АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Харчування вагітних при гестозах

Розрізняють ранні гестози, які виникають у перші 12 тиж вагітності, і пізні, які виникають в останні 2—3 міс вагітності. Серед ранніх гестозів частіше зустрічається нудота і блювання вагітних, птиалізм (слиновиділення) і дерматози вагітних. До пізніх гестозів вагітності відносять: водянку, артеріальну гіпертензію, гіпотензію, нефропатію вагітних, прееклампсію і еклампсію.

У комплексній терапії гестозів вагітних важливе значення має лі­кувальне харчування. Нераціональне харчування може призвести до розвитку пізнього гестозу вагітності. Розрізняють три ступені тяж­кості блювання вагітних: легкий, середній і тяжкий. При легкому ступені самопочуття вагітних залишається задовільним, блювання буває 1—5 разів на добу, нерідко 1 раз натще. У більшості випадків при блюванні легкого ступеня і дотриманні відповідного дієтичного режиму вагітна не потребує спеціального лікування. У зв'язку з ба­гатогранністю клінічних проявів блювання у вагітних, харчування у кожному конкретному випадку повинно бути суворо індивідуальним, їжу потрібно споживати невеликими порціями через кожні 2—3 год, при бажанні охолоджену. Можна їсти, лежачи в постелі, не підніма­ючи голови. При можливості слід задовольняти харчові примхи, які виникають під час вагітності. При підвищеній втраті мінеральних солей внаслідок слиновиділення і блювання можна рекомендувати споживання квашеної капусти, огірків, томатів, оселедців.

При блюванні середнього ступеня (до 10 разів на добу) і тяжкого ступеня (до 20 разів і більше на добу) загальний стан вагітних про­гресивно погіршується, з'являється відраза до їжі, спостерігаються сухість слизових оболонок і шкіри, запах ацетону із рота, тахікардія, жовтяниця, ацетонурія і альбумінурія, різке зниження діурезу. При ранніх гестозах вагітних середнього і тяжкого ступенів необхідна госпіталізація і проведення парентерального харчування або через зонд.

Застосування в комплексній терапії вагітних з ранніми гестозами парентерального харчування сприяє покращенню клінічного перебі­гу хвороби, нормалізує обмінні процеси, перебіг вагітності і пологів.

128 ____________________________________X^і____________________________________J

Пізні гестози вагітних супроводжуються різними розладами | обміну речовин, внаслідок чого порушується функціональна діяль-? ність нирок, печінки, серцево-судинної системи.

У комплексі лікувальних заходів при пізніх гестозах вагітності І особливого значення набуває лікувальне харчування. М'ясо, рибу рекомендують їсти відвареними. Обмежують жири тваринного по­ходження і вживають жири рослинного походження. Як джерела вуглеводів у раціон харчування включають овочі, фрукти, мед, хліб із муки грубого помелу. Особливо корисні полуниця, смородина, чор­ноплідна горобина, яблука, абрикоси, виноград, кавуни, гарбузи, [ капуста, буряк, морква. Доцільно включити в дієту продукти, які! сприяють збільшенню діурезу: прохолодне молоко, відвар шипши- І ни, сік буряка, ожини, петрушки. Кількість рідини повинна стано- | вити 800—1000 мл. ';

При збільшенні маси тіла і розвитку набряків вагітну переводять на безсольову дієту (3—4 г солі на добу). f |

Вагітним з тяжкими формами пізніх гестозів доцільно 1 раз на j тиждень проводити розвантажувальний день: яблучно-сирний (1 кг' яблук і 250 г сиру), яблучний (1,5 кг яблук на добу), картопляний^ (500 г печеної картоплі, 20 г масла, 500 мл молока).,'",'

Комплексна терапія пізніх гестозів вагітних, яка включає іа-4 | дивідуально розроблене лікувальне харчування, сприяє зниженню) артеріального тиску, нормалізації обмінних процесів, збільшенню* діурезу, сприятливому перебігу вагітності і пологів.

Для стимуляції лактації використовують: '■

• морквяний сік по 1/2 склянки 2—3 рази на день;

• терта морква з молоком: 3—4 столових ложки тертої моркви за­ливають молоком або вершками і вживають по 1 столовій ложці 2—3 ' рази на день;

• настій насіння кропу: 1 столову ложку насіння заливають однією) склянкою окропу і настоюють 2 год. П'ють по півсклянки 2 рази на день невеличкими ковтками, затримуючи настій на деякий час у роті;

• настій грецьких горіхів: 0,5 склянки горіхів заварюють 0,5 л молока в термосі і настоюють 3—4 год. П'ють по 1/3 склянки за 20 хв перед кожним годуванням дитини.

" Організація харчування хворих у стаціонарі

В організації харчування хворих, які перебувають на ста­ціонарному лікуванні, беруть участь як медичні працівники, так і працівники харчоблоку. У стаціонарах доцільніше організовувати, 5-разове харчування пацієнтів. О 8.00 год п'ють чай з бутербродом | (батон і масло) для того, щоб натще не вживати всередину ліки; о 9.001

ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ^Q

год — сніданок; о 13.00 год — обід; о 18.00 год — вечеря. На ніч па­цієнтам дають склянку кефіру.

