Статева система чоловіка
Систему внутрішніх статевих органів чоловіка утворюють яєчка та їх придатки, сім'явиносна протока, сім'яні пухирці, передміхурова залоза, сім'яний канатик; зовнішніх статевих органів - статевий член, мошонка, сечовипускний канал.
Яєчко (чоловіча статева залоза) є парним органом і знаходиться в мошонці. Формуються вони на зародковому етапі в черевній порожнині і з часом (до моменту народження дитини) поступово опускаються через пахвинний канал на дно мошонки.
За рахунок комплексу оболонок у мошонці постійно підтримується певна температура - на 3-4 градуси нижча, ніж у черевній порожнині. При охолодженні мошонка підтискає яєчка до тіла, забезпечуючи їм підігрівання, а в спеку дає змогу їм провисати, перебуваючи на більшій відстані від тіла, що полегшує тепловіддачу.
У канальцях яєчка розташовуються клітини Сертолі, які живлять сперматозоїди, і клітини Лейдіга, які виробляють чоловічий статевий гормон - тестостерон (лат. testis - чоловіче яєчко), забезпечують гормональний фон розвитку сперматозоїдів. Тестостерон стимулює розвиток чоловічих статевих органів, беручи участь у формуванні первинних (статевий член, яєчка, придаток, передміхурова залоза, сім'яні пухирці) і вторинних (ріст вусів, бороди, оволосіння лобка тощо) статевих ознак.
Сперматозоїди утворюються у звивистих канальцях яєчка упродовж 70 днів. Складаються вони з головки, яка несе в собі генетичний матеріал і є хімічним резервуаром; шийки, в якій знаходиться "силовий агрегат" для руху сперматозоїда; хвоста, за допомогою якого вони рухаються.
Придаток, який кріпиться до яєчка, є резервуаром для накопичення сперматозоїдів, у ньому продовжується та завершується процес їх дозрівання. Із придатка по сім'явиносній протоці, довжина якої сягає 40 см, сперматозоїди рухаються до передміхурової залози.
Передміхурова залоза (простата) є додатковою статевою залозою, що виробляє секрет, який складає приблизно 30% сім'яної рідини. При змішуванні сперматозоїдів і сім'яної рідини утворюється сперма.
У сім'яних пухирцях, що знаходяться позаду передміхурової залози, виробляється секрет, багатий на фруктозу, якого у сім'яній рідині приблизно 70%.
Секрети передміхурової залози, сім'яних пухирців і яєчок надходять до сечовипускного каналу при сім'яви-верженні (еякуляції). За одну еякуляцію виділяється до 5 мл рідини, в якій може міститися від 120 до 450 млн сперматозоїдів.
Статевий член (пеніс) має основу, тіло і головку. У спокійному стані він висить над мошонкою, а при сексуальному збудженні настає його ерекція (напруга): він збільшується в розмірах і піднімається. Ерекція статевого члена відбувається завдяки його анатомічній будові - трьом паралельним циліндрам кавернозних (печеристих) тіл, які заповнюються кров'ю. Головку члена формує кавернозне тіло сечовипускника. Вона має корону (вінець), де шкіра утворює особливу складку - передню шкурку (припутню), і велику кількість нервових закінчень, що зумовлює особливу чутливість цієї зони до фізичної стимуляції. На внутрішній поверхні головки є сальні залози, які виділяють спеціальний секрет для змащування поверхні - смегму.
Статеві члени різних чоловіків можуть значно відрізнятися за формою та розмірами, однак у середньому розмір пеніса в розслабленому стані - приблизно 9,5 см. При збудженні його довжина у 80% чоловіків досягає 12-18см. Ерекція діє як "великий вирівнювач": маленький член збільшується при ерекції сильніше, ніж великий.
Збільшення статевого члена в розмірах і набуття ним механічної пружності виникає завдяки рефлекторно-судинній реакції. Є кілька теорій щодо того, завдяки чому припиняється відтік крові з печеристих тіл. За однією з них, печеристі тіла накопичують кров за рахунок посиленого артеріального притоку, за іншою - за рахунок зменшення венозного відтоку.
Головка члена менш пружна (більш м'яка), ніж стовбур, адже при статевому акті вона виконує роль амортизатора між кавернозними тілами і статевими органами жінки.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав
|