АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Теоретична частина. Методи культивування клітин та тканин тварин in vitro за останні десятиріччя отримали широке розповсюдження в різних областях біології

Методи культивування клітин та тканин тварин in vitro за останні десятиріччя отримали широке розповсюдження в різних областях біології, від клітинної й молекулярної біології до сучасних галузей біотехнології [4]. Клітинні культури у вірусології використовуються для наступних цілей:

1. Первинного виділення вірусів з оточуючого середовища або з патологічного матеріалу;

2. Накопичення вірусів (наприклад, при виготовленні вакцин та діагностикумів);

3. Підтримання штамів вірусів у лабораторних умовах;

4. Визначення інфекційного титру вірусів;

5. Вивчення динаміки взаємодії вірусів та клітин;

6. Ідентифікації вірусів;

7. Як тест-об’єкт у реакції нейтралізації;

8. Вивчення дії антивірусних речовин.

Список типів клітин, які в теперішній час можливо культивувати, досить великий. Це елементи сполучної тканини (фібробласти), скелетні тканини (кістки та хрящі), скелетні, серцеві та гладенькі м’язи, епітеліальні тканини (печінка, легені, молочна залоза, шкіра, сечовий міхур, нирки), клітини нервової системи (гліальні клітини та нейрони, хоча останні не мають здатності до проліферації), ендокринні клітини (наднирники, гіпофіз, клітини островків Лангерганса), меланоцити та багато різних типів клітин пухлин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 590 | Нарушение авторских прав