АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практична частина. Методи титрування бактеріофагів

Прочитайте:
  1. А.1. Паспортна частина
  2. А.1. Паспортна частина
  3. А.1. Паспортна частина
  4. А.1. Паспортна частина
  5. А.1. Паспортна частина
  6. А.1. Паспортна частина
  7. А2 Загальна частина
  8. Вільна частина верхньої кінцівки
  9. Вільна частина нижньої кінцівки
  10. Гістологія (частина 1)

 

Методи титрування бактеріофагів

Активність бактеріофагу визначають за його властивістю викликати лізис бактеріальної культури в рідких або твердих середовищах і чисельно виражають ступенем максимального розведення, в якому досліджуваний фаг проявив свою літичну дію. Вид середовища, як правило, визначається здатністю певного фагу лізувати культуру в рідкому чи твердому поживному середовищі.

При дослідженні в рідкому середовищі (за Аппельманом) титр фагу– це найбільше його розведення (або найменша кількість), яке повністю стримує (пригнічує) ріст тест-культури в умовах даного досліду.

На твердому середовищі (титрування за Граціа) титр фагу – кількість часток фагу в 1 мл досліджуваного матеріалу.

Титрування фагу за методом Аппельмана

(рідке середовище)

Завдання: опанувати методику титрування бактеріофагів в рідкому поживному середивищі, визначити титр бактеріофагу Т4.

Матеріальне забезпечення: Пробірки з ватно-марлевими пробками, штатив, груші та піпетки (самплери та носики), маркери, поживне середовище (LB), нічна бактеріальна культура, бактеріофаг, термостат.

Хід роботи:

В 9 стерильних пробірок вносять по 4,5 мл поживного середовища. Пробірки ставлять в штатив і нумерують від 1 до 7, на 8 пробірці ставлять позначку КК (контроль культури), на 9 - КФ (контроль фагу). Всі дослідні пробірки повинні бути підписані.

2. В пробірках під номерами від 1 до 7 готують послідовні десятикратні розведення фагу від 101 до 107. В першу пробірку вносять 0,5 мл фагу. Таку ж його кількість вносять в пробірку контролю фагу під №9. Замінивши піпетку новою, ретельно перемішують вміст 1-ї пробірки і переносять 0,5 мл його в 2-гу пробірку, 0,5 мл вмісту 2-ї пробірки переносять в 3-тю і так далі до 7-ї пробірки. Кожен раз необхідно брати нові піпетки (або носики). Перемішавши вміст 7-ї пробірки, 0,5 мл розведення із неї виливають в дезрозчин. Так само чинять із вмістом пробірки №9 - контролем фагу (рис. 3.8).

 

 

Рис.3.8. Результати титрування бактеріофагів за Апельманом

 

3. У всі пробірки досліду, крім пробірки №7, вносять по 1 краплині (0,05 мл) суспензії тест-культури. Внесення культури проводять однією піпеткою з пробірки № 9 до №1. Пробірки разом із штативом струшують. У всіх пробірках досліду, крім пробірки на контроль фагу, повинна з’явитись ледь помітна мутність.

4. Пробірки ставлять в термостат на 18-20 годин, після чого проводять облік результатів титрування, розпочинаючи з контролів.

При титруванні фагу ставлять такі контролі: контроль фагу і середовища на стерильність, контроль тест-культури на її життєву активність.

При правильній постановці досліду в контролі культури відбулося інтенсивне розмноження бактерій і вона стала мутною, що добре видно візуально. Цей контроль дозволяє зробити висновок, що тест-культура, на якій титрували фаг, життєздатна, поживне середовище забезпечує їй оптимальний розвиток в умовах досліду. Виходячи із результатів росту тест-культури в контролі, можна зробити висновок: якщо в пробірках з фагом культура не виросла, то на неї подіяв фаг. Рідина в пробірці з контролем на фаг повинна лишатись прозорою. Це дозволяє зробити висновок, що посуд, середовище і фаг стерильні.

Враховують характер змін в титраційному ряду пробірок від №1 до №7 (рис.). Ріст культури в пробірках титраційного (дослідного) ряду свідчить про відсутність в них фагу. Визначають титр фагу, тобто його найбільше розведення, яке здатне викликати лізис культури (вміст пробірки в порівнянні з контролем на ріст культури прозорий). Позначається титр фагу степенем розведення фагу з від’ємним знаком, що відповідає порядковому номеру пробірки. Наприклад, якщо в перших чотирьох пробірках титраційного ряду відсутній ріст культури, а в наступних пробірках культура росте, то титр фагу буде 104 фагових частинок на мілілітр (рис.).

 

Методичні рекомендації:

Найголовніша вимога при роботі з бактеріями – це стерильність роботи. Всі операції слід виконувати біля полум’я пальника або в стерильному боксі. Лабораторний посуд, інстументарій та поживні середовища попередньо стерилізуються в автоклаві. До початку роботи необхідно обробити робоче місце ультрафілетом та спиртом. Роботу бажано проводити в гумових рукавичках, оскільки E.coli є умовно патогенною бактерією.

При розведенні бактеріофагу необхідно кожного разу брати нову піпетку (носик для самплера). Після додавання фагу в поживне середовище слід ретельно перемішати вміст пробірки. При титруванні фагу об’єм і склад середовища, температура, аерація, кількість бактерій повинні бути однакові. Змінною є тільки кількість внесеного фагу.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 814 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)