АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стаціонару

Прочитайте:
  1. Виписка новонародженого з пологового стаціонару
  2. Відсоток пацієнтів, які були госпіталізовані до стаціонару з приводу ускладнень цукрового діабету протягом звітного періоду
  3. Методика лікувальної гімнастики при різних рухових режимах в умовах стаціонару
  4. Організація надходження хворих до стаціонару
  5. Організація роботи приймального відділення хірургічного стаціонару. Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією.
  6. Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
  7. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
  8. Принципи організації дієтичного харчування хворих в умовах стаціонару
  9. Структура і функції педіатричного стаціонару

Головним завданням діагностики у приймальному відділенні стаціонару є видокремлення ко­нтингенту пацієнтів з тяжкими формами ГП, їх огляд, клініко-лабораторне та інструмента­льне обстеження, консультування спеціалістами, у першу чергу – реаніматологом – здійсню­ється безпосередньо у протишоковій палаті приймального відділення (ПШП). Лікар-реаніма­толог, що курує ПШП протягом чергування, негайно виконує катетеризацію центральної вени і розпочинає відновлення ОЦК, здійснює підтримку основних вітальних функцій. Вод­ночас виконується забір матеріалів для аналізів, які повинні бути виконані протягом 2-х го­дин:

- загальний аналіз крові: гемоконцентрація є найбільш характерною для ПН:

рівень Ht > 47 % на момент ушпиталення та збереження на протязі доби на тлі інтенсивної терапії підтверджує ГПН;

- загальний аналіз сечі + амілаза сечі (останній тест є недостатньо

інформативним для панкреатичної α-амілази, оскільки відображає сумарний

характер гліколітичних ферментів);

- біохімічний аналіз крові (білірубін, АЛТ, АСТ, ЛФ, γ-ГТ, електроліти -

К+, Na+, Са++, Сl --, сечовина, креатинін, глюкоза, тимолова проба, ліпаза, α -

амілаза (загальна та панкреатична);

Гіперамілаземія (-урія) у динаміці свідчить про збереження функції ПЗ на тлі ПН, що є типо­вим для інтерстиціального ГП або вогнищевого ПН на по­чатку захворювання. Порушення співвідношення α-амілаза / ліпаза – на користь панкреонекробіозу. Нормальний рівень α-амі­лази та гіпоамілаземія є типо­вими для ПН, свідчать про втрату екскреторної функції ПЗ на тлі ПН. Стійка

гіперглікемія свідчить на користь поширеного некрозу ПЗ, а її рівень > 6,9 ммоль/л є неспри­ятливим прогностичним фактором.

- група, Rh – фактор крові;

- СРП (С-реактивний протеїн) (у кількісних од.): на користь ПН свідчить рівень СРП > 120 мг/л, за ІПН – зростання рівня СРП більш ніж на 30 % у динаміці захворювання;

- коагулограма (час зсідання крові, час рекальцифікації плазми, каолін- кефаліновий час, про­тромбіновий час, тромбіновий час, фібриноген, антитромбін III, ПДФ, ЕТ, ПСТ, фібрино­ліз, еуглобуліновий лізис, тромбоцити);

- газовий та кислотно-основний склад крові (рН, ра02, ра СО2, SВ, ВЕ).

Протягом 2-х годин – у ПШП і відділенні реанімації та інтенсивної терапії, куди хворі з тяж­кими формами ГП поступають безпосередньо із ПШП або приймального відділення, вико­нуються:

- ЕКГ;

- оглядова рентгенографія органів черевної порожнини;

- моніторинг ЧСС, ЧД, АТ;

- вимірювання ЦВТ.

У найближчі 72 години виконуються:

- лапароцентез (за показаннями), при необхідності – лапароскопія і

дренування черевної порожнини;

- пункція плевральних порожнин (за показаннями);

- біохімічний, цитологічний і бактеріологічний аналіз вмісту порожнин +

антибіотикограма (за показаннями);

- 3-кратний посів крові на стерильність на висоті гіпертермії (при явищах

сепсису);

- УЗД органів черевної порожнини; - КТ.

Додатково, за спеціальними показаннями, виконуються:

- ЕФГДС;

- КТ з контрастним підсиленням (при непереносимості контрасту - ЯМР);

-спіральна КТ з болюсним контрастним підсиленням панкреатоангіосканування (є “золотим” стандартом у панкреатології, оскільки дозволяє з високою точністю діагностувати наявність, розповсюдженість та локалізацію вогнищ некрозу у ПЗ та ЗК, своєчасно виявити ангіогенні ускладнення: арозії, псевдоаневризми, оклюзію ворітної вени.

- ЕРПХГ;

- черезшкірна аспіраційна біопсія тонкою голкою з цитологічним і бактеріологічним аналі­зом аспірату (при підозрі на панкреатичну інфекцію):

Д, Е ступені за критеріями Balthazar, при наявності газу у проекції ПЗ, відсутності ефекту від лікування, наростанні ПОН, гіпертермії і гіперлейкоцитозі).

Бажано лабораторне обстеження доповнювати визначенням:

- каталітичної активності фосфоліпази А2;

- трипсин-активованих пептидів;

- еластази нейтрофілів;

- ЛДГ і її фракцій (ЛДГз): значне підвищення свідчить про поширене ураження панкреатоци­тів;

- α-1-антитрипсину (> 4,5 г/л); реактанти гострої фази запалення,

- α-2-макроглобуліну (> 1,3 г/л); що поряд з СРП є лабораторними критеріями НП.

- стану перекисного окиснення ліпідів;

- середніх молекул;

- прокальциотоніну: збільшення концентрації у крові > 1,8 нг/мл у двох послідовних визна­ченнях є важливим маркером інфікування вогнищ панкреатичної деструкції;

- стану фагоцитарної функції нейтрофілів (фагоцитарний показник, фагоцитарний індекс, по­казник фагоцитозу);

- імунограми (Т- і В – лімфоцити: загальний вміст, субпопуляції Т- лімфоцитів: хелпери, су­пресори, імунорегуляторний індекс, імуноглобуліни А, М, G, ЦІК, цитокіни - інтерлейкіни 1 α, 1β, 6, 8 і TNFa).


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 338 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)