АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Склад та властивості соку підшлункової залози
Панкреатичний сік – це безбарвна, прозора рідина, рН підшлункового соку людини 7,8-8,5, добова кі- лькість – 1,2-2,5 л. Лужна реакція обумовлена наявністю бікарбонатів. Підшлунковий сік багатий фермен- тами: трипсин та хімотрипсин, які розщеплюють білки й поліпептиди, еластаза (розщеплює еластин, деякі інші протеїни), карбоксипептидази А і Б (розщеплюють білки й поліпептиди), коліпаза (сприяє реалізуванню дії ліпази), ліпаза (забезпечує розщеплення основної маси тригліцеридів), відома ще одна панкреатична ліпаза, що активується жовчними кислотами, холестеролестергідролаза (діє на ефіри холестеролу з утворенням холестеролу), фосфоліпаза А2 (діє на фосфоліпіди з утворенням жирних кис- лот і лізофосфоліпідів), α-амілаза й мальтаза, які розщеплюють вуглеводи, лактаза, яка розщеплює лактозу (молочний цукор), рибонуклеазу й дезоксирибонуклеазу, які діють на нуклеїнові кислоти (РНК, ДНК).
Ферменти трипсин і хімотрипсин виробляються в неактивній формі в вигляді трипсиногена й хімотрип- синогена. Активація трипсиногена в трипсин відбувається під дією ентерокінази (ентеропептидаза – ен- зим, що виділяється слизовою 12-палої кишки). Активація хімотрипсиногена здійснюється трипсином, який ставши активним, у свою черу активує хімотрипсиноген. Трипсин активує також проеластазу, прока- рбоксипептидази А і В, проколіпазу, профосфоліпазу А2.
Таблиця 9.11
Регуляція секреції підшлункового соку Регуляція панкреатичної секреції здійсню-
Активатори
| Інгібітори
| Блукаючий нерв
| Симпатична інервація
| Секретин
| Соматостатин
| Холецистокінін
| Кальцитонін
| Гастрин
| Глюкагон
| Ацетилхолін
| Норадреналін
| Серотонін
| Шлунковий інгібуючий пептид
(ШІП)
| Соляна кислота
| Вазопресин
| Бомбезин
| АКТГ
| Інсулін
| Панкреатичний поліпептид
(ПП)
| Вазоінтестинальний пептид (ВІП)
| Енкефаліни
| Солі жовчних кислот
| Вазоінтестинальний пептид
(ВІП)
| Продукти гідролізу
| Субстанція Р
|
| | ється нервовими та гуморальними механізмами. Блукаючий нерв являється секреторним нервом підшлункової залози. Його вплив можна заблокува- ти на рівні холінорецепторів постсинаптичної мем- брани атропіном. Симпатичні волокна гальмують панкреатичну секреторну активність.
Гуморальна регуляція секреції підшлункової за- лози (табл. 9.11) здійснюється гормоном секрети- ном. Він утворюється із неактивного просекретина, який виробляється клітинами слизової оболонки 12- палої кишки й під дією HCl переходить в активний стан. Підсилює секрецію панкреатичного соку, гор- мон холецистокінін-панкреозимін. Сік, який виділя- ється під його дією багатий на ферменти. Підсилю- ють секрецію панкреатичного соку також гормони – гастрин, секретин, холецистокінін, серотонін, інсу- лін, та ін.
Гальмівну дію на секрецію соку мають глюкагон, кальцитонін, ШІП, ПП, соматостатин.
Нервові впливи на підшлункову залозу мають пускову дію, а гормони мають корегуючий вплив. Латен- тний (прихований) період виділення панкреатичного соку складає 3 хвилини.
Фази панкреатичної секреції такі ж, як у шлункової секреції.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 971 | Нарушение авторских прав
|