Загальне щоденне керівництво харчуванням хворих у великих стаціонарах здійснює лікар-дієтолог, який відповідає за правильне складання і застосування лікувальних дієт. Лікар-дієтолог, крім того, надає консультативну допомогу лікарям відділень, яка сто­сується найбільш оптимального вибору дієти лікувального харчуван­ня. Безпосереднє керівництво роботою харчоблоку (контроль якості продуктів, закладка їх, виготовлення їжі, доправлення у відділення та ін.) покладається на дієтсестру лікарні.

Лікар, який проводить обстеження і лікування хворого, призна­чає дієту і записує в листок лікарняних призначень. Палатна медич­на сестра складає палатний порційник, де вказує загальну кількість хворих, а потім проставляє номер палати, прізвища та ініціали хво­рих, яким призначено відповідну дієту. На основі палатного порцій-ника старша медична сестра відділення складає порційну вимогу, в якій вказує назву відділення, дату, загальну кількість хворих та кількість хворих відповідно до кожної дієти. Порційну вимогу пода­ють на харчоблок попередньо за добу, а в разі наступних вихідних чи святкових днів — попередньо за 2 чи за 3 доби. Лікар-ординатор перед вихідними чи святковими днями попередньо проставляє відповідну дієту хворим. Підписує порційну вимогу завідувач відділення, стар­ша медична сестра відділення та старша медична сестра приймаль­ного відділення, яка фіксує кількість поданих хворих на харчоблок і в разі госпіталізації пацієнтів у відділення стаціонару у вечірній та нічний час вранці наступного дня подає додаткову порційну вимогу на харчоблок лікарні. Медична дієтсестра (лікар-дієтолог) складає меню-порційник для всієї лікарні, де вказує: номер дієти, назву при­готованої страви, кількість пацієнтів кожного відділення, які отри­мують дану страву, витрату необхідних інгредієнтів для виготовлен­ня однієї порції і всіх порцій відповідної страви, вихід готової страви (у грамах чи мілілітрах) на одну порцію.

При складанні меню-порційника дієтсестра керується запропо­нованими картками-меню для весняно-літнього і осінньо-зимового періодів. Після приготування страв відповідно до дієт лікар-дієтолог або черговий лікар стаціонару знімає пробу, записує дані в бракераж-ний журнал, дає письмовий дозвіл на видачу у відділення готових страв. Доправляють приготовану їжу у промаркованому емальовано­му посуді (1-а страва, 2-а страва, 3-я страва) якомога швидше і зразу ж здійснюють роздачу їжі. Буфетниця-роздатчиця надягає спецодяг для роздачі їжі. їжу видає хворим згідно з призначеною їм дієтою. Відпрацьований посуд звільняє від залишків їжі, знежирює, дезінфі-

5 8-215

кує, ретельно промиває чистою водою і висушує. За наявності вико­ристовують також посудомийні машини.

Прибирання приміщень (роздавальні, їдальні) буфетниця-роздат-чиця здійснює у спеціально виділеному для цього спецодязі. Для доправлення їжі також повинен бути виділений спецодяг. Роздава­ти їжу, мити використаний посуд санітаркам не дозволяється, тому що вони мають пряме відношення до подачі суден, прибирання при­міщень, у тому числі й туалетів.

Згідно з планом санітарно-протиепідемічних заходів лікувально­го закладу, узгодженого з місцевою СЕС, буфетниця проходить через певний проміжок часу обстеження.

І Годування тяжкохворих

Харчування хворих, яким дозволено ходити, організо­вують у їдальні. Роздає їжу буфетниця відповідно до складеного па­латного порційника. У ньому зазначають номер палати, прізвище та ініціали хворого, номер дієти, а в разі потреби — індивідуальну Дієту.

Пацієнти, яким призначено ліжковий та палатний режим, їдять у палатах. Перед споживанням їжі необхідно закінчити всі лікуваль­ні процедури і фізіологічні відправлення хворих. Молодший медич­ний персонал прибирає і провітрює палати, допомагає тяжкохворим помити руки. Хворі, які не піднімаються, їдять у ліжках. Тяжкохво­рих медична сестра годує сама. Якщо хворий не може сидіти в ліжку, йому надають положення напівсидячи. Шию та груди прикривають клейонкою чи серветкою. Годувати тяжкохворого необхідно ложкою малими порціями з достатніми паузами, щоб хворий мав можливість добре пережувати їжу і не похлинутися. Вливати в рот їжу насильно, якщо хворий не ковтає, не можна, оскільки потрапляння їжі в ди­хальні шляхи може спричинити тяжкі ускладнення. За відсутності апетиту у хворого сестра, умовляючи його їсти, повинна проявляти велику терплячість і майстерність. При цьому підхід до кожного має бути індивідуальним. На одних хворих можна подіяти ласкою, на інших — строгістю, а іноді хворому дозволяють вибрати самому одну з дозволених страв, які в цей день є на харчоблоці. Пиття дають з поїльника або зі склянки за допомогою трубочки. Якщо хворому тяжко жувати, то йому треба давати рідку або протерту їжу.

Не слід давати гарячої їжі. Не потрібно залишати їжу на тумбочці біля ліжка хворого. Використаний посуд відносять у роздавальну, де його знежирюють, ополіскують, дезінфікують, миють під проточною водою і висушують на стелажах.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 628 | Нарушение авторских прав