АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Г – атонічна стадія – затухаючі збудження окремих ділянок міокарду, на ЕКГ наростає тривалість та знижується амплітуда хвиль при їх частоті менше 400 в 1 хв..

Механізми наступні: підвищення автоматизму в одній або кількох ділянках міокарду, повторний вхід хвилі збудження (ріентрі) та поєднання цих механізмів.

Через 15-30 сек. від початку ФШ хворий втрачає свідомість, через 40-50 сек. розвиваються характерні судоми – одночасне тонічне скорочення скелетних м’язів. Розширюються зіниці, досягаючи максимального розміру через півтори хвилини. Шумне і часте дихання припиняється на другій хвилині клінічної смерті.

Таким чином, час, відпущений на проведення реанімації з значними шансами на успіх мізерний – трохи більше хвилини (цей період відповідає великохвильовій фібриляції: тріпотіння та судомна стадії фібриляції). В цей період необхідне проведення електричної дефібриляції. Електричний розряд при кардіоверсії викликає короткочасну асистолію та повну деполяризацію міокарду, що дає можливість власним центрам автоматизму відновити гемодинамічно значиму електричну активність. В цьому полягає ціль дефібриляції.

Використання дефібриляторів з пристроєм для негайної реєстрації ЕКГ з дефібрилюючих електродів забезпечує швидке встановлення механізму зупинки кровообігу та дозволяє прискорити проведення кардіоверсії.

До впровадження автоматичних зовнішніх дефібриляторів спонтанне відновлення кровообігу спостерігалось тільки у 15% хворих з раптовою смертю поза стаціонаром. З них тільки 50% доживало до виписки (тобто 5-7%). Якщо розглядати тільки ФШ – то виживаємість до виписки складала 15-20 %. Якщо амбулаторний персонал швидко прибував на місце події та мав зовнішні дефібрилятори, виживаємість зростала до 25-28%.

Зупинка кровообігу частіше трапляється вдома (2/3 випадків), у чоловіків старше 50 років (3/4 випадків), на протязі дня (8-18 годин), при свідках (2/3 випадків). Особи, які звичайно знаходяться в цей час поряд з потенційною жертвою РСС – це домогосподарки, члени сім’ї, родичі. Відповідно, навчальні програми по наданню невідкладної допомоги при раптовій зупинці серця повинні бути направлені перш за все на них.

Запропонована так званий “ланцюжок виживання”, для найбільш ефективного надання допомоги пацієнтам з раптовою зупинкою кровообігу (РЗК):

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 753 | Нарушение авторских прав