АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІІ. Гігієнічна оцінка організації уроку

Спостерігаючи за закріпленим 8 класом, можна сказати, що в основному всі учні сидять як слід. Але в деяких школярів неправильна поза за партою. На це, я думаю, є кілька причин: це і погана звичка, і проблеми з спиною, і те, що всі парти в класній кімнаті однакової групи і, звісно не відповідають деяким учням. Вчителі намагаються контролювати сидіння учнів під час читання, писання, та деякі звичайно залишаються поза увагою.

Деякі вчителі роблять учням зауваження, але через певний час діти знову починають сидіти не правильно, повторне ж зауваження вчителі роблять рідко, або й взагалі не роблять. Але звичайно, що зустрічаються такі вчителі які зовсім не звертають увагу на це.

При організації уроку належить перш за все враховувати динаміку працездатності школярів. В перші 3-5 хв. уроку (фаза впрацьовування) навантаження повинно бути відносно невеликим, в наступні 15-20 хв. (період стійкої працездатності) навантаження збільшується до максимуму. Наприкінці уроку, оптимальний рівень збудливості працюючих нервових центрів КВП досить часто змінюється гальмуванням з розвитком втоми. Згідно з законів індукції в цей період відбувається збудження в рухових центрах кори мозку (учні починають рухатись, повертатися, розмовляти тощо). Згодом, якщо не прийняти належних заходів, в корі півкуль розвивається гальмування, виникає сонливість. Тому під кінець уроку, коли у учнів починає розвиватися втома, навантаження знижують. Виходячи із змін працездатності учнів протягом уроку, першу, найбільш продуктивну його частину доцільно використати не для опитування, як це за звичай робиться, а для пояснення нового матеріалу.

Для підтримання високого рівня працездатності учнів протягом всього уроку належить робити фізкультхвилини на кожному уроці в початкових класах, на передостаннім і останнім в середніх і старших класах.
Вправи ХХ повинні активізувати перш за все м’язи, які підтримують позу тіла, м’язи нижніх кінцівок (присідання, згинання і розгинання стоп), м’язи очей (моргання, сильні зажмурювання, колові рухи очима тощо). Ефективним є легкий самомасаж усіма пальцями волосатої частини голови, стимуляція розташованих на потилиці і шиї біологічно активних точок, дихальні вправи (гіпервентиляція в поєднанні з затримкою дихання).
Проводити фізкультхвилинки належить на початку останьої третини уроку; в повних класах – двічі на урок: на 10-15-й і 25-30-й хвилинах. Середня тривалість ХХ – 40-60 с.

Щоб правильно організувати урок з точки зору гігієни потрібно звертати також увагу на освітлення в класній кімнаті, відповідне опалення, доступ свіжого повітря, проведення фізкультурних хвилинок (які не виконуються, що є не правильним, з точки зору гігієни). Зростаючий дитячий організм, в якому обмін речовин відбувається швидше, ніж у дорослого, ще більше потребує чистого повітря.

Проаналізувавши організацію уроків я з’ясував, що не всі уроки організовані гігієнічно правильно, тому що протягом уроку не завжди проводяться фізкультурні хвилинки, а також не використовуються різні за характером види діяльності для переключення уваги, що допомагає попередити розвитку втоми на уроці. В результаті на таких уроках в учнів швидко проявляються ознаки втоми, діти стають не уважні, крутяться, починаютьсь говорити між собою, займатися сторонніми справами, не завжди реагують на зауваження учителя; в основному перші ознаки втоми виявляються після 25-30 хвилин уроку.

ІV. Гігієнічні вимоги до організації і проведення перерв у школі

Тривале підтримання високого рівня працездатності школярів можливе лише за умови своєчасного відновлення потрачених зусиль. З цією метою в школах передбачені перерви між уроками. Позитивний вплив перерв між уроками на організм школяра полягає в прояві механізму активного відпочинку.

Дослідження вчених гігієністів, фізіологів, лікарів встановлено, що для успішного відпочинку після 45-хвилинного уроку достатньо 10 хв. перерви. Найліпшим варіантом проведення перерв вважається організація рухливих ігор на відкритому повітрі, або в рекреаційних приміщеннях. Під час перерви не бажаною є розумова діяльність: підготовка до наступних уроків, ігри, які вимагають розумового напруження (шашки, шахи тощо), читання художньої літератури. Організовуючи перерви, необхідно зацікавити учнів в тій чи іншій діяльності, але ні в якому разі не примушувати їх робити те, що вони не хочуть.

Тривалість перерв протягом дня у Петрівцівській ЗОШ І-ІІІ ступенів різна: після 1,4,5,6 уроків перерви тривають 10 хвилин, перерва після 2,3 уроку – 20хв. На перервах організовується харчування учнів.

Для активного відпочинку учнів на території школи створені спортивні майданчики для гри. Футбольне поле має трав’яне покриття. Майданчики мають рівну поверхню, що є доцільним, щоб зберегти здоров’я дитини, і знизити ризик травм учнів. Займатися на спортивних майданчиках дозволяють лише в спортивному одязі та взутті.

Я вважаю, що для покращення організації та проведення перерв у школі потрібно більше приділяти уваги перебуванню учнів на свіжому повітрі (особливо це стосується теплих періодів року).

V. Стан здоров’я і фізичний розвиток школярів

У 8 класі дітей з відхиленнями фізичного розвитку немає, хіба що розумові відхилення. Явна індивідуальна допомога з боку вчителів учням не спостерігається, але вчителі особливо уважні до них. Також не помітно і особливого впливу стану здоров’я учнів на їх поведінку. Загалом ці діти старанні на уроках, на виховних заходах, на змаганнях з фізичного виховання.

З такими учнями я старався працювати, адже не завжди новий матеріал був їм зрозумілим. В основному, моя мета завжди була досягнута.

Під час спостережень, я звернула увагу, що декілька учнів пишуть лівою рукою. В процесі направленого виховання як праворука, ліворука дитина починає втрачати вроджений лівобічний безумовний рефлекс лівої сторони, розвивати і закріплювати слабше виражений хватальний рефлекс правої сторони. Усе це, звичайно, призводить до певних змін морфофункціональних структур ліворуких дітей. Наслідком праворукого виховання ліворуких дітей є гальмування і фізичного і розумового розвитку. Адже у праворуких більш розвинута права половина тіла, а у ліворуких – ліва, кожен із них має відповідно ведуче око, і відповідно більш гострий слух тощо.
Природна правобічна асиметрія організму як цілого, як і лівобічна асиметрія, зумовлена впливом ряду факторів, котрі нині ще недостатньо вивчені і тому всіляке штучне втручання може мати шкідливі наслідки для організму.

Спостерігаючи за учнями протягом уроків та проаналізувавши отримані дані я дійшов висновків, що стан здоров’я учня безпосередньо впливає на працездатність, успішність та поведінку школярів. Я вважаю, щоб учні добре навчалися перш за все потрібно створити як найбільш комфортніші умови для їх навчання, особливо якщо ідеться про дітей, які мають певні проблеми зі здоров’ям.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1240 | Нарушение авторских прав