АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Харчування вагітних __________із захворюваннями органів травлення

При вагітності, особливо в другій її половині, коли матка значно збільшується, суттєво змінюється положення і кровообіг ор­ганів черевної порожнини, зокрема шлунка, кишок, печінки, тому нерідко при вагітності спостерігаються диспепсичні розлади — ЯУД°-та, блювання, відрижка, печія, закрепи.

Основними принципами дієтотерапії хронічних запальних за­хворювань шлунка є повноцінне харчування і виключення хімічних і термічних подразнень органа.

Доцільно вживати добовий раціон харчування за 5—6 прийомів, що забезпечує зменшення об'єму кожної порції їжі і сприяє покра­щанню її переварювання. Обмежують продукти, які багаті на кліт­ковину. Виключають смажені страви. Із дієти виключають страви, багаті на екстрактивні речовини і ті, які стимулюють секреторну і моторну функцію шлунка: міцні м'ясні, рибні, грибні бульйони, кон­центровані підливи, соління, спеції, прянощі, смажені страви, кон­серви, копчені і мариновані вироби, свіжий м'який хліб. Найбільш фізіологічна їжа температури 36—37 °С.

При виразковій хворобі шлунка хронічному гастриті з підви­щеною секреторною функцією шлунка в стадії загострення перши­ми стравами рекомендують подавати слизові супи із круп (вівсяної, манної, рисової) з додаванням яєчно-молочної суміші, масла, верш-

122 _________________________________X!_________________________________

ків; у дієту включають не круто зварені яйця, парові омлети (не біль­ше трьох яєць у день), молоко, сирне парове суфле. Масло додають у готові страви. Із нежирних сортів яловичини, м'яса птиці і риби готують парове суфле. Із круп готують рідкі протерті каші з додаван­ням молока або вершків. Із солодких сортів ягід і фруктів готують киселі і желе. Рекомендую ь використовувати мед.

Із дієти виключають хлі і хлібобулочні вироби, страви і гарніри із овочів, закуски, соуси, пр нощі. Потім через тиждень призначають сухарі із білого хліба, м'ясо і рибу у вигляді парових фрикадельок.

У стадії ремісії м'ясні страви готують із нежирних сортів м'яса: яловичини, курки, кролика, індика і вживають його не протертим, відвареним або запеченим. Гбтують не круто зварені яйця або омлети. Виключають продукти, які тимулюють секрецію шлункового сока і подразнюють слизову оболонку шлунка: міцні м'ясні, рибні, грибнії бульйони, гострі соуси і підливи, смажені страви, соління, копчен-1 ня, маринади, міцний чай, каву, продукти багаті на грубу рослинну! клітковину (редька, груші, айва). І

Доцільно вживати масл, соняшникову, кукурудзяну олії. При! схильності до закрепів включають овочі, фрукти, чорний хліб, одно-1 денний кефір, чорнослив, мед. І

їжу споживають невели ими порціями, через кожні 3—4 год. j

Харчування вагітних із захворюваннями ___________печінки і жовчних шляхів;

При гострих гепатитах дієта повинна бути повноцін-j ною з деякими обмеженнями вмісту жирів і відповідним збільшен-і ням кількості вуглеводів. З

У дієту включають легкозасвоювані білки молока і молочних] продуктів, рекомендують також білок м'яса і риби. Біля 2/3 білків] добового раціону повинні становити білки тваринного походження. І Джерелом найбільш повноцінних рослинних білків є гречана і вівсяні на крупи, які потрібно використовувати. я

Дієта, багата білками, сприяє регенерації гепатоцитів, зменшенії ню гіпопротеїнемії, захищає печінку від токсичних впливів, підвив щує імунні реакції організму, покращує розвиток плода. щ

У дієту вводять до фізіологічно необхідної кількості масло і особ-?! ливо олію, що має виражену жовчогінну властивість, вміщує ненаси*] чені жирні кислоти, які зменшують жирову інфільтрацію печінки, а також є джерелом вітаміну Е, необхідного для росту плода. )

Дієта вагітних, хворих на гепатит, повинна вміщувати достатню] кількість вуглеводів (фрукти, соки, компоти, мед). Питво збільшу-] ють до 2 л у вигляді відвару шипшини на пшеничних висівках, соків,

________________________________ ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ __________________________________ ^3

чаю, киселів, 5 % розчину глюкози з аскорбіновою кислотою. Кіль­кість кухонної солі знижують до 6 г.

Рекомендують 4—6-разове харчування невеликими дозами. Натще — відвар шипшини на пшеничних висівках, о 8.00 — перший сніданок (20 % енергетичної цінності добового раціону); 11.00 — дру­гий сніданок — 15 %; 14.00 — обід — ЗО %; 17.00 — полудень — 5 %; 19.00 — вечеря — 20 %; на ніч — склянка кефіру.

Після ліквідації жовтухи і диспепсичних розладів у раціон вклю­чають вегетаріанські і молочні протерті супи, парові котлети, теф-телі, відварену курку, рибу, омлет. Щоденно дають свіжий сир з мо­локом, варенням чи медом. Дозволяють їсти житній хліб, сирі овочі, квашену капусту.

При хронічних захворюваннях печінки в дієті вагітних повинна бути достатня кількість олії. У вагітних значно зростає потреба у пов­ноцінних білках, вітамінах, нерафінованих вуглеводах, мінеральних речовинах. У дієті обмежують вміст кухонної солі до 5—6 гіу2 рази збільшують вміст заліза, міді, цинку. Із напоїв призначають відвар шипшини, чай з молоком, рідкі фруктові соки і киселі. Хліб (чорний і білий) дають вчорашньої випічки.

Таким чином, розроблена дієта як засіб комплексної терапії хронічного гепатохолециститу у вагітних відіграє значну роль у бла­гополучному перебігу вагітності і народженні здорової дитини.

Харчування вагітних із захворюваннями нирок _________і сечових органів

У харчовий раціон вагітних, хворих на гломеруло­нефрит, включають продукти, які багаті речовинами, що справля­ють протизапальну, антианемічну, десенсибілізувальну, сечогінну і гіпотензивну дію. Кількість білків у харчовому раціоні повинна бути не менша 1 г на 1 кг маси тіла. Призначається дієта, бідна на солі на­трію, яка сприяє зменшенню затримки води в організмі і зниженню артеріального тиску. Зазвичай у добовому раціоні гіпонатрієвої дієти вміщується 5—6 г кухонної солі. Більш значне зменшення кухонної солі протягом тривалого часу небезпечне, тому що у вагітної можуть виникнути ознаки хлоропенії і гіпонатріємії (блювання, судоми).

При нормальному або незначному підвищенні артеріального тис­ку і відсутності набряків кількість рідини в дієті не треба обмежува­ти. При вираженій гіпертензіїінабряках кількість рідини призна­чається індивідуально залежно від стану видільної функції нирок.

У харчовий раціон хворих на хронічний гломерулонефрит як джерело білків доцільно включати яєчний білок, що містить усі не­обхідні незамінні амінокислоти і має меншу кількість азоту та солей

124 ________________________________v|_____________________________

натрію порівняно з іншим продуктами, які багаті на білки (м'ясоі риба, сир). Із жирів рекомендують масло, але перевагу надають олії,,! їжу готують без солі, м'ясо поживають відвареним, овочі — сирі, ва> рені, тушені.

Протягом усієї вагітнос і регулярно, 1 раз на тиждень, признача­ють розвантажувальний д нь. Кількість спожитої рідини залежит*] від форми пієлонефриту і коригується обліком даних про добовий] діурез.

У період загострення п оцесу і в період ремісії корисний морс із| журавлини, який у печінц під впливом амінооцтової кислоти пере%1 творюється в гіпурову кислоту, яка має бактерицидну дію в нирках ц сечових органах.

Вагітним із латентним еребігом захворювання дозволяють вжи-вати до 5—6 г кухонної солі. і

При хронічній нирков й недостатності дієту призначають і урахуванням ступеня і ви аженості захворювання. |

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав