АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості лікування нестабільної стенокардії.

I. На догоспітальному етапі.

1. Зняття гострого болю:

а) нітрогліцерин - по 0,5 мг під язик кожні 3-5 хв;

б) аналгін 50% - 2-4 мл + дімедрол 1%-1 мл внутрішньовенно;

в) баралгін 5,0 внутрішньовенно;

г) промедол 2% - 1 мл внутрішньовенно або підшкірно.

Можна використати Sol. Morphini hidrochloridi 1% - 1мл внутрішньовенно або підшкірно. Хворим з важкими хронічними обструктивними захворюваннями легень наркотичні аналгетики вводяться з великою обережністю.

г) закис азоту: дозування визначається станом хворого. Максимальна концентрація анестетика, яку можна вводити без загрози гіпоксії - 70% N₂О в суміші з 30% О₂.

2. Підтримування на належному рівні АТ, корекція реологічних властивостей крові, аритмій (див. “Лікування гострого інфаркта міокарда”).

3. Негайна госпіталізація хворого в палату (відділ) реанімації та інтенсивної терапії.

4. Суворий ліжковий режим.

II. ^ В стаціонарі.

Засобом патогенетичної терапії і препаратом вибору є нітрогліцерин. При НС його призначають внутрішньовенно: 3 ампули (по 2 мл) 1% розчину розводять у 250 мл фізіологічного розчину натрію хлориду. Упродовж перших 10 хв. препарат вводять зі швидкістю 2 краплі за 1 хвилину, відтак кожні 10 хв. швидкість введення збільшують на 1 краплю і доходять до частоти 17 крапель за хвилину. З такою швидкістю препарат вводиться цілодобово (або й впродовж двох діб, якщо повторюються напади стенокардії). В подальшому переходять на внутрішній прийом одного із препаратів нітрогліцерину пролонгованої дії - нітронг-форте (по 6,5 мг 3-4 рази на день), нітрогранулонг по 10,4 мг 3-4 рази на день.

Лікування можна розпочати із внутрішньовенної краплинної інфузії ізокету (ізосорбіда динітрат) - 10 ампул (100 мл) 0,1% розчину розводять в 400 мл фізіологічного розчину натрію хлориду, стартова швидкість - 3 краплі за хвилину, кожні 10 хв. збільшують на 2 краплі і доходять знову ж таки до 17 крапель за хвилину, з такою швидкістю препарат вводять цілодобово.

Відтак переходять на пероральний прийом ди- чи мононітратів (ізосорбідадинітрат або нітросорбід в дозі 80-120 мг/добу). Нітрати вводять протягом всього курсу стаціонарного лікування (до 1 місяця). В подальшому відшукують ту мінімальну дозу, якої достатньо, щоб не було повторних атак стенокардії і продовжують лікування в амбулаторних умовах не менше 2-х місяців. Відміняти нітрати слід обережно, бо можливий синдром відміни (так зване “динамітне” або “нітратне серце”).

225Алкогольне отруєння Невідкладна допомога
1. Профілактика порушень із боку дихальної системи: санація ротоглотки, відсмоктування вмісту з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, проведення інтубації трахеї зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ) (при підозрі на аспірацію).
2. Промивання шлунка водою чи фізіологічним розчином до «чистих» промивних вод після попередньої інтубації трахеї.
3. Ентеросорбенти (ентеросгель по 15 г 3 рази на добу, активоване вугілля в дозі 1-2 г на кг маси тіла на добу).
4. Форсований діурез завжди проводять у три етапи:
• попереднє водне навантаження (сольові розчини, 3-4% гідрокарбонат натрію, 10% глюкоза в об’ємі 1,5-2,0 л);
• швидке введення діуретиків (маннітол – 1-1,5 г/кг, а потім фуросемід – 40-80 мг) із попереднім уведенням катетера в сечовий міхур;
• замісна інфузія розчинів електролітів (0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, глюкозо-калій-магній-інсулінова суміш, хлорид кальцію).
5. Прискорити окислення етанолу, ацетальдегіду та ацетату: 40% розчин глюкози в дозі 20-40 мл в/в, тіамін (кофермент піруватдегідрогенази, альфа-кетоглутаратдегідрогенази та транскеталази) у дозі 200-250 мг на добу в/в перед уведенням глюкози (профілактика синдрому Гайє-Верніке), піридоксин (кофермент глутаматдекарбоксилази, аспартат декарбоксилази, кінуренази – синтез нікотинової кислоти, гідрокситриптофандекарбоксилази – синтез серотоніну та ін.) у дозі 150 мг на добу в/м, аскорбінова кислота в дозі 500-1000 мг на добу в/в.

Таким чином, проблема діагностики та надання невідкладної допомоги при алкогольному сп’янінні чи отруєнні алкоголем є проблемою не тільки токсикологів, а й лікарів інших спеціальностей.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 419 | Нарушение авторских прав