АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мікроекономічна модель підпр-ва. Поняття виробничих факторів.

Мікроекономіка розглядає підпр-во як цілісний об'єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію, як один з най­важливіших різновидів мікросистем.

Підпр-во є ринково-виробничою системою. Воно водночас виступає у ролі споживача факторів вир-ва (купує ресурси на ринках факторів), виробника продукції та її продавця на ринках то­варів і послуг.

Будь-яка система, за термінологією загальної теорії систем, має вхід, процесор та вихід. На вході підпр-ва — так звані прості елементи процесу вир-ва (фактори вир-ва): засоби пра­ці, предмети праці, робоча сила, енергія, інформація тощо. Проце­сор — це трансформація факторів виробництва у готову продукцію, а саме — виробничий процес. Вихід — кінцеві результати вир-ва: товари або послуги у грошовому чи натуральному вимірі, вироблені підпр-вом за певний проміжок часу з використанням необхідних для цього ресурсів.

Ресурси, або фактори вир-ва, — це блага, які потрібно придбати підпр-ву для забезпечення випуску інших благ — го­тової продукції. Розрізняють такі групи факторів вир-ва: праця — всі розумові та фізичні витрати, що здійснюються людьми в процесі вир-ва; фізичний капітал, або просто капітал, — засоби вир-ва, зокрема будівлі, споруди, устаткування та ТМЦ, природні ресурси — все, що може бути використане у вир-ві в натуральному стані, т.б. без будь-якої обробки (земля, ліс, мінерали тощо); підприємницький хист.

З огляду на можливості підпр-ва змінювати обсяги використання ресурсів у процесі вир-ва, діяльність його як мікросистеми досліджують протягом певних періодів часу: миттєвого — період вир-ва, протягом якого жодний фактор не може бути змінений; короткострокового — період у виробничій діяльності підпр-ва, протягом якого один із факторів розглядається як змінний (наприклад, праця), ін. — як постійні; довгострокового — період у діяльності підпр-ва, достатній для зміни обсягів використання всіх без винятку факторів вир-ва, потрібних для випуску продукції.

За кількістю найменувань продукції підпр-во поділяють на монопродуктові та багатопродуктові. В мікроекономіці виходять з припущення, що кожне підпр-во випускає лише один вид продукції, т.б. монопродукт.

Гіпотеза про раціональність поведінки суб'єктів ринкових відносин означає, що фірма прагне приймати такі рішення, які б дозволили їй за умов обмеженості ресурсів максимізувати прибуток, т.б. основною метою діяльності підпр-ва є максимізація прибутку. Досягнення цієї мети вимагає здійснення вибору:

— що виробляти?

—яким чином виробляти?

—для кого призначаються результати вир-ва?

Підпр-во володіє суверенітетом у прийнятті рішень щодо своєї діяльності. Припущення про єдину мету діяльності підпр-ва є певним спрощенням. Воно може мати й інші цілі, особливо у короткостроковому періоді, але домінуючою метою у довгостроковому періоді має бути саме максимізація прибутку, інакше підпр-во не зможе втриматись у своєму бізнесі та досягати ін. цілей.

Виробничі відносини на мікрорівні — це, передусім, технологічні відносини. Технологія — це сукупність знань про технічні засоби здійснення виробничого процесу, про те, як сполучити різні фактори вир-ва для забезпечення випуску певного блага.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі належать також витрати вир-ва, виторг і прибуток. Загальні обсяги витрат ресурсів (факторів вир-ва), або грошові витрати, здійснювані підпр-вом для вир-ва певного обсягу продукції, становлять його витрати вир-ва.

Валовий (сукупний, загальний) виторг — це сума коштів, яку одержала фірма від реалізації товарів за певний час. Він дорівнює ціні проданого товару, помноженій на обсяг продажу.

Сукупний прибуток — це величина, на яку валовий виторгпідпр-ва перевищує його сукупні витрати.

Однією з головних умов отримання максимального прибутку є ефективність вир-ва. Слід розрізняти технологічну та економічну ефективність вир-ва.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав