АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основи самоконтролю за станом здоров’я школярів

При організації фізичного виховання школярів важлива роль належить тестуванню рівня їх фізичного розвитку та самоконтролю за станом здоров’я. Своєчасно проведене тестування – запорука попереджень фізичних перенапружень, перенатренованості і порушень стану здоров’я. Окрім того, дані оперативного самоконтролю фізичної працездатності і функціонального стану – необхідна передумова своєчасної корекції тренувальних програм.

Самоконтроль за станом здоров’я доцільно проводити за показниками фізичного розвитку, фізичної і функціональної підготовленості. Основним показником фізичного розвитку є зріст, маса тіла, окружність грудної клітки, постава, пропорційність будови тіла, стан ступнів тощо.

Про фізичну працездатність школярів судять за показниками стандартних тестів та реакцією кардіо-респіраторної системи на відповідні фізичні навантаження, про функціональну – за обсягом резервів серцево-легеневої та інших систем організму (ЧСС, коефіцієнт витривалості, артеріальний тиск, хвилинний обсяг кровообігу, частота дихання тощо). Тестування функціонального стану школярів (об’єктивні показники самоконтролю) доцільно проводити в один і той же час, краще вранці після пробудження, в положенні сидячи; тестування з використанням фізичних навантажень необхідно проводити в післяобідню пору, через 2-3 години після прийняття їжі.

Оцінку стану здоров’я проводять і за суб’єктивними показниками: самопочуття (відчуття бадьорості і життєрадісності, бажання тренуватися і вчитися), міцність сну, наявність апетиту, працездатність (таблиця 56).

Ознаки суб’єктивних показників самоконтролю за станом здоров’я оцінюються за п’ятибальною системою" (В.С.Соколовський і ін., 1991). Інтегральна оцінка (10) розраховується з оцінок оцінюваних ознак, (00) поділених на кількість ознак (КО) за формулою:

ІО=ОО₁+ОО₂+ОО₃+... / КО

Шкала оцінок: 1 – дуже погано, 2 – погано, 3 – задовільно, 4 – добре, 5 – відмінно.

Оцінки реєструють у спеціально відведених графах показника самоконтролю щодобово: самопочуття – вранці, після вранішньої гігієнічної зарядки; сон – вранці, апетит і працездатність – у вечірню пору.

Перші дні, а інколи і тижні фізичних тренувань супроводжуються відчуттям вираженої втоми і болю в м’язах. Згодом ці відчуття змінюються відчуттям припливу сил і бадьорості, потреби руху – рухова ейфорія (І.В.Муравов, 1985). Виконання надмірних фізичних навантажень без врахування рівня підготовленості учня можуть викликати негативні зміни в організмі – дискомфортність, дратівливість, головні болі, слабкість, апатію, утруднене засипання, неспокійний сон, відсутність апетиту. Усе це – ознаки перенапруження, а, можливо, і перенатренованості. При

Таблиця 56

Оцінка суб ‘єктивних показників рівня здоров’я (за В.А.Доскіним і Є.Г.Меркіним)

їх виникненні необхідно знизити інтенсивність і обсяг навантажень, а при подальшому погіршенні самопочуття – негайно звернутися до лікаря.

Для об’єктивної оцінки обсягу функціональних резервів киснезабезпечуючих систем, які найбільш повно корелюють з добрим станом здоров’я, визначають показники функціонально стану систем дихання і кровообігу учнів в стані спокою, при виконанні дозованих навантажень і, рідше, навантажень максимальної потужності.

Фізіологічні показники рівня здоров’я необхідно своєчасно заносити до таблиці самоконтролю (таблиця 57). Систематичний аналіз показників самоконтролю дозволяє контролювати відповідність тренувальних навантажень рівню функціональної і фізичної підготовленості фізкультурника, оцінювати темпи приросту функціональних резервів, ефективність тренувальної програми тощо. Крім щодобових спостережень, до щоденника (таблиці) самоконтролю заносять щотижневі і щомісячні спостереження.

Дані щомісячних спостережень за станом здоров’я школярів, що систематично займаються в спортивних секціях (дослідження рівня функціонування окремих систем організму в стані спокою, в умовах дозованих та максимальних навантажень) використовують для оцінки ефективності даної тренувальної програми. Так, при правильно організованому тренувальному процесі, оптимальній інтенсивності та обсязі навантажень, дотриманні раціонального режиму дня на кривій пульсу та частоти дихання матиме місце поступове зниження функціональної активності серця і легень у стані спокою (економність діяльності) – перший функціональний ефект адаптації. Зниження частоти пульсу щодо першого вимірювання спостерігатиметься і при виконанні дозованих навантажень. Якщо ж інтенсивність фізичних навантажень перевищує рівень функціональних можливостей організму, то показники ЧСС і частоти дихань у стані спокою не знижуватимуться. Це одна з перших ознак перенавантажування серця і легень. При погіршенні самопочуття або неадекватних змінах показників стану здоров’я спортсмену належить негайно звернутися до лікаря. Самоконтроль не може повністю замінити лікарського.контролю. Ось чому не менше, ніж двічі на рік, необхідно ретельно обстежуватись у лікаря і результати обстежень занести до журналу самоконтролю.

Таблиця 57

Об’єктивні і суб’єктивні показники самоконтролю функціональної підготовленості спортсменів

10.4. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Матеріальне забезпечення заняття. Антропомір, сколіозомір, 10% розчин таніну на спирту, секундомір, шаховий годинник для хронометрії уроку, таблиці, схеми, діаграми з даної теми на дискетах (діапозитивах, кадопозитивах), комп’ютер (діапроектор, кадооскоп).

РОБОТА 1

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 1056 | Нарушение авторских прав