АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розтягнення

Це пошкодження м’яких тканин, яке виникає під дією сили у вигляді тяги, не порушуючи при цьому анатомічної неперервності тканин. Внаслідок зовнішнього впливу суглобові поверхні тимчасово розходяться за межі фізіологічної норми, при цьому суглобова сумка, укріплювальні зв’язки і м’язи не ушкоджуються.

Найчастіше спостерігається розтягнення зв’язок гомілковоступневого суглобу. Воно супроводжується припухлістю в ділянці суглобу. Крововилив в перші дні є малопомітний, а з 3-4 дня проявляється синювато-багряними плямами. Рухи в суглобі обмежені і болючі. Біль при навантаженні за віссю кінцівки відсутній.

На суглоб накладають стискуючу пов’язку і забезпечують функціональний спокій кінцівки. В перші дві доби застосовують холод, потім – теплові процедури.

Розрив

Розривом є пошкодження м’яких тканин швидкодіючою силою у вигляді тяги, яка перевищує силу анатомічного опору тканин. Спостерігаються розриви зв’язок, м’язів, фасцій, сухожилків, судин, нервових стовбурів.

Найчастіше зустрічаються розриви зв’язок гомілково-ступневого, колінного та променево-зап’ястного суглобів. Якщо розрив зв’язкового апарату супроводжується пошкодженням капсули суглобу то виникає гемартроз. Особливо це характерно для колінного суглобу, внаслідок пошкодження бічних та хрестоподібних зв’язок та менісків. Контури суглобу згладжуються, навколишні тканини збільшуються в об’ємі, згинання і розгинання в суглобі обмежені та досить болючі.

Розрив м’язів може бути частковим або повним. Найчастіше відбувається розрив м’язів живота і розгиначів кінцівок. У ділянці розриву виникає біль при пальпації, при повному розриві виявляється дефект пошкодженого м’язу. В подальшому, за рахунок гематоми виникає пухлиноподібний утвір. Як правило є часткова або повна відсутність функції даного м’яза.

Потрібно забезпечити спокій кінцівки і фіксувати її в положенні максимального зближення розірваних ділянок м’язів за допомогою іммобілізації транспортною чи постійною (гіпсовою) шиною. В перші дні призначають холод, в подальшому – теп­ло­ві процедури. При повних розривах рекомендується оперативне лікування – зашивання розірваних м’язів з подальшою іммобілізацією кінцівки впродовж 14-15 діб.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав