АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації

Прочитайте:
  1. III. Правила захода судов в морские порты и выхода судов из морских портов
  2. IV. Правила стоянки судов в морских портах и на подходах к ним
  3. Real-time PCR (ПРЛ у реальному часі) та її застосування у вірусологічних дослідженнях.
  4. V. Основні етапи заняття
  5. VI. Правила обеспечения экологической безопасности, соблюдения карантина в морских портах
  6. VII. Правила выполнения маневров, связанных с прохождением судов относительно морских дноуглубительных судов при встречном плавании
  7. VIII. Правила ледокольной проводки судов
  8. XI. Требования к правилам личной гигиены больных, медицинского и обслуживающего персонала лечебного учреждения
  9. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  10. Американські принципи лікування хронічного панкреатиту

- Шина обов’язково повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а інколи – і три (при переломах стегна – кульшовий, колінний, гомілково-ступневий; при переломах плеча – плечовий, ліктьовий і променево-зап’ястковий).

- При іммобілізації кінцівки необхідно надати їй фізіологічне положення або таке положення, при якому кінцівка найменше травмується.

- При відкритих переломах вправлення відламків не проводять, а накладають стерильну пов’язку і кінцівку фіксують в тому положенні в якому вона знаходиться.

- При накладанні дротяних шин на тіло необхідно поставити ватно-марлеві прокладки та інше. При закритих переломах шини накладають по одягу.

- Під час перекладання потерпілого з нош чи на ноші пошкоджену кінцівку підтримує помічник.

- Неякісно виконана іммобілізація може нанести шкоду потерпілому: так закритий перелом може стати відкритим, виникнути масивні кровотечі внаслідок пошкодження судин відламками кісток.

Транспортна іммобілізація при переломі кісток плечового поясу і верхніх кінцівок. При переломі ключиці – в пахвинну впадину кладуть валик з вати чи одежі з величиною з кулак і можна провести іммобілізацію – пов’язкою Дезо, вісімкоподібною пов’язкою з захопленням двох плечових суглобів (рис. 45).

Рис. 45. Транспортна іммобілізація при переломі ключиці

При переломі плечової кістки в верхній третині, руку згинають в ліктьовому суглобі під 600 так, щоб китиця лягла на плече здорової сторони, в пахвинну ямку ставлять валик і фіксують його до грудної клітки через здорове надпліччя. Передпліччя підвішують на косинці, а плече прибинтовують до грудної клітки. При переломах діафізу плеча і мобілізацію проводять шиною Крамера, моделюють її, в пахвинну ямку кладуть валик і фіксують шину бинтами. В переломі в ділянці ліктьового суглобу шина захоплює плече і доходить до п’ястно-фалангових суглобів. При відсутності стандартних засобів при переломах плеча використовують імпровізовані шини із гілок, шматків дошки, парасолі, автомобільної помпи. При цьому іммобілізацію проводять двома шинами (рис. 46).

Рис. 46. Імпровізовані іммобілізаційні шини на верхню кінцівку

При переломах передпліччя використовують шину Крамера або Фільберга з обов’язковою фіксацією ліктьового та променевозап’ястного суглобів, перед транспортуванням хворим вводять або дають знеболювальні.

Транспортна іммобілізація при пошкодженнях хребта і тазу. При травмі хребта і переломах майже завжди виникає травматичний шок і порушення функції тазових органів. Тому надійна іммобілізація і дбайливе транспортування є запорукою подальшого стану хворого та його лікування. Таким потерпілим вводять знеболювальні і серцеві середники. Транспортування найкраще здійснювати швидкою допомогою на твердих ношах, імпровізованому щиті чи в кузові вантажного автомобіля (рис. 47).

 

 

Рис. 47. Ноші для транспортування хворого з переломом хребта

При вкладанні потерпілого не можна допускати зміщень хребта. При переломах шийного відділу хребта іммобілізація здійснюється ватно-марлевим валиком чи шиною Єланського. Потерпілого транспортують на спині з закинутою головою і валиком під шиєю. При переломах грудного і спинного відділів хребта або кісток тазу потерпілого кладуть на спину з валиком під коліна.

При відкритому переломі хребта транспортують на животі. В останні роки використовують для транспортування потерпілих з переломами хребта іммобілізаційні вакуумні шини (рис. 48).

Транспортна іммобілізація при переломах нижніх кінцівок. При переломі стегна, кульшового і колінного суглобів застосовують стандартну шину Дітеріхса. При її відсутності можна використовувати шини Крамера, з’єднані між собою. Їх накладають по зовнішній, внутрішній і задній поверхні кінцівки. Іммобілізація трьох суглобів обов’язкова.

Рис. 48. Іммобілізаційна вакуумна шина

 

Рис. 49. Імпровізована шина з дощок при переломах гомілки

Імпровізоване шинування при переломах стегна здійснюється підручними засобами (лижі, палиці), а в випадку їхньої відсутності можна прибинтувати пошкоджену кінцівку до здорової.

При переломах кісток гомілки застосовують шини Крамера, створюючи нерухомість в колінному та гомілковоступневому суглобах. Останнім часом використовують пневматичні шини.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1182 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)