АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основи самоконтролю за станом здоров’я школярів. 43.Самоконтроль за станом здоров’я школярів доцільно проводити за показниками:

43.Самоконтроль за станом здоров’я школярів доцільно проводити за показниками:

а) фізичного розвитку,

б) фізичної підготовленості,

в) функціональної підготовленості,

г) а+б+в.

44. Основними показниками фізичного розвитку школярів є:

а) зріст, маса тіла, окружність грудної клітки,

б) показники стандартних тестів,

в) суб’єктивні показники самопочуття,

г) обсяг резервів серцево-легеневої та інших систем організму.

45. Основними показниками функціональної підготовленості є:

а) зріст, маса тіла, окружність грудної клітки,

б) показники стандартних тестів,

в) суб’єктивні показники самопочуття,

г) обсяг резервів серцево-легеневої та інших систем організму.

46. До суб’єктивних показників самоконтролю належать такі:

а) сон і апетит,

б) самопочуття і працездатність,

в) а+б,

г) рівень резервів серцево-легеневої та інших систем організму.

47. Стан шкіри, відкладення жиру, розвиток м’язів, форма грудної клітки, стан підйому стопи тощо – усе це

показники фізичного розвитку школярів, які проводять за допомогою методів, загальна назва яких:

а) соматоскопія,

б) соматометрія,

в) фізіометрія.

48. До картки самоконтролю доцільно вносити такі об’єктивні показники:

а) ЧСС і артеріальний тиск крові,

б) температура тіла і частота дихань,

в) ЖЕЛ і показники вранішнього тесту,

г) а+б+в.

49. Соматометрія включає в себе визначення:

а) лінійних, обхватних і кутових розмірів,

б) маси тіла, в) а+б,

г) форми грудної клітки, стану підйому стопи, рухливості суглобів.

50. Для учнів низького зросту, які бажають ще підрости, необхідно дотримуватися таких правил:

а) раціонально харчуватися,

б) вести здоровий спосіб життя (сауна, масаж, загартовування),

в) систематично займатись фізичними вправами, які сприяють подразненню зон росту (вправи на розтягування, розслаблення, стрибкові вправи),

г) а+б+в.

51. В залежності від особливостей перебігу основних фізіологічних функцій і обміну речовин виділяють такі основні конституційні типи:

а) гіпо-, гіпер- і нормостенік,

б) дихальний і м’язовий,

в) мозковий і дегестивний,

г) б+в.

52. В нормі у здорових, фізично добре розвинених юнаків вміст жиру складає (% від маси тіла): а) 3-7, 6)8-12, в) 13-16, г) 17-20.

53.Індекс Кете – це відношення:

а) маси тіла (в кг) до зросту (в см),

б) зросту (в см) до маси тіла (в кг),

в) життєвої ємності легень (в мл) до маси тіла (в кг),

г) сили руки (в кг) до маси тіла (в кг).

54. В нормі коефіцієнт пропорційності у юнаків становить (%):

а) 87-92, б) 75-80,

в) 81-86, г) 93-100.

10.7. ВІДПОВІДІ НА СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

Фізіологічне обгрунтування проведення шкільного уроку фізичної культури

І.Якщо один урок фізкультури (45 хв.) компенсує 40% біологічної потреби молодших школярів у русі, то добова норма рухової активності становитиме 1 год. 52 хв., тобто біля 2 год. (45 хв. *100%: 40%), а тижнева – біля 14 год. (2 год. «7 днів).

2. Вченими встановлено прямий і тісний взаємозв’язок між станом здоров’я, рівнем фізичного розвитку і успішністю навчання дітей в школі. Виявилось, що біля 30% дітей початкових класів, які навчаються на двійки і трійки, мають різноманітні порушення в руховій сфері. Отже, вірно організоване навчання і виховання дітей та підлітків в школі повинно об’єднувати усі виховні впливи в єдину систему, яка б сприяла як фізичному так і розумовому розвитку. Організація такої системи можлива лише за умови врахування анатомо-фізіологічних особливостей дітей і підлітків.

З.В молодшому шкільному віці продовжується розвиток м’язової системи, проте м’язи ще не володіють достатньою витривалістю і не здатні до значних силових напружень. Фізична праця в цьому віці не повинна бути короткотривалою, без значних статичних напружень. Недосконалість нервової регуляції серцево-судинної системи робить її більш чутливою до значних фізичних і емоційних навантажень. Разом з тим зпочатком навчання у школі рухова активність дітей знижується майже на 50%. Це також сприяє розвитку серцево-судинної патології. Таким чином, учням початкових класів, з одного боку, належить уникати надмірних фізичних навантажень, а з другого – для нормального розвитку (особливо для розвитку нервової системи) їм необхідний достатній рівень рухової активності.

