АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічне обгрунтування організації позаурочних форм занять фізичною культурою

13. До віку 12-14 років майже повністю завершується розвиток суглобів, зв’язок і всього скелету, знижується еластичність хребта, швидко зростає загальна маса м’язів. Пубертатний період особливо важливий для розвитку рухових здібностей і формування рухових навичок. Швидкість і спритність рухів практично досягає рівня дорослих до 13-14 років, сила – до 15-18 років. Розвиток витривалості іде більш повільними темпами і підлітки ще не готові до тривалих м’язових напружень. З метою підготовки підлітків до фізичної праці особливу увагу належить приділяти всебічному розвитку спритності, зокрема спритності рук. Адже спритність специфічна, тобто підліток може бути спритним в спортивних іграх і не досить спритним щодо трудових рухів.

14. Основними умовами (причинами) високопродуктивної праці є такі:

• відповідність навантажень (розумових і фізичних) віковим і індивідуальним морфофункціональним можливостям організму;

• поступовість входження в роботу, як необхідна умова ефективного впрацьовування; розпочинати завжди потрібно з легкої діяльності, а тоді поступово переходити до важкої. Це положення важливо враховувати при організації шкільних занять після тривалої перерви (канікул тощо);

• поступовість і систематичність. Будь-яка робота повинна виконуватись систематично (найліпше щоденно), з поступовим нарощуванням величини навантаження (розумового чи фізичного);

• раціональне чергування праці і відпочинку. Відпочинок завжди повинен бути активним і зв’язаний із зміною роду діяльності (активний відпочинок). Найліпшим відпочинком після розумової праці є фізична праця;

• сприятливі зовнішні умови (сприятливий "психологічний" клімат в колективі, гігієнічні умови праці, оптимальна температура робочого приміщення, достатня освітленість робочого місця, свіже повітря тощо).

15. Тижневий ритм фізіологічних процесів в значній мірі зумовлений характером суспільного і науково-технічного розвитку суспільства. Протягом тижня змінюється вміст гормонів в крові, діяльність нервової системи, рівень розумової і фізичної працездатності тощо. Встановлено, що у школярів і студентів розумова і фізична працездатність зростає від понеділка до четверга, тоді знову знижується. Найбільш низька працездатність спостерігається в понеділок і в суботу. Усе це, звичайно, необхідно враховувати при плануванні навчально-виховної роботи. Режим навчання, фізичного виховання, активного і пасивного відпочинку, прийняття їжі тощо повинні органічно поєднуватись з усіма формами, методами і прийомами навчання та виховання.

16. В час сну інтенсивність фізіологічних процесів в організмі різко знижується. Знижена збудливість і тих нервових центрів, які в звичайних умовах збуджуються звичною (пороговою) для них за силою величиною світлових, звукових, тактильних температурних та інших подразників. Після пробудження відновлення працездатності нервових клітин ЦНС проходить поступово, через десятки хвилин або і кілька годин. У зв’язку з цим зразу ж після пробудження чутливість аналізаторів завжди підвищена, продуктивність розумової і фізичної роботи в силу зниженої збудливості ЦНС дещо знижена, в органах і тканинах є деякий застій міжклітинної рідини, значна частина крові знаходиться в нефункціонуючих судинах (депо крові). Для підвищення збудливості нервової системи після сну належить підвищити надходження до неї імпульсів із рецептивних зон. Саме цьому перш за все і покликана служити ранкова гімнастика. Прискорюючи впрацьовування органів і систем організму після сну, вранішня гімнастика створює належну "робочу установку", відчуття бадьорості, готовності до роботи. Не менш важливими функціями вранішньої гімнастики є загартовування організму та підвищення загальної працездатності. Особливо корисна вранішня гімнастика людям зрілого і похилого віку, у яких спостерігається природне сповільнення перебігу фізіологічних реакцій.

17. Основним завданням гімнастики перед заняттям є організація учнів перед початком навчального дня, підвищення працездатності учнів на перших уроках, загартовування організму, попередження порушень постави тощо. Істотно зростає роль гімнастики перед заняттями для тих, хто систематично не робить ранкової гімнастики.

Методикою проведення гімнастики учнями перед уроками передбачається завчасне продумання комплексу вправ (5-7 глобальних вправ динамічного характеру) з врахуванням сезону року. При виконанні вправ особливу увагу звертають на правильність постави і дихання.

Для нормалізації емоційного стану учнів перед заняттям у комплекс вправ вступної гімнастики вводять вправи, направлені на підвищення тонусу скелетних м’язів (статичні вправи, вольові вправи Анохіна тощо), на активізацію розумової діяльності (різні рухи головою, вправи асиметричної гімнастики, вправи на концентрацію уваги, психорегулюючі вправи).

18. Діти середнього шкільного віку із задоволенням сприймають тренувальні навантаження, спішать оцінити свої сили. Але склад класу за фізичними даними не однорідний. Якщо усім учням запропонувати разом пробігти тренувальну дистанцію, то вони будуть старатись догнати один одного. За таких умов тренування набуде характеру змагання, і темп бігу буде для багатьох учнів надмірним. Перевагу належить віддати індивідуальному тренуванню, дозуючи інтенсивність навантажень з врахуванням індивідуальної підготовленості окремих учнів.

19. Фізіологічний механізм позитивного впливу фізкультхвилинок, пауз і виробничої гімнастики спільний. Він полягає в прояві механізму активного відпочинку. Працездатність втомлених попередньою діяльністю нервових центрів відновлюється швидше, якщо в період пасивного відпочинку виконується робота раніше неактивних (малоактивних) груп м’язів.

Мета фізкультхвилинок і фізкультпауз – відновлення зниженої внаслідок втоми працездатності, підвищення уваги та емоційного стану учнів, попередження порушень постави. Час проведення фізкультхвилинок визначається вчителем, який проводить урок. Кількість вправ – 3-4, кількість повторень кожної вправи – 4-6 разів, загальна тривалість заняття -біля 2 хвилин. В комплекс вправ фізкультхвилинки включають вправи для м’язів рук, спини, ніг (нахили, присідання, статичні напруження тощо).

Фізкультурні паузи проводяться з учнями усіх класів в групах продовженого дня. Вдома учні повинні проводити фізкультпаузи самостійно протягом 10-15 хв. через кожні 45 хв. розумової праці. В час фізкультпауз рекомендується виконання домашніх завдань з фізкультури.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав