АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування.

Прочитайте:
  1. Догляд за хворими під час лікування.
  2. Застосування манітолу на різних етапах лікування.
  3. Значення вивчення патогенезу для лікування.
  4. Ішемічна хвороба серця. Профілактика і лікування.
  5. Культуральний, імунофлюоресцентний, імуноферментний метод, тест на уреазу – через 2-3 тижні після лікування; ПЛР — через 3-4 тижні після лікування.
  6. Лікування.
  7. Лікування.
  8. Лікування.
  9. Лікування.
  10. Лікування.

4.3. Мета інсулінотерапії під час пологів – підтримання глікемії в межах 4,5–7,5 ммоль/л.

4.4. Для корекції глікемії під час пологів або операції кесаревого розтину застосовують інсулін короткої дії (підшкірно або внутрішньовенно) та інфузією 5% або 10% глюкози.

 

 

Алгоритм ведення хворої на цукровий діабет
у ІІ триместрі вагітності

 

  Хвора на цукровий діабет  

 

Динамічний контроль компенсації вуглеводного метаболізму

 

Стан компенсації   Стан декомпенсації

 

Амбулаторне спостереження Огляд акушера-гінеколога 1 раз на 2 тижні   Госпіталізація до спеціалізованого відділення екстрагенітальної патології
УЗД у 16–18 тижні    
Посів сечі Аналіз сечі кожні 2 тижні   Компенсація вуглеводного метаболізму

 

Госпіталізація у 22–24 тижні Корекція дози інсуліну Біофізичний профіль плода   Ускладнення   Немає Є

 

 

Виписка під нагляд   Лікування ускладнень
жіночої кон­сультації    

 

Стан нормалізовано   Ускладнення прогресують
     
      Вирішення питання про переривання вагітності або передчасне розродження

 

Алгоритм ведення хворої на цукровий діабет
у ІІІ триместрі вагітності

 

  Хвора на цукровий діабет  

 

Динамічний контроль компенсації вуглеводного метаболізму

 

Стан компенсації   Стан декомпенсації

 

Амбулаторне спостереження Огляд акушера-гінеколога щотижня   Госпіталізація до спеціалізованого відділення екстрагенітальної патології
Контроль АТ Визначення біофізичного    
профілю плода у 28–32 тижні Посів сечі   Компенсація вуглеводного метаболізму
Аналіз сечі щотижня    

Ускладнення

Госпіталізація до    
спеціалізованого відділення Немає Є
екстрагенітальної патології    
у 33–34 тижні   Інтенсивне
  лікування ускладнень
Ускладнення    
   
Немає Є    

Допологова підготовка Моніторинг стану плода   Ефект Є Немає
Контроль АТ   Визначення зрілості
  легенів плода
Розродження    
у 37–38 тижнів Спосіб – залежно від стану плода   Розродження передчасне (34–36 тиж.) шляхом кесаревого розтину

 

Гестаційний діабет - порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, яке виникло (або вперше виявлено) під час вагітності.

2. Діагностика (див. алгоритм).

2.1. Чинники ризику гестаційного діабету (A):

- діабет у родичів першого ступеня;

- гестаційний діабет за попередньої вагітності;

- ожиріння (>120 % від ідеальної маси тіла);

- багатоводдя;

- обтяжений акушерський анамнез:

- крупний плід (> 4000 г);
- мертвонародження;
- вроджені вади розвитку плода;
- глюкозурія (встановлена двічі або більше).

2.2. Показанням до негайного обстеження на гестаційний діабет, окрім наявності чинників ризику, є глікемія натще: у плазмі венозної крові  5,83 ммоль/л, у цільній капілярній крові  5,0 ммоль/л (A).

2.3. Техніка годинного тесту толерантності до глюкози (ТТГ) з навантаженням 50 г: у будь-який час, необов'язково натще, вагітній дається випити розчин 50 г глюкози у 200 мл води, через 1 годину визначається глікемія у плазмі венозної крові.

2.4. Техніка тригодинного тесту толерантності до глюкози (ТТГ) з навантаженням 100 г: вранці натще (останній прийом їжі не менше ніж за 12 годин) у периферичну вену встановлюється катетер і береться кров для визначення глікемії, дається випити розчин 100 г глюкози у 250 мл води з додаванням лимонного соку, кров для визначення глікемії береться через 1, 2 та 3 години. Упродовж дослідження вагітна має перебувати у стані спокою (сидячи або лежачи) і не їсти, може пити воду.

2.5. Нормальні показники концентрації глюкози (ммоль/л) у плазмі венозної крові вагітних при тригодинному ТТГ з 100 г глюкози (A):

натще <5,83;

1 год. <10,55;

2 год. <9,16;

3 год. <8,05.

3. Лікування (див. алгоритм).

3.2. Інсулінотерапія (C).

3.2.1. Призначення здійснюють лише в умовах стаціонару.

3.2.2. Використовується лише людський інсулін у картриджній формі (вводиться шприц-ручкою).

3.2.3. До першого введення проводиться внутрішньошкірна проба.

3.2.4. Хвору навчають самоконтролю глікемії.

3.2.5. Починають з призначення малих доз інсуліну короткої дії (2 - 4 ОД) за 20 хв. перед основними прийомами їжі. Контролюють глікемію натще та постпрандіальну (через 1 год.), коригуючи дози інсуліну. Якщо глікемія натще утримується у плазмі венозної крові  5,83 ммоль/л (або у капілярній крові  5,0 ммоль/л), призначається додатково ін'єкція інсуліну середньої тривалості (напівдобовий інсулін) перед сном.

3.2.6. Критеріями ефективності терапії гестаційного діабету (компенсації) є: нормоглікемія натще та упродовж доби, у т. ч. після їжі, відсутність кетозу та епізодів гіперглікемії.

4. Тактика ведення вагітності і пологів (див. алгоритм).

4.1. За необхідності корекції інсулінотерапії та відсутності акушерських ускладнень хвору госпіталізують до ендокринологічного відділення.

4.2. У разі розвитку ускладнень (гіпертензія вагітних, прееклампсія, багатоводдя, гіпоксія плода) лікування проводиться у спеціалізованому відділенні екстрагенітальної патології вагітних.

4.3. Найбільш адекватними методами моніторингу стану плода є актографія та визначення біофізичного профілю.

4.3.1. Актографія - підрахунок вагітною кількості рухів плода упродовж години вранці та ввечері.

4.3.2. Біофізичний профіль плода - визначення під час ультразвукового дослідження та кардіотокографії (нестресовий тест) рухів плода, тонів серця, реактивності, дихання та об'єму амніотичної рідини.

4.4.3. За необхідності розродження хворої у терміні менше 37 тижнів проводиться оцінка зрілості легенів плода.

4.4.4. За необхідності передпологової підготовки шийки матки це проводиться за допомогою препаратів простагландину E2 місцево.

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)