АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Доступ до судин

Центральна вена – оптимальний шлях швидкого введення лікарських препаратів в центральний кровообіг. Катетеризація периферичної вени швидше, простіше, безпечніше,однак такий шлях введення препарата безсумніву менше ефективний. Введення лікарських препаратів в цьому випадку повинно здійснюватись струменно в 10-20мл 0,9% фізіологічного розчину. Кінцівку з катетеризованою веною в цьому випадку необхідно підняти. При неможливості забезпечити венозний доступ рекомендується ендотрахеальне введення лікарських препаратів. Препарат, що вводиться (наприклад, адреналін) в дозі збільшеній в 2-3 рази, розводять в 10мл фізіологічного розчину, вводять через інтубаційну трубку або транстрахеально через голку. Для забезпечення швидкого всмоктування препарату після його введення в ендотрахеальну трубку декілька разів нагнітають повітря, стимулюючи утворення аерозолю.

Специфічна медикаментозна терапія.

Вазопресори. Адреналін полегшує кровообіг по коронарних, церебральних судинах під час непрямого масажу серця, забезпечуючи тим самим так звану централізацію кровообігу. Окрім цього адреналін сприяє переводу дрібно хвильової ФШ у крупнохвильову, яку легше припинити кардіоверсією. Щодо дозування препарату були різні думки. В експериментах на тваринах по покращенню коронарного і церебрального кровотоку доведена ефективність більших доз адреналіну в порівнянні зі стандартними. Але на сьогоднішній день в проведених дослідженнях клінічних доказів цього факту щодо людей не отримано. Встановлено, що збільшення частоти відновлення спонтанної циркуляції під час роботи з високими дозами адреналіну не виявлено зростання виживання пацієнтів з РЗК. Тому показання, інтервал між введеними дозами адреналіну, як і самі дози, залишаються попередніми: 1мг адреналіну кожні 3 хвилини. Звернемо увагу, що при умові встановлення рефрактерної ФШ реанімаційни заходи складаються з чередування повторних дефібриляцій, введення адреналіну, проведення основних реанімаційних (комплекс первинної швидкої СЛР) і додаткових спеціалізованих заходів (повторне використання лікарських антифібриляторних засобів). Вищезгадані дії продовжуються до відновлення серцевої діяльності або розвитку стійкої асистолії.

За даними літератури в експерименті вазопресин (40 Од) займає провідне місце серед інших препаратів, які застосовуються для відновлення коронарної перфузії. На сьогоднішній день вазопресин розглядається як можлива альтернатива адреналіна.

Аміодарон. Вважається препаратом вибору у пацієнтів з ФШ/ШТ, які рефрактерні до трьох початкових розрядів дефібрилятора. 300мг розведені в 20мл 5% розчину глюкози, введені болюсом є стартовою дозою (рис. 6). Додатково рекомендують забезпечити інфузію данним препаратом 1мг/хв. на протязі 6 годин, а потім 0,5мг/хв. Можливе на цьому фоні додаткове введення 150мг аміодарону (в такому ж розведенні), якщо ФШ/ШТ повторюються, аж до досягнення максимальної дози 2мг. Лідокаїн або новокаїнамід (прокаїнамід) на даний час можуть розглядатися як альтернатива аміодарону тільки при його недоступності, але не повинні (!) вводитися разом із ним. При поєднаному введенні двох (тим більше трьох) згаданих антиаритмиків існує реальна загроза як потенціювання серцевої слабкості, так і прояву проаритмічної дії. Крім того, необхідно пам’ятати про небажане поєднання аміодарону з іншими препаратами (див. табл. 29).

Таблиця 29

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 451 | Нарушение авторских прав