АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація тваринних культур клітин

Прочитайте:
  1. I. ХАРАКТЕР И ЗНАЧЕНИЕ ИГРЫ КАК ЯВЛЕНИЯ КУЛЬТУРЫ
  2. III. ИГРА И СОСТЯЗАНИЕ КАК КУЛЬТУРОСОЗИДАЮЩАЯ ФУНКЦИЯ
  3. IV. Главной задачей историй культуры является морфологическое понимание и описание культур в ходе их особенной, действительной жизни
  4. XII. ИГРОВОЙ ЭЛЕМЕНТ СОВРЕМЕННОЙ КУЛЬТУРЫ
  5. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  6. Будова і життєві функції клітини
  7. Будова і життєві функції клітини
  8. Будова клітини
  9. Будова клітини людини.1
  10. Будова нервової клітини.

Класифікація клітин, що культивуються in vitro, пов’язана з певними труднощами. Спочатку тканинними культурами називали експланти цілих фрагментів тканин, вважаючи, що в цих фрагментах, хоча б частково, підтримується гістологічна цілісність. Тепер термін “культура тканини” перетворився на загальне поняття, яке включає в себе як органну культуру, в якій найбільші фрагменти тканини чи цілі ембріональні органи експлантуються зі збереженням тканинної архітектури, так і культури клітин, коли тканини диспергуються механічно, ферментативно чи шляхом спонтанної міграції клітин з експланта, і клітини розмножуються у вигляді суспензії чи моношару клітин, що приєдналися до субстрату.

Органна культура (культура тканин) зберігає міжклітинні взаємодії, протягом тривалого періоду зберігає гістологічне та біохімічне диференціювання та після початкової травми залишається, як правило, в незростаючому рівноважному стані протягом декількох діб і навіть тижнів. Ці культури не завжди здатні до розмноження.

Культури клітин, навпаки, позбавлені структурної організації, втрачають характерну гістотипічну архітектуру та пов’язані з нею біохімічні ознаки і, як правило, не досягають рівноважного стану при відсутності специфічних умов. Клітини в культурах розмножуються, що забезпечує отримання великої маси клітин та їх розділення на ідентичні паралелі. Клітини, що культивуються, можуть бути охарактеризовані, та визначена клітинна популяція, яка може бути збережена шляхом заморожування. Клітини ідентифікують за фенотиповими ознаками, шляхом вирощування в селективному середовищі, фізичним відбором, клонуванням чи генетипово для отримання великої кількості відносно однорідних клітин.

Усі клітинні культури можна поділити на два типи: переживаючі (органні культури, проліферація яких в умовах in vitro досить обмежена або відсутня) та ростучі (здатні розмножуватися в умовах in vitro). Ці типи, у свою чергу, теж мають поділ. Переживаючі органні культури поділяють на ті, що культивуються в рідкому середовищі (можуть існувати до 30 діб і навіть здатні до обмеженої проліферації), та ті, що культивуються на твердому середовищі.

Ростучі культури поділяють на культури фіксованих шматочків тканин, одношарові та суспензійні культури клітин. Культури фіксованих шматочків клітин включають в себе: капельно-плазмені культури, культури, що вирощуються у флаконах Карреля, культури у нерухомих пробірках та в пробірках, що обератаються. У вірусологічній практиці, в основному, використовують два останніх типи культур клітин.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 762 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)