АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОРУШЕННЯ ВЕНТИЛЯЦІЇ АЛЬВЕОЛ

Альвеолярна вентиляція полягає в регулярному оновленні альвеолярних газів відповідно до потреб організму поглинати кисень і виводити вуглекислий газ. Кожної хвилини до альвеолярного простору людини в стані спокою надходять 4,5—5 л повітря, завдяки чому й оновлюється газовий склад альвеол. У цьому процесі беруть участь центральна нервова система (дихальний центр головного мозку і мотонейрони спинного мозку), пери­феричні нерви (рухові та чутливі — соматичні і вегетативні), верхні дихальні шляхи, грудна клітка та легені.

Відомо, що діяльність дихального центру забезпечує певний ритм дихан­ня — його частоту і глибину. Дихальними шляхами здійснюється рух повітря

до альвеол і в зворотному напрямку. Грудна клітка має здатність активно змі­нювати свій об'єм, що дає змогу змінювати свій об'єм і легеням, які мають певну ступінь розтяжності. Всі ці процеси потрібні для нормальної вентиля­ції альвеол, і в разі їхнього порушення розвивається вентиляційна недостат­ність дихання

Залежно від механізмів, що є основою розвитку вентиляційної недо­статності дихання, виділяють такі її види: дисрегуляторну, обструктивну, рестриктивну.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 347 | Нарушение авторских прав