Фізіологічні механізми і методи розвитку спритності
68. Високоефективна діяльність нервової системи щодо забезпечення швидкого переключення з Одних реакцій на інші лежить в основі такої рухової здібності, як:
а) сила; б) витривалість; в) спритність; г) а+б.
69. Обов’язковою умовою спритності є:
а) достатній запас рухових навичок;
б) добре розвинута гнучкість;
в) велика сила м’язів;
г) велика витривалість +в.
70. Для розвитку спритності фізіологічно обгрунтованим є використання вправ, які:
а) забезпечують найбільш раціональне і швидке опанування руховою дією;
б) найбільш доцільні для використання в постійно змінних умовах;
в) а+б.
71. Розвиваючи спритність, необхідно:
а) постійно збільшувати координаційну складність вправ;
б) навчати учнів вмінню розслаблюватись;
в) навчати учнів вмінню підтримувати рівновагу тіла;
г) а+б+в.
72. Для розвитку спритності доцільно використовувати:
а) спортивні ігри;
б) рухливі ігри;
в) а+б;
г) біг на лижах, спортивну ходьбу.
Фізіологічні механізми і методи розвитку гнучкості
73. Рухливість хребетного стовпа є основною ознакою такої рухової здібності, як:
а) швидкість; б) гнучкість;
в) спритність; г) сила.
74. Рухливість в тазостегнових і інших суглобах називають:
а) виворотністю; б) гнучкістю;
в) витривалістю; г) спритністю.
75. Пасивна рухливість, що проявляється під дією зовнішніх сил, в порівнянні з активною:
а) більша; б) менша;
в) однакова; г) б+в.
76. Гнучкість:
а) специфічна;
б) неспецифічна;
в) специфічна лише щодо ігрових видів спорту;
г) специфічна лише щодо единоборств.
77. Факторами, які підвищують прояв гнучкості, є:
а) емоційне збудження;
б) підвищена температура;
в) виконання глибокого масажу;
г) а+б+в.
1. Для визначення статичної витривалості учнів необхідно мати кистьовий динамометр з рухливою стрілкою. За допомогою Такого динамометра можна визначити як величину напруження м’язів, так і тривалість його утримання. Статична витривалість – це здатність даної групи м’язів досліджуваного максимально довго утримувати конкретне за величиною статичне напруження. Величина статичного напруження повинна бути в межах 60% від максимальної. В такому випадку для визначення статичної витривалості перший учень повинен максимально довго утримувати статичне напруження кистьового динамометра зусиллям 30 кг. (60% від 50 кг), другий учень – 24 кг (60% від 40 кг).
2. На величину максимальної довільної сили (МДС) м"язів виявляють вилив такі м!язові (периферичні) фактори: 1) механічні умови дії м’язової тяги
Вікові особливості розвитку рухових здібностей
78. Гетерохронність розвитку окремих рухових здібностей в онтогенезі зумовлена неодночасністю:
а) розвитку окремих тканин і органів;
б) становлення і вдосконалення механізмів енергозабезпечення;
в) а+б.
79. Періоди найбільш виразного природного посилення розвитку тієї чи іншої рухової здібності називаються:
а) критичними: б) сенситивними;
в) клімактеричними; г) а+б.
80. Для аеробних можливостей організму, які лежать в основі розвитку загальної витривалості, сенситивним періодом розвитку є вік (років):
а) 8-Ю; 6)14; в) а+б; г) 16-17.
81. Креатинфосфатний енергетичний механізм, що забезпечує розвиток швидкості і швидкісно-силових здібностей, найбільш інтенсивно розвивається у віці (років):
а) 8-Ю; 6)10-15; в) 16-18; г) 18-21.
82. Вперше МДС м’язів можна виміряти у дітей віком (літ):
а) 2-3; 6)4-5; в) 6-7; г) 8-10.
83. Найбільш виражений приріст МДС м’язів у школярів спостерігається в період (років):
а) з 8-Ю до 11-12; б) з 13-14 до 16-18;
в) з 3-4 до 6-7; г) з 18-19 до 22.
84. Найбільш сприятливим для розвитку швидкості у школярів є період (років):
а) 10-13; 6)15-17; в) 18-20; г) 21-23.
85. Швидкість координації рухів у школярів найбільш ефективно розвивається у віці (років):
а) 21-23; 6)18-20; в) 15-17; г)9-3.
86. Найбільш високі показники гнучкості характерні для школярів віком (років):
а) 6-8; 6)10-13; в) 14-15; г) 16-18.
87. Суглобна рухливість у дівчаток, в порівнянні з хлопчиками, приблизно більша на (%):
а) 5-15; 6)20-30; в) 35-40; г) 45-50.
(плече важеля дії м’язової сили і кут прикладення цієї сили до кісткових важелів); 2) поперечник активних м’язів (кількість м’язових волокон і їх товщина);
3) композиції м’язів: чим більше швидких м’язових волокон, тим більша МДС (чим більше повільних м’язових волокон, тим більша витривалість м’язів). Сила скорочень працюючих м’язів залежить і від
4) вихідної довжини м’яза та 5) швидкості його скорочення. М’яз спроможний розвинути найбільшу силу, якщо його довжина на 20% більша рівноважної довжини, тобто довжини, яку має ізольований м’яз з нульовим напруженням. Напруження м’яза залежить від швидкості скорочення м’яза в час навантаження на нього: швидкість вкорочення м’яза тим більша, чим менша величина ваги. Чим швидше м’яз вкорочується, тим менше число взаємодіючих поперечних містків між актиновими і міозиновими міофібрилами.
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 712 | Нарушение авторских прав
|