АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина

Прочитайте:
  1. Анемии. Определение. Классификация. Железодефицитная анемия. Этиология. Клиническая картина. Диагностика. Лечение. Профилактика. Особенности приема препаратов железа у детей.
  2. Асфиксия новорожденного. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Первичная и реанимационная помощь.
  3. Атопический дерматит. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Лечение. Уход. Диетотерапия. Организация быта больного ребенка.
  4. В зависимости от этиологии развивается клиническая картина перитонита или внутреннего кровотечения.
  5. Вопрос 3. Пищевод, его топография, строение стенки, рентгенологическая картина, кровоснабжение, иннервация.
  6. Гемолитическая болезнь новорожденных. Определение. Этиология. Патогенез. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Принципы лечения и уход.
  7. Геморрой. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Принципы лечения. Профилактика.
  8. Гемофилия. Этиология. Патогенез. Классификации. Клиническая картина. Осложнения. Лабораторная диагностика. Лечение.
  9. Гипотрофия. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Принципы лечения. Уход.
  10. Дефицитные анемии, виды, особенности механизмов развития, картина крови и костного мозга.

l Клінічна картина ГА досить різноманітна, що пов’язано не лише з формою ГА, але й локалізацією апендиксу, причинами запалення, наявністю чи відсутністю ускладнень, реактивністю організму.

 

 

l Найбільш постійним та обов’язковим є больовий синдром

l Біль при ГА виникає раптово, наростає поступово, частіше постійного характеру, рідше з переймоподібними коліками.

l Ірадіація не характерна

l Інтенсивність значна може бути лише при емпіємі відростка (пульсуючим, нестерпним)

l При прогресуванні запалення на очеревину втрачається чітка локалізація, біль стає розлитим.

l Прямої залежності між формою ГА та інтенсивністю болю немає.

l Поверхневу пальпацію починають зліва, визначаючи через сорочку наявність болючості та її локалізації (с-м Воскресенського), резистентність м’язів.

 

l Глибоку пальпацію також починають з лівої здухвинної ділянки, визначаючи патологічні симптоми.

l Виключно важливе значення має симптомЩоткіна-Блюмберга, який з цієї області де він появляється, розповсюджується по мірі розвитку хвороби.

l - симптоми Ровзінга (виникнення болю в правій здухвинний ділянці при поштовхах в лівій при перекритій сигмовидній кишці),

l - Ситківського (поява або підсилення болю при різкому перевороті зі спини на лівий бік);

l - Бартьмьє-Міхельсона (підсилення болю в правій здухвинній ділянці при пальпації в положені на лівому боці),

l - Воскресенського (симптом “сорочки”- підсилення болю в правій здухвинній ділянці при швидкому ковзані рукою по передній черевній стінці від реберної дуги до пахової зв’язки і зворотньо);

l - Роздольського (виявлення максимальної болючості в правій здухвинній ділянці при постукуванні по передній черевній стінці);

l - Кримов а (значна болючість при введені пальця в правий паховий канал).

l -При ретроцекальному апендициті мають значення симптоми Образцова (біль в правій здухвинній ділянці при самостійному опусканні піднятої до гори (лікарем) ноги),

l - Яуре-Розанова (болючість при пальпації в проекції трикутника Пті).

l -При тазовому апендициті нерідко виявляється позитивний симптом Коупа (біль в глибині таза при ротації стегна зігнутої в коліні і кульшому суглобі).

 

l Помірний лейкоцитоз крові – до 9-12 тис., але нерідко кількість лейкоцитів не збільшується. В сумнівних випадках потрібне повторне (через 3-4 год.) дослідження крові на лейкоцитоз.

 

l ШЗЕ з початку приступу лишається нормальною, в наступні дні може бути прискореною.

l В аналізі сечі зміни не характерні. Збільшення еритроцитів та лейкоцитів можливе при ретроцекальному та тазовому положенні апендиксу.

l Не дивлячись на відсутність строгого паралелизму між морфологічними змінами та клінічною картиною ГА все ж можна відслідкувати певну специфіку проявів.

l При апендикулярній коліці характерний незначний ниючий біль в здухвинній ділянці; загальне самопочуття не страждає, температура тіла нормальна. При пальпації помірна болючість в здухвинній ділянці, без симптомів подразнення очеревини. Біль самостійно проходить через 2-3 години.

l При катаральному ГА типовими є біль, що переміщається (с-м Кохера), нудота, одноразова блювота. Загальне самопочуття задовільне. Тем-ра 37,2-37,4. Пульс відповідає тем-рі. Язик вологий. При пальпації-болючість в клубовій ділянці, резистентність м’язів. С-м Щоткіна –негативний. Всі с-ми ГА – позитивні. В крові – помірний лейкоцитоз (10-12 тис.).

 

l Пальпація: значна болючість, резистентність, позитивні с-м Щоткіна-Блюмберга, с-ми ГА., асиметрія черевної стінки.

l В крові: значний лейкоцитоз – до 16-18 тис. Зі зсувом формули вліво.

l В сечі – норма.

 

l При флегмонозному ГА біль постійний інтенсивний, нудота, блювота. Загальний стан: слабкість, нездужання. Тем- тіла – 38,0-38,5; пульс до 90 уд./хв. Язик вологий.

 

l ретроцекальний, ретроперитоніальний апендицит зустрічається в 9-21%випадків

l клінічна картина не виражена. Біль локалізується в правій клібовій ділянці більш вище, ніж зазвичай, може розповсюджуватись в правий поперек та праве стегно.

l Пальпація не визначить напруження та специфічний с-мів ГА.

l напруження м'язів і позитивні ознаки подразнення очеревини в зоні трикутника Петіта (симптом Габая)

l В аналізі сечі можуть виявлятись еритроцити та лейкоцити.

l Позитивні симптоми в зоні трикутника Петіта Яуре-Розанова та Пастернацького.

l медіальний (мезоцеліакальний) апендицит - рідка форма, клінічна картина пояснюється раннім захопленням у запальний процес петель і брижі тонкої кишки і характеризується більшою інтенсивністю болю, ранньою появою парезу кишківника, важчим загальним станом хворого, поширенням болю І напруження м'язів черевної стінки і ознак подразнення очеревини у параумбілікальну ділянку.

l Характерні швидкий розвиток деструктивних змін та розповсюдження процесу на всю черевну порожнину через недорозвиненність чепця.

l Бурхливий перебіг, переймоподібний біль, часті блювота, проноси. Температура носить гектичний характер. Пульт 90-100. Виражена інтоксикація.

l Напруження м’зів живота не виражене.

l Перший триместр - перебіг гострого апендициту, як правило, типовий. Диференціювати доводиться знаступними ускладненнями вагітності: ранній токсикоз вагітної, самовільний аборт, позаматкова вагітність. Верифікація діагнозу можлива на підставіаналізу результатів акушерського анамнезу, вагінального дослідження,пункції заднього склепіння піхви, ультразвукового дослідження органів тазу;

l Другий триместр - перебіг гострого апендициту, як правило, типовий

l Третій триместр - при неускладненній вагітності у зв'язку з можливим зміщенням сліпої кишки з апендиксом вагітною маткою до верху, розтягненням нею передньої черевної стінки, можлива диспозиція болю в животі при гострому апендициті, затруднення у визначенні напруження черевних м'язів,ознак подразнення очеревини.

 

Найбільш достовірну інформацію можливо отримати при пальпації пацієнтки у положенні на лівому боці. Диференціювати гострий аппендицит приходиться з правостороннім пієлітом вагітної, пізніми токсикозами, передчасними пологами.

Для верифікацій діагнозу використовується ультразвукове дослідження нирок, сечовивідних шляхів органів тазу, катетеризація сечовода, дослідження сечі.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 360 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)