АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИСНОВКИ

Протягом останнiх рокiв вперше на основi вивчення патогенетичних механiзмiв РСС, завдяки встановленню найбiльш iнформативних критерiїв ризику та розвитку сучасних медичних технологій зародився новий напрямок сучасної кардiологiї – первинна профiлактика раптової серцевої смертi. Частота виникнення РСС стала однією з первинних кінцевих крапок найбільших досліджень з лікування кардіологічних захворювань, зокрема, ІМ і СН. Спостерігається значний поступ у з’ясуванні механізмів формування РСС в осіб без очевидних ознак порушень структурно-функціонального стану міокарда. Протягом останнього десятиліття здійснено багато контрольованих досліджень, які дозволили встановити місце антиаритмічних препаратів, пристроїв і довели, зокрема, переваги b-адреноблокаторів, аміодарону й автоматичних внутрішніх кардіовертерів-дефібриляторів у первинній та вторинній профілактиці РСС у пацієнтів з кардіологічними захворюваннями, передусім з інфарктом міокарда і серцевою недостатністю. Було істотно вдосконалено стратегію лікування шлуночкових аритмій на основі ретельної індивідуалізованої оцінки клiнiко-гемодинамiчного та прогностичного значення порушення ритму, порівняння потенцiйної користі лiкування та можливого ризику кардiальних i екстракардiальних побiчних ефектiв, даних щодо здатності антиаритмiчних препаратiв покращувати довготривалий прогноз виживання хворих та викликати небезпечну аритмогенну дію. Але, незважаючи на ці визначні досягнення експериментальної та клiнiчної медицини, реальний рівень пiзнання стану проблеми залишає цілу низку невирiшених питань. Можливості оцінки ризику і профілактики РСС у пацієнтів із структурними серцевими захворюваннями і при “первинних електричних захворюваннях серця” відрізняються, значною мірою залежать від рівня суспільного розвитку та медичних технологій, що існують в різних країнах. Ці рекомендації є документом, узгодженим провідними дослідниками нашої держави, відомими фахівцями в галузі кардіології та організаторами охорони здоров’я. Вони призначені для використання практичними лікарями та як посібник в навчальному процесі у вищих медичних закладах.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 397 | Нарушение авторских прав