АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Іннервація дихальних шляхів і легень.

Прочитайте:
  1. А. Відновити прохідність дихальних шляхів.
  2. Анатомія провідних шляхів
  3. Анатомія та функції сечовивідних шляхів
  4. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту дихання, наслідки його розладів.
  5. Анатомо-фізіологічна характеристика шляхів виведення з організму продуктів обміну речовин, можливі порушення.
  6. Взяття матеріалу із верхніх дихальних шляхів
  7. Взяття матеріалу із нижніх дихальних шляхів
  8. Відновлення прохідності дихальних шляхів
  9. Етап А – відновлення прохідності дихальних шляхів
  10. Заборонено використовувати естрогени та простагландин F2a з метою підготовки пологових шляхів до розродження.


Трахея, бронхи та легені іннервуються вегетативною нервовою системою. Вплив парасимпатичної іннервації вагоміший. Нерви утворюють сплетіння навколо воріт легень. Периферич ні гілки йдуть вздовж бронхів і судин. Вагусна іннервація належить до холінергічної і зумовлює скорочення гладких м'язів дихальних шляхів, секрецію залоз і розширення судин. Подразнення симпатичного нерва призводить до розслаблення м'язів бронхів і бронхіол, гальмування секреції залоз і звуження судин.
Проте адренорецептори неоднорідні. Розрізняють a- і b-рецептори, а серед них b1- і b2-рецептори. a-стимуляція спричиняє розслаблення м'язів, розширення просвіту бронхів і кровоносних судин, зниження секреції, b-стимуляція, навпаки, сприяє скороченню бронхів і судин. На грунті відомостей про ці особливості базується застосування різних фармакологічних засобів при бронхообструктивних та інших захворюваннях легень.
Центральний апарат регуляції дихання є складною системою, яка містить нервові структури спинного та довгастого мозку і розташованих вище відділів центральної нервової системи. Найважливішою їх ланкою є дихальний центр довгастого мозку. У ньому формується дихальний ритм, реалізуються імпульси, що надходять із хеморецепторів і механорецепторів. Важливе значення для регуляції дихання має газовий склад крові. Підвищення напруги СО2 у крові є для дихального центру гіперкапнічним стимулом дихання, а зниження напруги О2 - гіпоксичним. Із дихального центру передається керуючий сигнал, що спонукає дихальний апарат до такої діяльності, яка б відповідала вимогам організму щодо газового складу крові.
Центральна регуляція дихання, участь кори головного мозку забезпечу ють координацію дихання з функціями інших органів, а також те, що крім автоматичного регулювання дихання, людина може довільно змінювати його частоту та глибину, хоча вплив волі на функцію дихання доволі обмежений.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 778 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)