АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВІДДАЧА (ПРОДУКТИВНІСТЬ) ЗМІННОГО ФАКТОРА В-ВА.

У мікроек-ці процес в-ва розглядається суто функціонально, т. б. як процес перетворення вхідних факторів на вихідні з викор-ням певної технології в-ва та описується вир-чою функцією. Розглянемо, коли обсяги викор-ня всіх факторів в-ва, окрім одного, є фіксованим, т. б. однофакторну вир-чу функцію (ВФ), або ВФ короткострокового періоду, або частинну варіацію факторів в-ва. Основні пок-ки: динаміка сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного (МР) продукту змінного фактора в-ва. Взаємозв’язок пок-ків ТР, АР, МР та обсягу викор-ня змінного фактора Х на малюнку. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора Х і досягає у т.А найбільшого значення, потім збільшення припиняється. АР збільшується, досягає мах значення у т.В, потім спадає. МР збільшується до т.С, потім спадає. Хар-р зміни пок-ків означає, що, починаючи з певного моменту (т.С), кожна додаткова одиниця змінного фактора стає все менш результативною. А іноді додаткові витрати можуть негативно вплинути на випуск прод-ції. Т.б. це не лише зниження граничного продукту (гран. продуктивності) фактора, а й порушення оптимальної комбінації залучених факторів (використовуваної технології в-ва).

A

AAAA

ТР

Х

C

CAB

АР

МС

І ІІ ІІІ ІV

Закономірність, що спостерігається в аналогічних ситуаціях, має назву закон спадної продуктивності (віддачі) змінного фактора в-ва. Згідно до нього процес залучення до процесу в-ва все більшої додаткової кількості певного фактора за змінних обсягів інших факторів призводить до того, що продуктивність (віддача) кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу, т. б. Гранична продуктивність спадає. Залежно від співвіднош-ня МР, АР, ТР можна визначити 4 стадії в-ва:

І - ТР і АР збільшується, МР збільш-ся до мах, МР=мах;

ІІ - ТР збільшується, АР збільш-ся до мах, знижується МР=АР, АР=мах;

ІІІ - ТР збільш-ся до мах, АР знижується, МР знижується до 0, ТР=мах;

ІV - ТР знижується, АР знижується, МР знижується.

Закономірним є те, що криві АР і МР перетинаються в т.В, де сер. продуктивність змінного фактора є мах, т.б. в цьому випадку досягається найефективніше викор-ня ресурсу. Ці взаємозалежності пок-ків викор-ся при богрунтуванні управ-ких рішень щодо розширення або згортання в-ва у короткому періоді:

-на І фазі необхідно збільшувати масштаби в-ва, залучати більшу кіль-ть змінного фактора в-ва;

- ІІ - є рація продовжувати залучати ресурси, нарощувати в-во прод-ції за мах значень середньої та граничної продуктивності змінного фактора в-ва. Проте обсяг прод-ції ще не є мах-ним.

- ІІІ - обсяг прод-ції буде найбільшим при дуже низькій середній та граничній продуктивності ресурсу;

- ІV - слід припинити залучати ресурси. Граничний продукт має від’ємне значення.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав