розділи “Гігієна праці“, “Гігієна дітей і підлітків”, “Екологія людини”, “Здоровий спосіб життя, особиста гігієна та психогігієна”, “Гігієна лікувально-профілактичних закладів”, “Радіаційна гігієна”/
Змістовий модуль 1. Гігієна праці
1. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ ШКІДЛИВОСТЕЙ
Клас “А”
Санітарні порушення виробничих процесів
1) Несприятливий вплив чинників механічної та фізичної природи:
n енергія механічних коливань (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук);
n енергія електромагнітних коливань (іонізуюче, ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне, радіохвильове випромінювання);
n енергія внутрішньоатомних перетворень (—,—, нейтронне випромінювання);
n метеорологічні фактори (температура, вологість та швидкість руху повітря, інтенсивність теплового опромінення);
n підвищений та понижений атмосферний тиск.
2) Несприятливий вплив хімічних речовин:
n агресивні хімічні речовини;
n токсичні пари;
n токсичні аерозолі.
3) Несприятливий вплив біологічних об’єктів:
n мікроорганізми;
n патогенна флора;
n патогенна фауна.
Клас “Б”
Неправильна організація трудового процесу
1) Надмірна інтенсивність трудової діяльності;
2) Надмірна тривалість робочого дня;
3) Довготривале вимушене положення тіла;
4) Перевантаження окремих органів та систем;
5) Монотонність трудового процесу.
Клас “В”
Незадовільна зовнішня обстановка праці
1) Недостатне та нерівномірне природне або штучне освітлення;
Найбільш характерними специфічними наслідками впливу професійних шкідливостей на здоров’я робітників є професійні отруєння і захворювання.
Професійне отруєння — це гостра або хронічна інтоксикація, яка викликана впливом в умовах виробництва шкідливого хімічного фактора.
Професійне захворювання — це захворювання, яке викликане дією шкідливого фактора в умовах виробництва і підтверджене в установленому державою порядку.
Отже, слід підкреслити, що термін «професійне захворювання» має законодавчо—страхове значення, а перелік професійних хвороб повинен бути затверджений у законодавчому порядку.
Система заходів, які направлені на профілактику впливу виробничих шкідливостей на організм людини.
Передбачає:
1. Гігієнічне нормування.
2. Технологічні заходи.
3. Санітарно—технічні заходи
4. Архітектурно—планові заходи.
5. Організаційні заходи.
6. Використовування індивідуальних засобів захисту
7. Лікувально—профілактичні заходи.
2. Медико–санітарне обслуговування працівників промислового виробництва та сільського господарства. Основні напрямки діяльності лікаря – дільничного терапевта цехової лікарської дільниці з питань забезпечення здорових умов праці. Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно–зумовленої патології.
Профілактика професійно-зумовленої патології — це система державних, медичних і суспільних заходів, спрямованих на зміцнення та збереження здоров’я працюючих у промисловому та сільськогосподарському виробництві.
Розрізняють первинну профілактику, тобто запобігання виникненню захворювань, вплив на механізми, що її спричиняють та фактори ризику, що сприяють їх появі та вторинну профілактику, мета якої — запобігання розвитку та загостренню хвороби. Крім того, вторинна профілактика передбачає усунення шкідливого впливу чинників навколишнього середовища і систематичне лікування хворого.
Професійна реабілітація — процес відновлення соціальних, психічних і соматичних професійно-значущих функцій індивідуума.
3. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності.