АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення рухової щільності уроку фізичної

Культури

Завдання. Оволодіти методикою визначення рухової щільності уроку (РЩУ) фізичної культури. Дослідити тривалість рухової активності учнів різного рівня фізичної підготовленості.

Методика. Заняття проводять на шкільному уроці з фізкультури. Для виконання роботи підбирають трьох учнів (досліджуваних) – по одному із низьким, середнім і високим рівнем фізичної підготовленості. Усіх студентів ділять на три групи. Студенти першої групи проводять спостереження за учнем з низьким рівнем фізичною підготовленості, студенти другої і третьої груп – відповідно за учнями з середнім і високим рівнем підготовленості. Фіксують час початку уроку і тривалість його складових частин – підготовчої, основної і заключної. При виконанні роботи зручно користуватись шаховим годинником, який дозволяє відмічати як загальну тривалість уроку, так і сумарну тривалість часу виконання учнем рухів. Годинник включається із дзвоником на урок і виключається через 45 хвилин.

В спеціально підготовлений протокол дослідник записує усі дії, які виконує його досліджуваний. Примірна схема протоколу хронометрії уроку приведена в таблиці 58. В протокол спочатку записують показники секундоміра, а тоді наступну дію. Віднявши величину попереднього показника часу від наступної визначають час витрачений на кожну дію. В протоколі фіксують як доцільні, так і недоцільні витрати часу. Недоцільні витрати часу заносять у відповідну графу з знаком "мінус". Для визначення рухової щільності уроку час окремих граф сумується по вертикалі. Окремо розраховують загальну і моторну щільність уроку:

ЗЩУ =Сума раціональних витрат часу / 45 хв. (тривалість уроку) *100;

МЩУ =Витрати часу на виконання вправ /45 хв. (тривалість уроку)*100.

Результати роботи виражають графічно. Для цього на горизонтальній лінії відмічають частини уроку і їх тривалість, а на вертикальній – рухову щільність окремих частин уроку в % – відношення часу, витраченого учнем на виконання фізичних вправ до всієї тривалості уроку.

На основі даних загальної і моторної щільності уроку дають оцінку педагогічної майстерності вчителя, його організаційним здібностям, знаходять резерви підвищення якості роботи педагога.

При аналізі щільності уроку порівнюють його величини в підготовчій, основній і заключній частинах заняття. Оптимальною для тренувальних занять вважається МЩУ 70-80%, для навчальних – 50% і нижче. Що ж до ЗЩУ, то вона має бути якнайбільшою (до 100%).

У висновках до роботи відмічають особливості величин щільності уроку фізкультури для учнів різного рівня фізичної підготовленості. Оскільки рухова щільність не є прямим показником інтенсивності рухів і вираженості фізіологічних змін, зумовлених фізичною роботою, вказують на її місце і роль при аналізі фізіологічної кривої уроку.

Таблиця 58

Протокол хронометрії уроку фізвиховання (за Б.М.Мінаєвим, Б.М.Шияном, 1989)

РОБОТА 2

Побудова фізіологічної кривої уроку фізичної

Культури

Завдання. Оволодіти навичками побудови і аналізу фізіологічної кривої уроку фізкультури.

Методика. Робота виконується паралельно з роботою №1. Досліджуються ті ж учні, на яких визначається рухова щільність уроку фізкультури. Студенти-дослідники реєструють фізіологічні показники (ЧСС, артеріальний тиск, частоту дихання, температуру тіла) перед початком уроку і через кожні чотири хвилини на протязі уроку.

На основі одержаних даних малюють графік залежності частоти пульсу та інших фізіологічних показників від інтенсивності фізичних навантажень (від МЩУ).

При аналізі фізіологічних кривих уроку враховують той факт, що при високому емоційному збудженні і навіть незначних навантаженнях досліджувані показники можуть бути більш високі, ніж під час виконання більш напруженої роботи. Незначні зміни вегетативних функцій, спостерігаються і при виконанні учнями статичних вправ.

РОБОТА 3

Визначення постави і профілактика її порушень у

Школярів

Завдання. Оволодіти навичками тестування постави. З’ясувати умови, яких належить дотримуватись для формування правильної постави у школярів.

Методика. Для визначення постави проводять візуальні спостереження над положенням лопаток, рівнем плечей, положенням голови. Спостереження доповнюють інструментальними дослідженнями глибини шийного і поперекового вигинів та довжини хребетного стовпа за методикою З.П.Ковалькової (Е.П.Стромська, 1963, табл. 59).

Таблиця 59

Показники для визначення окремих видів постави (за З.П.Ковальковою, цит. за Е.П.Стромською, 1963)

Примітка: чисельник – хлопчики, знаменник – дівчатка; 1 – шийна точка, 2 – поперековий лордоз.

До обстежуваного, який стоїть в звичній позі з боку спини, прикладають антропомір у вертикальному положенні. Лінійкою вимірюють відстань від антропоміра до остистого відростка VII шийного хребця і до найбільш глибокої частини поперекового вигину.

Довжину хребетного стовпа вимірюють так. Обстежуваний стоїть струнко, антропомер встановлюють з боку спини паралельно серединній лінії тіла, не торкаючись хребта. Поперечною лінійкою вимірюють висоту стояння верхньої точки хребта (найбільш низько розташована кісткова точка черепа в потиличній зоні впродовж серединної лінії) і нижньої точок хребта (кінець куприка). Різниця між висотою стояння цих точок і складає довжину хребта. Одержані цифрові дані глибини шийної точки і поперекового вигину оцінюють, користуючись даними таблиці 59. При визначенні виду постави враховують стать досліджуваного і довжину хребта.

При правильній поставі показники глибини шийного і поперекового вигинів майже однакові, з коливаннями в межах 3-4 см в молодшому шкільному віці і 4-5,5 см – в середньому і старшому; корпус утримується прямо, голова піднята, плечі випрямлені і знаходяться на одному рівні, живіт підтягнутий, ноги прямі.

При сутулуватій поставі збільшена глибина шийного вигину і згладжено глибину поперекового вигину, голова нахилена вперед, плечі опущені. У верхній частині грудного відділу спостерігається надмірний вигин назад. Лордотична постава характеризується збільшеним поперековим вигином і згладженим шийним; живіт випуклий, верхня частина тулуба дещо відкинута назад. При кіфотичній поставі збільшена глибина як шийного, так і поперекового вигинів – спина кругла, плечі опущені, голова похилена вперед, живіт випуклий. Випрямлена постава характеризується згладженням і шийного, і поперекового вигинів, спина випрямлена, живіт підібраний.

Для визначення бокових викривлень використовують сколіозомір Біллі-Кірхгофера. Досліджуваний нахиляється вперед, дермографічним олівцем відмічають лінію, яка йде по остистих відростках хребців. Тоді учень стає у звичну поставу, на шию йому одягають обруч сколіозоміра так, щоб місце прикріплення сантиметрової стрічки до обруча було на рівні VII шийного хребця. За величиною відхилень лінії остистих відростків від вертикально опущеної стрічки судять про викривлення хребта.

Спрощено поставу можна оцінити вимірюючи ширину плечей і їх дугу. Ширина плечей вимірюється сантиметровою стрічкою спереду на рівні кісточок, що виступають над плечовими суглобами. Плечова дуга вимірюється ззаду, вона рівна віддалі по дузі між згаданими точками (стрічка повинна проходити по верхньому краю лопаток). Про стан постави судять за формою плечового індексу (ПІ):

ПІ =Ширина плечей / Плечова дуга * 100%

Показник рівний 90% і менше свідчить про сутулість, 100-110% – норма. Якщо показник більше 120%, належить звернутись до лікаря.

РОБОТА 4

Визначення сили м’язів, які формують поставу

Завдання. Оволодіти методикою визначення сили м’язів спини, бокової поверхні тулуба і черевного преса. З’ясувати значення окремих м’язів тулуба для формування і підтримання правильної постави школярів.

Методика. До м’язів, які формують поставу, належать перш за все м’язи спини, м’язи бокової поверхні тулуба і м’язи черевного пресу.

1. Визначення сили м’язів спини. Досліджуваний учень лягає на живіт поперек кушетки так, щоб верхня частина тулуба до тазових кісток знаходилась на вису; руки на попереку, голова і грудна клітка припідняті. Ноги досліджуваного притримують руками. Для дітей віком до 6 років нормативною вважається тривалість утримання тулуба не менше 1 хв., для дітей віком 7-11 років – 2-3 хв., старше 12 років -більше трьох хвилин (Г.А.Горяная, 1995).

2. Визначення сили м’язів бокової поверхні тулуба і м’язів черевного преса. Досліджуваний лягає поперек кушетки на бік так, щоб верхня частина тулуба знаходилась на вису; руки за головою. Для дітей до семи років нормативною є тривалість утримання тулуба в горизонтальному положенні – не менше 1,5 хв., для дітей віком 8-12 років – 1,5-2 хв., старше 12 років – 3 хв. і більше.

Для визначення сили м’язів черевного преса досліджуваному пропонують зробити якнайбільшу кількість піднімань з положення лежачи на спині (руки на попереку, ноги утримуються руками дослідника) в положення сидячи. Діти до 6 років повинні виконувати це завдання не менше 15 разів, у віці 7-11 років -не менше 20 разів, старші 12 років – більше 30 разів (Г.А.Горяная, 1995).

РОБОТА 5

Визначення форми спини та профілактика плоскостопості

Завдання. Оволодіти методиками визначення форми стопи; ознайомитись з методиками профілактики плоскостопості.

Методика. Порушення ресорної функції стопи погіршує опорну функцію ніг, що в свою чергу супроводжується змінами кісткового скелета таза і хребта. Стопа дитини, на відміну від стопи дорослої людини, коротша, ширша і звужена в п’яті. Формування склепіння стопи завершується до 11-12-річного віку школярів, формування усієї стопи завершується у віці 16-18 років. За формою, розрізняють нормальну, приплюснуту і плоску різновиди стоп.

1. Визначення форми стопи методом плантографії (П.М.Левитський і ін., 1977). Аркуш паперу намащують тонким шаром 10%-вого розчину таніну в спирті. Досліджуваний стає босими ногами спочатку у ванночку з марлею, змоченою 10%-вим розчином хлористого заліза, а тоді – на папір. Щоб відбиток стопи на папері був чіткіший, досліджуваному пропонують трохи присісти.

На одержаному відбитку стопи (мал. 47) проводять дотичну лінію АВ – з боку великого пальця і лінію CD – від основи другого пальця до середини п’яти; лінію CD ділять пополам перпендикулярно до неї лінією EF. Точку перетину перпендикуляра із зовнішньою лінією стопи і з внутрішньою (опорною) і дотичною АВ лініями позначають відповідно буквами а, б і в.

Відрізок аб характеризує зовнішнє (опорне) склепіння, відрізок бв – внутрішнє – (ресорне). Додатково вимірюють ширину відбитка стопи (в см) – відрізки аб і бв. їхнє співвідношення (аб/бв) від 0 до 1,0 свідчить про нормальну форму стопи, від 1,0 до 2,0 -приплющену, 2,0 і більше – про плоску.

Мал. 47. Відбитки стопи: 1 – нормальна; 2 – плоска.

2. Дослідження стану стопи за методикою Н.Т.Бєлякової. На долівку кладуть чистий аркуш паперу і стають на нього, розмістивши стопи паралельно одна одній на відстані 10-15 см. Обводять контур стопи олівцем, тоді піднімають праву ногу і, стоячи на лівій, контур стопи обводять вдруге. Ця ж процедура повторюється з правою ногою. Нормальним вважається стан стопи, коли при її повторному обведенні контури зходяться; при зменшенні другого контура стан стопи добрий; при збільшенні – поганий (плоскостопість).

У висновках до роботи вказують виконання яких вправ є найбільш ефективним для зміцнення стопи.

10.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

Фізіологічне обгрунтування проведення шкільного уроку фізичної культури

1. Виходячи з наукових даних про те, що урок фізкультури компенсує 40% біологічної потреби молодших школярів у русі, розрахуйте тижневий обсяг рухової активності для учнів даної вікової категорії.

2. Згідно сучасних фізіологічних і психологічних досліджень, між фізичною і розумовою діяльністю (працездатністю) існує певний взаємозв’язок. В чім сутність цього взаємозв’язку? Необхідність його врахування при організації навчально-виховної роботи в школі.

3. Вкажіть, які фізіологічні особливості організму молодших школярів належить враховувати при організації (нормуванні) їхньої рухової активності.

4. У вирішенні завдань тренувального уроку фізкультури важлива роль належить його вступній (підготовчій) частині. Дайте фізіологічне обгрунтування проведення вступної частини тренувального уроку фізкультури.

5. Частота пульсу 10-класника в кінці тренувального уроку фізкультури, направленого на розвиток загальної витривалості – 150 ск/хв., ЧСС спокою у даного учня – 70 ск/хв., максимальна – 200 ск/хв.. Дайте оцінку заключної частини уроку фізкультури.

6. Належну увагу на уроках фізкультури необхідно приділяти удосконаленню функцій вестибулярного аналізатора. Чому?

7. Чимало спеціалістів фізичного виховання заняття учнів на уроках фізкультури проводять босоніж. Обгрунтуйте доцільність такого заходу.

8. Діти різних типів нервової системи по-різному швидкості і якості засвоюють програмний матеріал уроку фізкультури. Вкажіть на особливості врахування типу нервової системи школярів при організації тренувальних уроків фізкультури.

9. Визначіть загальну і моторну щільність уроку фізкультури, якщо попереднім хронометруванням встановлено, що сума раціональних витрат часу складала 40 хв., а витрати часу на безпосереднє виконання вправ – 30 хв..

10. При аналізі моторної щільності уроку (МЩУ) порівнюють його величини в підготовчій, основній і заключній частинах заняття. Вкажіть на нормативні величини МЩУ фізвиховання для навчальних і тренувальних уроків.

11. На уроках фізвиховання з молодшими школярами потрібно якнайширше застосовувати наочність і показ виконання фізичних вправ. Дайте фізіологічне обгрунтування цій рекомендації з позиції вчення про абстрактне і образне мислення.

12. На великій перерві учні захопилися грою у футбол і після дзвінка з’явились на наступний урок сильно збудженими. Увага дітей до навчального матеріалу, який подає вчитель на початку уроку, розсіяна. Дайте фізіологічне обґрунтування заходів, направлених на мобілізацію уваги учнів.

Фізіологічне обгрунтування організації позаурочних форм занять фізичною культурою

13. Вкажіть, які вікові особливості організму підлітків належить враховувати при організації їх фізичного виховання.

14. Дайте фізіологічне обґрунтування основним умовам (принципам) наукової організації високопродуктивної праці школярів.

15. Окрім добових, місячних, сезонних і багаторічних ритмів активізації та сповільнення перебігу фізіологічних процесів існують і тижневі фізіологічні ритми. Обґрунтуйте доцільність їх врахування при організації навчально-тренувального процесу в школі.

16. Значення ранкової (гігієнічної) гімнастики багатогранне. В чому проявляється ця багатогранність? Розкрийте фізіологічний механізм позитивного впливу ранкової гімнастики на організм людини.

17. Виконавши комплекс вправ ранкової гімнастики, інші гігієнічні процедури та поснідавши, учень поспішив у школу. Тут йому прийшлось ставати до гурту школярів для виконання загальношкільної вступної гімнастики (гімнастика перед заняттями). Чи потрібна вступна гімнастика даному учневі? Якщо так, то які вправи доцільно включити в комплекс гімнастики перед уроками?

