Згідно стандартів МОЗ України.
Несправжня кіста ПЗ – порожнинне утворення органу, що містить драглисту субстанцію і не має епітеліальної вистилки. Після деструктивного ГП кісти виникають як в оперованих, так і у неоперованих пацієнтів. За терміном виникнення кісти ПЗ розподіляються на:
- гострі (2-3 міс),
- підгострі (3-6 міс),
- хронічні (від 6 міс).
За тяжкістю перебігу кісти ПЗ розподіляються на:
- прості (неускладнені)
- ускладнені (нагноєння, перфорація, перитоніт, кровотеча,
фістулоутворення).
Кісти ПЗ також бувають:
- первинні,
- рецидивні.
Обстеження хворих кістами ПЗ вимагає лабораторного (загальні аналізи крові, сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма – див.) та інструментального (рентгенографія органів грудної та черевної порожнин, УЗД, КТ органів черевної порожнини, ЕКГ, ЕФГДС) обстеження.
Додатково (за показаннями):
- ЕРХПГ,
- релаксаційна дуоденографія,
- глікемічний та глюкозурічний профіль,
- пункційна тонкоголкова аспіраційна біопсія ПЗ під контролем УЗД (КТ) з цитологічним та бактеріологічним дослідженням аспірату та визначенням чутливості останнього до антибіотиків.
Неускладнена кіста ПЗ на стадії формування лікується консервативно (Н2-блокатори, антациди, пребіотики, пробіотики, антиоксиданти, вітаміни та ін.). При виникненні ускладнень на стадії формування несправжньої кісти виникає необхідність в операції зовнішнього дренування останньої.
Сформована кіста ПЗ є показанням до операції внутрішнього дренування - цистогастро- або цистоентеростомії, при ділятації головної панкреатичної протоки ПЗ – повздовжньої панкреатоєюностомії. При ускладненій сформованій кісті спосіб її хірургічного дренування визначається конкретною клінічною ситуацією. Можливе застосування ендоскопічних втручань. Тривалість лікування кіст ПЗ індивідуальна і залежить від перебігу хвороби, ускладнень.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 516 | Нарушение авторских прав
|