АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Теоретична частина

Будова курячого ембріону

Підготовка курячих ембріонів до ураження

Методи експериментального ураження курячих ембріонів

Ознаки розмноження вірусу в курячому ембріоні

Розтин курячого ембріону та отримання вірусовмісного препарату

Практична частина

Мета заняття

Матеріальне забезпечення

Хід роботи

Контрольні завдання

Контрольні запитання

Завдання для самостійної роботи студентів

Література

Вступ

Метод культивування вірусів на курячих ембріонах стали широко застосовувати після того, як Вудруфф та Гудпасчур в 1931р. описали зараження хоріоналантоїсної оболонки курячого ембріону вірусом курячої віспи. В 40-х роках з’явилось багато робіт по культивуванню різноманітних вірусів - віспи, вісповакцини, простого герпесу, лихоманки долини Ріфт, весняно - літнього енцефаліту, Омської геморагічної лихоманки та інших. Було відмічено, що існує деяка вибірковість у вірусів до тоієї чи іншої тканини. Віруси віспи добре розмножувались на хоріоналантоїсній оболонці, вірус паротиту - в амніоні, вірус грипу - в амніоні та в алантоїсній порожнині. Сьогодні майже в усіх вірусологічних лабораторіях проводять роботу на курячих ембріонах, тому що цю експериментальну модель зручно використовувати для:

- виявлення вірусу в патологічному матеріалі;

- первинного виділення вірусу;

- культивування, зберігання та накопичення вірусу в лабораторних умовах;

- титрування вірусів;

- як тест-об’єкт для реакції нейтралізації;

- визначення ефективності противірусних препаратів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав