АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принцип 1

Основні свободи і права

1. Усі особи мають право на найкращу наявну психіатричну допомогу, що є частиною системи охорони здоров'я і соціального забезпечення.

2. До всіх осіб, які страждають психічним захворюванням або вважаються та­кими, необхідно ставитися гуманно і з повагою до невід'ємної гідності людської особистості.

3. Усі особи, які страждають психічним захворюванням або вважаються таки­ми, мають право на захист від економічної, сексуальної й інших форм експлуата­ції, зловживань фізичного або іншого характеру й поводження, що принижує людську гідність.

4. Не допускається ніякої дискримінації на підставі психічного захворювання. “Дискримінація" означає будь-яку відмінність, виняток або перевагу, наслідком якої є скасування або ускладнення рівного користування правами. Спеціальні за­ходи, прийняті винятково з метою захисту прав або поліпшення становища пси­хічно хворих осіб, не вважаються дискримінаційними. Дискримінація не включає у себе будь-якої відмінності, винятку або переваги, здійснюваних відповідно до положень даних Принципів і необхідних для захисту прав людини психічно хворої особи або інших індивідуумів.

5. Будь-яка психічно хвора особа має право на здійснення всіх громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, визнаних у Загальній де­кларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права і в інших відповідних документах, таких як Декларація про права інвалідів і Зібрання принципів захистувсіх осіб, які піддаються затриманню або ув'язненню в будь-якій формі.

6. Будь-яке рішення про те, що через психічне захворювання особа не є дієздатною, і будь-яке рішення про те, що внаслідок такої недієздатності має бути призначений особистий представник, приймається тільки після справедливого слухання незалежним судовим органом, створеним відповідно до внутрішньодержавного законодавства. Особа, дієздатність якої є предметом розгляду, має право бути представленою адвокатом. Якщо особа, дієздатність якої є предметом розгляду, не може самостійно забезпечити себе таким представництвом, останнє повинно надаватися цій особі безплатно, якщо вона не має у своєму розпорядженні достатніх для цього коштів. Адвокат не повинен під час одного й того самого розгляду представляти і психіатричний заклад або його персонал і члена сім’ї особи, дієздатність якої є предметом розгляду, за винятком тих випадків, коли судовий орган переконався у відсутності колізії інтересів. Рішення, що стосуються дієздатності і потреби в особистому представнику, підлягають перегляду через розумні проміжки часу відповідно до внутрішньодержавного законодавства. Особа, дієздатність якої є предметом розгляду, її особистий представник, якщо такий є, і будь-яка інша зацікавлена особа мають право оскаржити будь-яке таке рішення у вищестоящому суді.

7. Якщо суд або інший компетентний судовий орган виявить, що психічно хвора особа не в змозі вести свою справу, у межах необхідності й з урахуванням стану такої особи вживаються заходи з метою забезпечення захисту її інтересів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав