АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.

При встановленні ціни для олігополіста найбільш важливим виявляються дані про витрати та попит, але до них треба додати реакцію з сторони конкурентів, в найвищій мірі невизначений фактор. Треба підкреслити що всезагальна взаємозалежність, яка витікає з небагаточисельності, і як наслідок, необхідність для фірми зважувати можливі відповідні діх конкурентів у випадку зміни її цінової політики є унікальними якостями олігополії. Виявляються 2 взаємопов’зані риси олігополіст ціноутворення. З одного боку олігопол ціни мають тенденцію бути негнучкими. Ціни при ол-ї змінюються рідше ніж в умовах чистої конкур-ї, монопол кон-ї і в деяких випадках чистої монополії. З іншого боку коли олігопол ціни змін-ся можливо що фірми змінюють свої ціни усі разом; олігопол цінова поведінка передбачає наявність стимулів до узгоджених дій, або таємній змові, при визначені та зміні цін.

Виділяють чотири моделі ціноутворення. 1 – модель ламаної кривої попиту. 2 – модель, заснована на таємній змові. 3 – модель лідерства в цінах. 4 – модель ціноутворення по принципу “витрати плюс”. Модель ламаної кривої попиту базується на таких умовах і припущенях: - підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане підприєство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця у якого ціна менша; - при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачать своєї частки ринку.

Ця модель (Свізі) використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін. Ця модель пояснює чому зміни цін можуть бути рідко в олігопол галузях, що не засновані на таємній змові. Ломаний графік По дає кожному олігополісту зрозуміти що будь-яка зміна в ціні погіршить ситуацію. Значна кількість споживачів фірми покинуть її якшо вона підніме ціну. Якщо вона понизить ціну її продажі збільшаться в кращому випадку дуже помірно. Навіть якщо зниження ціни збільшує до деякої міри її валовий дохід витрати олігополіста можуть перекрити прибутки від росту валового доходу. Зниження ціни понизить вал дохід фірми, і вироб-во декілька більшого обсягу продукції збільшить валові витрати.

Ломана крива По пояснює негнучкість цін але не саму ціну. Олігопол ціни не є настільки негнучкими наскільки це підказує теорія ломаної кривої По.

Таємна змова. Умова ол-ї – невелика кількість фірм що знаходяться у взаємозалежності – сприяє таємній змові. Таємна змова має місце коли фірми досягають безпосередньї або мовчазної угоди про те щоб зафіксувати ціни, розділити або розподілити ринки або іншим чином обмежити конкуренцію між собою. Недоліки та невизначеності не заснованої на таємній змові моделі ломаної кривої По є очевидними для виробників. Завжди існує небезпека що почнеться цінова війна. Під час всезагального спаду ділової активності у кожнох фірми з’являться надлишкові потужності і тому вона може скоротити витрати на одиницю продукції шляхом збільшення своєї ринкової частки потім також завжди існує можливість того що нова фірма може перебороти бар’єри для вступу та використати різке скорочення цін, щоб закріпитись на ринку. До того ж обумовлений таємною змовою контроль над ціною дозволить олігополістам зменшити невизначеність, збільшити прибутки та, можливо, навіть перешкодити вступу нових конкурентів. Відмінності в По та витратах, наявність більшої кількості фірм, шахрайство шляхом цінових знижок, економічні спади та антитрестові закони є перешкодою для олігополії що заснована на таємній змові.

Лідерство в цінах. Воно є засобом за допомогою якого олігополісти можуть координувати свою поведінку в області цін не вступаючи в пряму таємну змову. В цьму випадку пануюча фірма зазвичай найбільш крупна та найб ефективна змінює ціну а всі інші фірми більш менш автоматично слідують за цією зміною.

“Издержки плюс”. В цьому випадку олігополіст використовує формулу або методику для визначення витрат на одиницю продукції, і до витрат додається накидка, для того щоб визначити ціну. Однак витрати на одиницю продукції змінюються зі зміною обсягу вир-ва і тому фірма повинна брати деякий типовий або плановий рівень вир-ва. При визначенні ціни до середніх витрат додається накидка в розмірі визначеного %.

Ціноутворення по принципу “витрати плюс” мають особливі переваги для фірм, що виробляють багато продуктів які б в іншому випадку зіткнулись з важким та дорогим процесом приблизного визначення умов По та витрат для сотень різних найменувань. Цей метод калькуляції цін не є несумісним з прямою таємною змовою або лідерством у цінах. Якщо декілька виробників галузі мають приблизно однакові витрати, точне дотримання загальної формули ціноутворення буде мати результатом дуже схожі ціни та зміни цін.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 520 | Нарушение авторских прав