АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Захворювання та стани, при яких найчастіше розвивається РСС

Прочитайте:
  1. IV. Захворювання, синдроми і феномени
  2. Автоімунні захворювання
  3. Алгоритм променевого дослідження при деяких захворюваннях серця.
  4. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
  5. Анамнез захворювання (anamnesis morbi).
  6. Анамнез наявного захворювання
  7. Вагітність та гострі хірургічні захворювання черевної порожнини
  8. Вагітність та захворювання нервової системи.
  9. Вагітність та захворювання нирок.
  10. Вагітність та захворювання печінки.
· Гострий коронарний синдром Післяінфарктний кардіосклероз · Серцева недостатність · Гіпертрофічна кардіоміопатія · Дилятаційна кардіоміопатія Міокардит · Аортальний стеноз · Пролапс мітрального клапана · Порушення проведення імпульсу · Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта · Синдром подовженого інтервала QT · Синдром Бругада · Аритмогенна дисплазія правого шлуночка · Аномальний розвиток коронарних артерій · Міокардіальні містки · “Спортивне серце”

ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯМ СЕРЦЯ, ЯКІ ЗМЕНШУЮТЬ СХИЛЬНІСТЬ ДО ВИНИКНЕННЯ РСС

Відношення вартість/користь у лікуванні має на увазі, що тільки загальні поради відносно образу життя можливо було застосовувати на широкому контингенті. Найбільша можливість зменшити кількість РСС у популяції полягає у зменшенні розповсюдженості ІХС серед населення. Групи високого ризику серед населення повинні бути ідентифіковані окремо. Ідентифікація та лікування таких пацієнтів - основне завдання сучасної кардіології.

Типи профілактики РСС по-різному розглядаються в епідеміологічних і клінічних дослідженнях. З точки зору епідеміологів, первинна профілактика полягає у запобіганні виникненню захворювання та факторів ризику, а вторинна – у виявленні безсимптомного захворювання і застосуванні відповідних терапевтичних заходів для того, щоб уникнути його прогресування. Епідеміологи використовують також термін “третинна профілактика”, позначаючи ним заходи, спрямовані на запобігання подальшого погіршення стану хворого або виникнення ускладнень після того, як захворювання вже проявилося певними ознаками.

З клінічної точки зору, первинна профілактика РСС повинна бути спрямована на попередження гострого коронарного синдрому (основної причини РСС) та інших станів, що сприяють формуванню стійкого чи динамічного аритмогенного субстрату у міокарді шлуночків. На відміну від епідеміологічних досліджень, де запобігання раптовій аритмічній смерті у осіб, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), або у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) розглядають як третинну профілактику, в клінічній практиці термін “третинна профілактика” не застосовують. Під “первинною профілактикою” клініцисти окреслюють терапевтичні заходи з метою уникнення РСС у пацієнтів, у яких, незважаючи на структурне захворювання серця, ніколи не реєстрували злоякісних шлуночкових тахіаритмій, а під “вторинною профілактикою” – заходи для запобігання РСС в осіб, реанімованих після епізоду РСС чи після перенесених епізодів життєво небезпечних аритмій серця.

Профілактика РСС включає заходи, які здійснюються на різних рівнях (етапах):

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 496 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)