4. Вступною частиною тренувальних уроків створюється оптимальна збудливість ЦНС, підвищується обмін речовин і температура тіла, прискорюється впрацьовування органів і систем організму до наступної діяльності (до основної частини уроку). У дітей шкільного віку впрацьовування соматичних і вегетативних функцій проходить швидше, ніж у дорослих. Цьому сприяє більш висока збудливість нервових клітин, а також менша інертність нервових центрів, які регулюють роботу киснезабезпечуючих систем.

5.В заключній частину уроку фізкультури усі функції організму повинні відновлюватись до рівня, близького передробочому. ЧСС при цьому повинна становити не більше 80-90 ск/хв. Величина пульсу -150 ск/хв щодо даного учня є пороговою для основної частини тренувального уроку, направленого на розвиток загальної витривалості.

6.Необхідність вдосконалення функції вестибулярного аналізатора обумовлена наявністю багатьох професій, які вимагають високого розвитку таких здібностей, як вестибулярна стійкість, просторова орієнтація, збереження стійкої статичної рівноваги та недостатністю розвитку даних якостей у дітей шкільного віку. Вченими встановлено позитивний зв’язок досконалості вестибулярного аналізатора і імунної реактивності організму дітей. На жаль, в школі сьогодні ведеться недостатня робота щодо вдосконалення функцій цього аналізатора. Досить часто використовуються малоефективні стандартні засоби і методи, які не викликають інтересу в учнів.

7. Проведення занять фізкультури босоніж (при наявності належного покриття спортивного залу, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам) значно посилює загартувальний ефект, зменшує захворюваність дітей простудними захворюваннями, сприяє покращенню постави учнів та зміцненню опорно-рухового апарата стопи.

8. При організації тренувальних уроків фізкультури, секційних занять з дітьми потрібно враховувати особливості їх типу нервової системи. Адже діти різних типів нервової системи неоднаково швидко і якісно засвоюють програмний матеріал уроку фізкультури. Так, діти спокійного (флегматичного) типу нервової системи, на відміну від дітей сангвінічного типу, опановують складними координаційними рухами значно повільніше. Діти нестримного холеричного типу здатні швидко засвоювати рухові навички, але внаслідок переваги процесів збудження над процесами гальмування вони досить часто витрачають на формування навичок більше енергії, ніж це потрібно. Надмірно висока рухова активність таких дітей на уроках є однією з головних причин того, що вони повільно опановують нові навички.

Особливо уважним на уроках фізкультури повинен бути вчитель щодо учнів слабкого типу нервової

системи (меланхоліків). Постійно змінні ситуації при опануванні рухових дій, які вимагають вольових зусиль, спричиняють стан позамежного гальмування. Його наслідком є повна байдужість до розучуваних вправ, особливо нових. На заняттях з такими дітьми належить використовувати допоміжні вправи, які полегшують виконання нових рухових дій.

9. Загальна щільність уроку (ЗЩУ) фізкультури становить:

89% (40 хв.: 45 хв.*100 %)

Моторна щільність уроку (МЩУ) фізкультури становить: 67% (30 хв.: 45 хв.*100%)

Оптимальною для тренувальних занять вважається МЩУ – 70-80%, для навчальних – 50% і нижче. Що ж до ЗЩУ, то вона повинна бути по можливості якнайбільшою (90-100%).

10. Моторна щільність уроку (МЩУ) є важливим критерієм оздоровчої цінності уроку фізвиховання. Моторна щільність основної частини уроку може становити 80-90%, а вступної – 10-15% і менше. Оптимальною для тренувальних занять вважається МЩУ – 70-80%, для навчальних – 50% і нижче. МЩУ при розучуванні нових вправ завжди менша, ніж при їх закріпленні і вдосконаленні. Плануючи МЩ тренувальних уроків, необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, і, зокрема, тип їхньої нервової системи.

11. У дітей молодшого шкільного віку предметне, образне мислення переважає над абстрактним. Тому на уроках фізкультури з молодшими школярами потрібно якнайбільше застосовувати наочність і показ виконання фізичних вправ. Основним методом навчання з дітьми молодшого шкільного віку повинен бути цілісний метод навчання з широким використанням емоційних ігрових видів спорту.

12. В час гри у футбол на перерві у школярів створилася рухова домінанта – тимчасово пануючий, головний у поточний момент осередок стійкого тривалого Збудження в центральній нервовій системі. В цей час нервові центри, які не входять до складу домінантного осередку, загальмовуються. Вчитель, який приступає до викладання нового навчального матеріалу на уроці, повинен мобілізувати увагу учнів шляхом створення нової домінанти. Для цього потрібні досить виразні і цікаві засоби.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 828 | Нарушение авторских прав