АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принцип 4

Прочитайте:
  1. E) Паули принципі
  2. III. Борьба за Облигаторный принцип в Германии
  3. Американські принципи лікування хронічного панкреатиту
  4. Антибиотики. Принципы классификации антибиотиков. Механизмы антимикробного действия.
  5. Антимикробные и антитоксические лечебные и профилактические сыворотки. Принципы получения и применения.
  6. Болезнь Паркинсона, патогенез, клиника, принципы лечения. Другие проявления гипокинетически-гипертонических нарушений.
  7. В настоящее время утвердился принцип возмещения определённых, конкретных, недостающих организму больного составных частей крови (компонентная гемотерапия).
  8. Важной задачей раздела патофизиологии «Общая этиология» является разработка принципов этиотропного лечения и профилактики заболеваний и патологических процессов.
  9. Вирусные гепатиты человека, особенности их эпидемиологии. Основные свойства возбудителей. Принципы лабораторной диагностики.
  10. Вопрос: Принципы рациональной антибиотикотерапии

Діагностика психічного захворювання

1. Діагноз про те, що особа страждає психічним захворюванням, ставиться відповідно до міжнародно визнаних медичних стандартів.

2. Діагноз про наявність психічного захворювання ніколи не ставиться на основі політичного, економічного або соціального становища або приналежності до якоїсь культурної, расової або релігійної групи або з будь-якої іншої причини, що не має безпосереднього відношення до стану психічного здоров'я.

3. Сімейний чи службовий конфлікт або невідповідність моральним, соціальним, культурним чи політичним цінностям або релігійним поглядам, що переважають у суспільстві, в якому проживає відповідна особа, ніколи не може бути визначальним чинником при постановці діагнозу про наявність психічного захворювання.

4. Відомості про лікування або госпіталізацію особи в минулому не можуть самі по собі служити виправданням постановки діагнозу про наявність у неї пси­хічного захворювання в даний час або в майбутньому.

5. Ніяка особа або орган не може оголосити або яким-небудь іншим чином за­значити, що та чи інша особа страждає психічним захворюванням, крім як з ме­тою, що безпосередньо стосується психічного захворювання або наслідків психіч­ного захворювання.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)