18. Організовуючи тренувальний урок фізкультури, направлений на розвиток загальної витривалості, учнів середнього шкільного віку доцільно привчати займатись на тренувальній доріжці індивідуально, а не разом з групою. Обґрунтуйте правильність цього положення.

19. До позаурочних форм фізичного виховання входять фізкультхвилинки і паузи. Що між цими формами фізвиховання є спільного? Які вправи та в якій кількості (за обсягом) доцільно включити до комплексу вправ фізкультхвилинок та фізкультпауз?

Роль фізичних вправ у формуванні і виправленні постави

20. Одним із завдань шкільного уроку фізкультури є формування правильної постави учнів. Вкажіть, розвитку яких рухових здібностей належить приділяти найбільше уваги для забезпечення правильної постави та попередження плоскостопості? За яких умов навантаження на хребет найбільше, а за яких найменше?

21. Вкажіть, чому учням молодшого і середнього шкільного віку не рекомендується виконання великих, зокрема, однобічних навантажень на хребет? Яких основних правил належить дотримуватись при підніманні вантажів.

22.3 віком кількість осіб, які страждають захворюванням поперекового і поперековокрижового відділів хребта значно зростає. Чому? За яких умов найчастіше виникають грижові випуклості між-хребцевих дисків і ущемлення нервових корінців?

23.Які причини сприяють виникненню вад постави? Вкажіть на зміни функціонального стану органів і систем організму школярів з вадами постави.

24. Які ознаки характерні для нормальної постави, а які – для дефектних постав?

25.3 метою попередження порушень функції і викривленнь хребта при формуванні рухових навичок у дітей і підлітків, необхідно дотримуватись певних умов. Вкажіть на основні з них.

Основи самоконтролю за станом здоров’я школярів

26. Вкажіть на основні об’єктивні і суб’єктивні показники самоконтролю за станом здоров’я школярів.

10.6. МАТЕРІАЛ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Фізіологічне обгрунтування проведення шкільного уроку фізичної культури

1. Основною формою фізичної культури в школі є:

а) секційні заняття,

б) урок фізкультури,

в) фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи,

г) ігри і фізичні вправи на продовжених перервах.

2. Механізм активного відпочинку лежить в основі відновлення працездатності шляхом проведення:

а) вранішньої гігієнічної гімнастики,

б) уроку фізкультури,

в) фізкультурних хвилинок і фізкультурних пауз,

г) секційних занять фізкультурою.

3. За змістом усі уроки фізкультури умовно поділяють на:

а) предметні і комплексні,

б) навчальні і тренувальні,

в) контрольні і комбіновані,

г) навчальні і контрольні.

4. Організація учнів на свідоме виконання задач уроку, підготовка їх до оволодіння конкретними вправами, впрацьовування функціональних систем до інтенсивної діяльності – усі ці задачі вирішуються перш за все в такій частині шкільного уроку фізкультури:

а) основній, б) заключній,

в) підготовчій, г) а+б.

5. Набуття учнями передбачених планом знань, вмінь і навичок, розвиток фізичних здібностей; підвищення рівня спортивної кваліфікації, формування правильної постави, морально-вольова підготовка – усе це задачі такої частини уроку: а) підготовчої, б) основної,

в) заключної, г) а+в.

6. Кількість повторень окремих вправ в основній частині уроку фізкультури при їх розучуванні повинна становити:

а) 5-10, 6)15-20, в) 25-30, г) 30-40.

7. Кількість повторень окремих вправ в основній частині уроку фізкультури при їх закріпленні повинна становити:

а) 5-10, 6)15-20, в) 25-30, г) 30-40.

8. Поступове зниження рівня фізичного і емоційного збудження, підведення підсумків уроку, перевірка

27. Оцінка суб’єктивних показників самоконтролю стану здоров’я учнем була такою: самопочуття -4, сон – 5, апетит – 5, працездатність – 4. Розрахуйте показник інтегральної оцінки оцінюваних ознак.

28. Розрахуйте рівень розвитку мускулатури плеча учня. Відомо, що діаметр напруженого плеча становив 31 см, розслабленого – 36 см.

29. Дайте оцінку рівня розвитку грудної клітки 17-річного учня. Зріст юнака 170 см, окружність грудної клітки – 100 см.

30. Розрахуйте індекс маси тіла для юнака вагою 76 кг з ростом 170 см. Дайте оцінку одержаному показнику щодо рівня ожиріння і можливих перспектив втрати здоров’я.

домашніх завдань, завдання на наступний урок -

усе це задачі такої частини уроку:

а) підготовчої, б) основної,

в) заключної, г) а+б.

9. Верхньою межею інтенсивності навантажень для

школярів основної медичної групи є навантаження

з ЧСС (ск/хв.):

а) 130, 6)160, в) 180, г)220. 10.Робота з ЧСС 140-160 ск/хв. називається:

а) максимальною, б) середньою, в) низькою.

11. Інтервал повторних вимірювань ЧСС при хронометруванні уроку (для побудови фізіологічної кривої уроку) складає (хв.):

а) 4, 6)8, в) 10, г) 15.

12. Процентне співвідношення суми раціональних витрат часу до загальної тривалості уроку складає показник:

а) моторної щільності уроку,

б) інтенсивності уроку,

в) загальної щільності уроку,

г) обсягу уроку.

13.Процентне співвідношення суми витрат часу на виконання фізичних вправ до загальної тривалості уроку складає показник:

а) моторної щільності уроку,

б) інтенсивності уроку,

в) загальної щільності уроку,

г) обсягу уроку.

14. Оптимальною для тренувальних занять вважається моторна щільність уроку (в %): а) 50, 6)70-80, в) 85-95, г) 100.

15.Оптимальною для навчальних занять вважається моторна щільність уроку (в %): а) 50, 6)70-80, в) 85-95, г) 100.

16. Загальна щільність добре організованого уроку повинна наближатись до величини (в %): а) 40, 6)60, в) 80, г) 100.

Фізіологічне обгрунтування організації позаурочних форм фізичного виховання

17.3 школярами початкових класів кожний тиждень необхідно проводити таку кількість організованих занять фізичними вправами (год): а) 4-6, 6)7-9, в) 10-13, г) 14-15.

18. Норма загального обсягу м’язової діяльності школярів (організовані і самостійні заняття фізичними вправами) становить не менше (годин на тиждень):

а) 20, 6)30, в) 40, г) 50.

19. У віці розквіту функціональних можливостей організму (18-30 літ) обов’язкова норма рухової активності становить (годин на тиждень):

а) 12-15, 6)16-18, в) 19-21, г) 22-25.

20. Інтенсивність тренувальних навантажень з віком (в порівнянні з нормами для осіб віком 18-30 років) необхідно:

а) збільшувати, 6) зменшувати, в) суттєво збільшувати.

21. Для відновлення організму учня до наступного заняття ігри і фізичні вправи на продовжених перервах припиняють за (хв. перед початком наступного уроку):

а) 5, 6)10, в) 15, г)20.

22. Фізіологічне значення ранкової гігієнічної гімнастики:

а) прискорення впрацювання органів і систем організму після сну,

б) загартування організму,

в) підтримання набутого фізичним тренуванням рівня працездатності,

г) а+б+в.

23.Основними задачами гімнастики перед уроками є:

а) організація учнів перед початком навчальних занять,

б) підвищення розумової працездатності учнів на перших уроках,

в) попередження порушень постави,

г) а+б+в.

24. Загальна тривалість гімнастики перед уроками (хв.): а) 5-10, 6)15-20, в) 25-30, г) 35-40.

25. Інтенсивність занять гімнастикою перед уроками за ЧСС (ск/хв.):

а) до 100, 6)100-120,

в) біля 130, г) біля 150.

26. За своїм фізіологічним значенням виробнича гімнастика, як і фізкультхвилинки, є видом:

а) активного відпочинку,

б) пасивного відпочинку,

в) фізичного тренування,

г) б+в.

27. При підготовці учнем уроків вдома, фізкультпаузи належить повторювати через таку кількість хвилин розумової праці:

а) 85, 6)75, в) 65, г)45.

28. Оптимальна тривалість фізкультхвилинок в час розумової праці учнів (хв.):

а) 5-10, 6)10-15, в) 15-20, г) 20-25.

29. Формування у школярів потреби фізичного вдосконалення включає в себе:

а) виховання у дітей позитивного відношення і інтересу до занять фізичними вправами,

б) формування вмінь і навичок самостійних занять,

в) формування’звички до щоденних занять фізичною культурою,

г) а+б+в.

30.Найбільш істотно впливає на збільшення рівня здоров’я школярів розвиток на тренуваннях такої рухової здібності:

а) сили,

в) гнучкості,

б) спритності, г) витривалості.

Роль фізичних вправ у формуванні постави школярів

31. Величина тиску на міжхребцеві диски поперекового відділу хребта у юнака, що сидить, становить (кг/см²): а) 10-15, 6)20-30, в) 35-40, г) 45-50.

32.Середня величина навантаження на поперекові диски хребта учня при твердому стрибку з висоти 0,5 м становить (кг): а) 300, 6)200, в) 150, г) 50.

33.Якщо при нахилі тулуба людиною утримується вантаж в 30 кг, навантаження на міжхребцеві диски поперекового відділу хребта зростає до (кг): а) 100, 6)250, в) 350, г)450.

34. Зміни в кістково-суглобнім апараті хребта і в між-хребцевих дисках спричиняють розвиток: а) остеохондрозу, б) радикуліту, в) а+б.

З5.Загальна кількість дітей в Україні з порушеною поставою (%): а) 10, 6)20, в) 30, г)50.

36. Основними причинами викривлення хребта у дітей є такі:

а) недостатній розвиток мускулатури спини і черевного пресу,

б) тривалі статичні навантаження в умовах неправильного положення тіла,

в) нерівномірний розподіл "м’язової тяги" при підніманні і перенесенні вантажів,

г) а+б+в.

37. Постава визначається:

а) положенням голови і формою хребта,

б) формою грудної клітки і кутом нахилу таза,

в) асиметричністю плечового пояса і станом м’язів, що беруть участь в підтриманні рівноваги тіла,

г) а+б+в.

38. В сагітальній площині можуть виникати такі типи патологічних постав:

а) кругла і кругло-ввігнута спина,

б) плоска, плоско-ввігнута спина і сутулість,

в) а+б,

г) крива спина.

39.У фронтальній площині можуть виникати такі типи патологічних постав:

а) кругла і кругло-ввігнута спина,

б) плоска, плоско-ввігнута спина і сутулість,

в) а+б,

г) крива спина.

40.При лікуванні дефектів постави у дітей і підлітків належить дотримуватись таких основних методичних принципів:

а) систематичне виконання вправ, направлених на загальний фізичний розвиток,

б) проведення систематичного тренування опорно-рухового апарата (вправи на мобілізацію, розвантаження і витягнення хребта, балансування тощо),

в) включення корегуючих вправ в заняття фізичного виховання,

г) а+б+в.

41. Хребет новонародженої дитини має такі фізіологічні викривлення:

а) крижово-куприковий кіфоз, б) шийний лордоз, в) грудний лордоз, г) поперековий лордоз.

42. При складанні комплексу вправ корегуючої гімнастики для учнів з нефіксованими формами порушень постави особливу увагу приділяють вирішенню таких основних завдань:

а) формування навичок належної постави,

б) розвантаження хребта і розвиток статичної витривалості м’язів, які підтримують хребет,

в) виправлення наявних дефектів постави,

г) а+б+в.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 2400 | Нарушение авторских прав