 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Цитопатична дія
Найбільш широко та часто про розмноження вірусу в культурі клітин роблять висновок за цитопатичним ефектом чи цитопатичною дією (ЦПЕ, ЦПД). ЦПД – це явище, що призводить до руйнування структури клітин під впливом вірусів. Причини ЦПД: - порушення нормальної життєдіяльності клітин в результаті механічного пошкодження клітинних структур вірусними компонентами (дефекти цитоплазматичної мембрани, які виникають в результаті проникнення чи виходу вірусів із клітини); - руйнування лізосом і вихід їх ферментів у цитоплазму (автоліз клітин); - виснаження білкових та енергетичних ресурсів клітин за рахунок “переключення” клітинних ферментів та білок-синтезуючого апарату на синтез вірусспецифічних компонентів; - порушення клітинного моношару. За терміном виникнення ЦПД поділяють на ранню та пізню. Рання ЦПД виявляється в перші години після інфікування (від 3 годин після інфікування клітинних культур вірусом), спричиняється дією структурних елементів вірусів/ У цей період ще не відбулося проникнення вірусу в клітину. Даний тип ЦПД морфологічно проявляється в порушенні клітинного моношару, заокругленні клітин, відокремленні їх від скла(рис.2.23.а.). Пізня ЦПД виявляється, коли вірус (чи його геном) потрапляє в клітину і, як правило, на кінцевих стадіях репродукції вірусів у клітині. Пізня ЦПД проявляється в утворенні полікаріоцитів і включень (рис.2.23.b.).
Рис.2.23. Рання та пізня ЦПД при герпесвірусній інфекції
Для характеристики деструктивних змін одношарових культур клітин, що заражені різними вірусами, найчастіше використовується робоча класифікація ЦПД (О.Г. Анджапарідзе, 1962): 1 група. Рівномірно розподілена дрібнозерниста деструкція клітин – виникає при ураженні клітин вірусами поліомієліту, Коксакі, ЕСНО (рис.2.24.a, рис.11.a. (кольорова вклейка)), ЕСМО, віспи, грипу та ін. 2 група. Вогнищева дрібнозерниста деструкція клітин з тяжами незмінених клітин між ними - виникає при ураженні клітин вірусами весняно-літнього енцефаліту, вірус хвороби Ауескі (псевдосказу), спумавірусами (рис.2.24.b) та ін. 3 група. Осередкові скупчення заокруглених клітин, що нагадують грона винограду - виникає при ураженні клітин аденавірусами (рис.12 (кольорова вклейка)). 4 група. Рівномірно-розподілена крупнозерниста деструкція клітин (клітини збільшені у розмірі, заокруглені) - виникає при ураженні клітин вірусом простого герпесу (рис.11.b. (кольорова вклейка)), мавп’ячим вірусом В та ін. 5 група. Утворення гігантських багатоядерних клітин – симпластів та синцитіїв - виникає при ураженні клітин вірусами кору, вісповакцини, герпесу та ін (рис.13 (кольорова вклейка)). При цьому типі ЦПД відбувається розчинення клітинних оболонок, внаслідок чого цитоплазма сусідніх клітин зливається, утворюючи єдине ціле, в якому (в основному по периферії) розташовані ядра клітин.
a b
Рис.2.24. Заокруглення клітин у випадку зараження культури клітин вірусом ECHO (a) та цитопатична дія спумовірусу на клітини (b) Слід розрізняти термін симпласт та синцитій. Різниця між цими поняттями полягає в тому, що синцитії виникають у результаті часткового злиття цитоплазматичної мембрани клітин, на відміну від повного злиття мембрани при утворенні симпластів. Таким чином, синцитій – це група клітин, які з’єднані між собою протоплазматичними відростками, а симпласти мають загальну масу протоплазми, в якій міститься багато ядер.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1909 | Нарушение авторских прав |
.
