АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова та вікові особливості скелету голови

Голова має два великі відділи: мозковий, що містить головний мозок, і лицевий, що містить органи зору та нюху. Межа між ними пролягає по умовній лінії, проведеній від надперенісся по надочноямковому краю, задньому краю виличного відростка, лобовому відростку виличної кістки та горизонтально по виличній дузі до зовнішнього слухового отвору.

Мозковий череп можна поділити на склепіння й основу.Межею між ними є площина, умовно проведена через надочноямковий край і зовнішній потиличний виступ.
Голову (череп) під час вимірювання та клінічного обстеження (рентгенологічного дослідження, комп'ютерної томографії, ядерно-магнітно-резонансної томографії, УЗД тощо) обов'язково встановлюють у стандартній горизонтальній площині (франкфуртській), яку проводять через підочноямковий край (margo infraorbitalis) і верхній край зовнішнього слухового отвору.
Форма голови (черепа) має значний діапазон індивідуальної анатомічно/мінливості, що віддзеркалює вікові, статеві, конституціальні, расові та інші якості морфологічної будови мозкового та лицевого відділів..
Так, у чоловіків розміри й об'єм черепної порожнини приблизно на 10 % більші, ніж у жінок. Поверхня черепа в останніх гладенька, надбрівні дуги розвинуті слабко, лобова кістка вертикальніше спрямована, а тім'яна — має виражену пласку форму. У чоловіків могутніший кістковий рельєф обличчя, значно розвинуті зуби, м'язи, верхня та нижня щелепи. Чоловіче обличчя більших розмірів, профільоване, з віком шкіра вкривається волоссям.
Добре означено вікові особливості будови голови та черепа: у дітей мозковий відділ черепа більший, ніж лицевий. У новонароджених шкіра тонка, легко збирається в складки; м'язово-апоневротичний шар слабко розвинений, відносно багато пухкої клітковини та виражене жирове тіло щоки; окістя пухко з'єднані з кістками черепа, за винятком лінії швів. Череп продовжує розвиватися за рахунок тім'ячок та окістя в цих ділянках. У перші роки життя поступово збільшується обличчя, і після прорізування молочних зубів, особливо в період статевого дозрівання, активно змінюється його нижня частина. Остаточне формування обличчя завершується в 20—23 роки у чоловіків і на кілька років раніше у жінок. У дорослих обличчя майже не змінюється до 40—45 років, а потім з'являються ознаки старіння: зморшки, складки, зменшуються еластичність і тургор шкіри, западають щоки та губи, значно змінюються форма і розміри обличчя.
У топографічній анатомії мозкового відділу голови прийнято визначати такі ділянки: лобово-тім'яно,потиличну,скроневу,соскоподібну. Дві останні є парними.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 721 | Нарушение авторских прав