АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Альвеоли.

Загальна кількість альвеол у дорослої людини сягає 300 мільйонів. Електронно-мікроскопічні дослідження показали, що на значній довжині стінки є спільними для двох сусідніх альвеол. Із внутрішнього боку вони вистелені альвеолярним епітелієм. Між двома листками епітеліальної підстилки знаходиться інтерстицій, у якому розрізняють септальний простір і сітку кровоносних капілярів. У септальному просторі знаходяться тонкі колагенові й еластичні волокна, фібробласти, гістіоцити, лімфоцити, нейтрофільні лейкоцити. Під альвеолярним епітелієм і ендотелієм капілярів розміщується базальна мембрана. У певних місцях субепітелі альна і субендотеліальна мембрани розділені септальним простором, місцями стикаються, утворюючи єдину альвеолярно-капі лярну мембрану. Таким чином, обов'язковими компонентами аерогематичного бар'єру, через який здійснюється газообмін, є альвеолярний епітелій, альвеолярно-капілярна мембрана, яка місцями розділяється септальним простором, і шар ендотеліаль них клітин капіляра. Товщина бар'єра - 0,1-0,25 мкм (рис. 29).
Альвеолярний епітелій неоднорідний. У ньому розрізняють клітини трьох типів. Пневмоцити (альвеолоцити) I типу покривають більшу частину поверхні альвеол. Через них здійснюється газообмін. Альвеолоцити II типу (гранулярні) продукують поверхнево-активну речовину - сурфактант, яка покриває тонкою плівкою внутрішню поверхню альвеол і запобігає їх злипанню.
Вважають, що до сурфактантної системи легень належать пневмоцити I та II типів, які беруть участь у синтезі фосфоліпідів і білкової частини сурфактанта й депонуванні готового матеріалу, а також макрофаги, за допомогою яких відпрацьований сурфактант видаляється з поверхні альвеол. Завдяки високій поверхневій активності сурфактанту поверхневий натяг у легенях близький до нуля, що запобігає транссудації в просвіт альвеол рідини з капілярів і захищає альвеоли від злипання. Кількість сурфактанту може знижуватися внаслідок гіпоксії, ацидозу, запальних процесів у легенях, порушень кровообігу. Високі концентрації кисню руйнують сурфактант. Особливості дії різних лікувальних препаратів на систему сурфактанту необхідно враховувати, призначаючи пацієнтам аерозольну терапію, у т. ч. киснем. Альвеолоцити III типу здійснюють всмоктування рідини, мають нейросекреторну функцію.
У просвіті альвеол у нормі присутні нечисленні макрофаги (вихідці з крові та тканинних гістіоцитів), що поглинають пилові часточки, мікроорганізми, відіграють значну роль в імунологічних процесах.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 686 | Нарушение авторских прав