресивний ефект: блокують продукцію антитіл, пригнічують активність Т-лімфоцитів (хелперів, супресорів), фібробластів та розвиток сполучної тканини, гальмують процес фіброзу.

При лікуванні хворих на РА використовують такі варіанти глюкокортикоїдної терапії:

1) локальне (внутрішньосуглобове) введення глюкокортикоїдів;

  Препарати Добова доза, г Кратність приймання рази 3-4
Кислота ацетилсаліцилова (аспірин) 3-6
Диклофенак натрію (ортофен, вольтарен, реводина, диклоберн, наклофен) 0,15-0,2 3-4
Диклофенак калію (вольтарен))рапід) 0,15 3-4
Напроксен (напросин) 1,5  
Фенілбутазон (бутадіон, бутазолідин) 0,6 2-3
Піроксикам (роксикам, фелден, еразон) 0,02-0,04  
Ібупрофен (бруфен, бурана, мотрин) 1,2-1,6 3-4
Кислота мефенамінова (понстал)   3-4
Суліндак (клінорил) 0,4-0,6  
Індометацин (метиндол) 0,2 2-4
Кислота тіапрофенова (сургам) 0,9  
Флур6іпрофен (флугалін, фро6ен) 0,4  
Кетопрофен (профенід, орудис) 0,3 3-4
Мелоксикам (моваліс) 0,015  
Німесулід (месулід) 0,2  
Целе6рекс (целекокси6) 0,2  

2) місцеве ( нашкірне ) застосування у вигляді мазей;

3) системне призначення глюкокортикоїдів (щоденне приймання всередину, альтернувальний режим приймання, пульстерапія; поєднане застосування глюкокортикоїдів із базисними протиревматичними препаратами);

4. 3асоби i методи імунокорегувальної дії:

а) з перевагою імунодепресивної дії (антилімфоцитарний глобулін щоденно а6о через день по 1- 3 мл, на курс - від 10 - 50 мл препарату; лімфоцитоферез, променева дія на лімфоїдну тканину);

6) 3 перевагою імуномоделюючими властивостями (гемосорбція, плазмафорез, каскадна плазмофільтрація, кліофорез, імуностимулюючі засоби (тималін, Т-активін, тимоптин, тимохен, міелопід, левамізол, зимозан, імуноглобулін, гемаферен i ін.);

в) судинне лазерне опромінення крові, гіпербарична оксигенація. Основними показаннями до імунокорегувальної терапії є неефективність попередньої терапії РА.

5. Імунодепресанти (особливо при торпідному перебігу РА, псевдосептичному синдромі) - азотіоприн i циклофосфамід по 100 -150 мг/до6у, підтри- мувальна доза 50 мг/добу; хлорбутин (лейкеран) по 2 мг 3-4 рази на день, пiдтримувальна доза - 2 мг на добу. Метотрексат по 2,5 мг 2 дні підряд (1-й день - 1 раз, 2-й день - 2 рази на до6у) з перервою на 5 днів, всього 7,5 мг на тиждень, тривало. Досвід показує, що терапевтичний ефект імунодепресантів, який настає через 2- 3 тижні, не є стійким, в результаті чого після покращання стану хворий вимушений (до одного року) приймати підтримувальні дози.

6. Компреси 3 димексидом на хворі суглоби, електрофорез із димексидом, магнітотерапія.

7. Вітамінотерапія (аскорбінова кислота по 0,5- 1,0 r 3 рази на день).

8. Лікувальна фізкультура, масаж, працетерапія.

9. Санаторно-курортне лікування (Хмельник, П'ятигорськ, Цхалтубо, Сочі- Мацеста, Медо6ори, Саки, Евпаторія, Одеса). Протипоказаннями до санаторно- курортного лікування є РА з вісцеритами, псевдосептичною формою, високою активністю запального процесу, неможливість самообслуговування.

10. Диспансерне спостереження хворих на РА здійснюється ревматологом або дільничним лікарем.

За силоюпротизапальної дії НПЗП розташовують: індометацин > диклофенак > піроксикам > пірпрофен > кетопрофен > напроксен > бутадіон > ібупрофен > анальгін > аспірин.

За анальгетичною активністю препарати розташовують: диклофенак > індометацин > анальгін >піроксикам > пірпрофен > напроксен > і6упрофен > бутадіон> аспірин > кетопрофен.

Вибір оптимального НП3П i його дози проводиться емпірично 3 урахуванням індивідуальної чутливості до нього, ступеня його ефективності та розвитку можливих побічних ефектів.

 

РОЗДІЛ 8

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)