АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Вікові величини належної кількості поживних речовин та енергії в добових харчових раціонах
Вік
| Поживні речовини, г×кг-1
| Енергія, ккал/кг-1
| білки
| жири
| вугле- води
| 0-3 міс
| 2,5
| 6,5
|
|
| 4-6 міс
| 3,0
| 6,0
|
|
| 7-12 міс
| 3,5
| 5,5
|
|
| 1-3 роки
| 4,0
| 4,0
|
|
| 4-6 років
| 3,5
| 3,5
|
|
| 7-10 років
| 2,5
| 2,5
|
|
| 11-13 років, хлопчики
| 2,3
| 2,3
|
|
| 11-13 років, дівчатка
| 2,1
| 2,1
|
|
| 14-17 років, хлопчики
| 1,8
| 1,8
| 7,3
|
| 14-17 років, дівчатка
| 1,6
| 1,6
| 6,5
|
| Дорослі
| 1,4
| 1,4
| 5,7
|
|
| | Позитивний азотнй баланс — кількість виведе- ного азоту значно менше, ніж засвоєного (затримка азоту в організмі). Позитивний азотнй баланс відмі- чається в дітей (підсилений ріст), у жінок під час вагі- тності, при інтенсивній спортивній підготовці (збіль- шення м’язової тканини), при загоювані ран чи виду- жувані після важкого захворювання.
Негативний азотнй баланс (азотний дефіцит) –
кількість виділеного азоту більша засвоєного. Нега- тивний азотний баланс спостерігається при білковому голодуванні, порушенні регуляції білкового
обміну.
Білковий мінімум – мінімальна кількість спожито- го білка, за якої підтримується азотна рівновага (25- 35 г на добу). У зв’язку з тим, що не весь білок їжі завоюється і не всі білки містять необхідни набір не-
замінних амінокислот, то білка необхідно споживати більше, ніж білковий мінімум. Добовий раціон дорос- лої людини повинен містити білковий оптимум, який становить 1 г білка на кілограм маси тіла (у серед- ньому 80-100 г) (табл. 11.1). При цьому білки тваринного походження повинні становити не менше 30%.
Обмін жирів
До жирів відносяться неоднорідні в хімічному відношенні речовини, котрі поділяють на прості ліпіди
(нейтральні жири, віск), складні ліпіди (фосфоліпіди, гліколіпіди) і стероїди (холестерин).
Основна маса ліпідів представлена в організмі людини нейтральними жирами. Нейтральні жири їжі людини являються джерелом енергії. При окисленні 1 г жиру виділяється 37,7 кДж (9,3 ккал) енергії. Ней- тральний жир є обов’язковою складовою частиною протоплазми, ядра та оболонки клітини; виконує пла- стичну функцію. Жир може депонуватися у вигляді жирових крапель у підшкірній клітковинні. Жир захищає організм від посиленної віддачі тепла, травматичних пошкоджень.
Добова потреба дорослої людини в нейтральному жирі складає 70-90 г (з них, як мінімум, 15% таких, що містять ненасичені жирні кислоти – жири рослинного походження).
Утворення жирів з вуглеводів. Нейтральні жири в енергетичному відношенні можуть бути замінені вуглеводами. Надлишкове споживання вуглеводів з їжею призводить до відкладання жиру в організмі. У нормі в людини 25-30% вуглеводів їжі перетворюється в жири.
Утворення жирів із білків. Білки є пластичним матеріалом. Тільки при надзвичайних обставинах білки використовуються для енергетичних цілей. Перетворення білка в жирні кислоти проходить через утворення вуглеводів.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав
|