АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перша ланка - “ранній приступ”, який включає розпізнавання даної ситуації, виклик та доставку досвідченого персоналу до пацієнта.

Прочитайте:
  1. A. Негайно викликати лікарську акушерську бригаду
  2. А) перша фаза
  3. Види кровотеч і перша допомога
  4. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
  5. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  6. Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.
  7. Гігієна праці медичного персоналу
  8. Гігієна хірургічних стаціонарів, прибирання, санітарно-епідемічний стан, гігієна тіла, одягу медперсоналу, гігієна білизни і одягу хворих.
  9. Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами В, С та СНІДом
  10. Для оцінки санітарного стану пологового будинку проведено обстеження медичного персоналу на бактеріоносійство. Які мікроорганізми особливо небезпечні для оточуючих?

Друга “рання серцево-легенева реанімація”, яка звичайно досить достатня для підтримки пацієнта до приїзду досвідченої бригади. (див. алгоритм BLS-схема 3). Слід відмітити, що за літературними даними люба СЛР, навить тільки компресія грудної клітки значно краще, ніж відсутність СЛР.

Третя - рання дефібриляція.

Четверта - найбільш раннє надання кваліфікованої та спеціалізованої медицичної допомоги (див. алгоритм Advanced Cardiac Life Support –схема 4)

Госпітальний етап На госпітальному етапі рекомендується притримуватися приведеного алгоритму ACLS. Дефібриляція

У дорослих пацієнтів з аритміями, що призводять до зупинки кровообігу, найбільш часто є фібриляція шлуночків та шлуночкова тахікардія без пульсу. (Під ШТ без пульсу розуміють довготривалий пароксизм ШТ, з вираженими порушеннями гемодинаміки, цілком до “аритмічного шоку”, на відміну від ШТ з пульсом, до якої відносять усі інші короткочасні або довготривалі пароксизми ШТ без порушень гемодинаміки).

Заходи, що покращують віддалену виживаємість після вказаних станів- це, перш за все, дефібриляція та послідуюча СЛР. Успіх проводимої дефібриляції прямо пропорційний часу її початку. Розряди повинні наноситися групами по три, з енергією 200 Дж, 200 Дж, 360 Дж (раніше рекомендували режим – 200-300-360 Дж). Для проведення трьох поступових кардіоверсій дається одна (!) хвилина.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 468 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)