АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості кровообігу плода

Кровообіг плода здійснюється самостійною замкненою системою, ізольованою від кровоносної системи матері.

Від плода до плаценти і від неї назад речовини з кров'ю надходять судинами пуповини, або пупкового канатика. У лошати і поросяти пуп­ковий канатик ділиться впродовж на 2 частини: центральну і перифе­рійну. Центральна частина пуповини починається від пупкового кільця і продовжується до стінки амніона, омиваючись, як і сам плід, амніотичною рідиною. Периферійна частина — від амніона до хоріона, проходить у товщі алантоїсної рідини. В інших тварин є тільки центральна частина пуповини.

У пуповині проходять 4 великі судини: дві пупкові вени і дві пупкові артерії. У лошати й поросяти у пуповині існує тільки одна пупкова вена, бо в них обидві вени об'єднуються поблизу хоріона. Пупковими вена­ми від плаценти до плода тече артеріальна кров, а пупковими артеріями з організму плода до плаценти надходить венозна кров. У центральній частині пуповини проходить сечова протока (урахує). Урахує з'єднує сечовий міхур плода з алантоїсом. Всередині пуповини всі судини й ура-хус оповиті першорідною слизовою сполучною тканиною — вартоновими драглями. Вони забезпечують пружність пуповини і запобігають стиску­ванню пупкових судин.

У телят довжина пуповини 30-40 см. її оболонка покрита дрібними епітеліальними ворсинками, створюючи враження бархатистості. Дов­жина пуповини у ягняти і козеняти — 7-12 см; у поросяти — 20-36 см; у лошати — 36-83 см. У цуценят довжина пуповини варіює у залежності від породи і складає у середньому 1:2,4 відносно довжини плода.

Коло кровообігу плода починається двома пупковими артеріями, які відходять від черевної аорти, входять у пуповину через пупкове кільце і розгалужуються між судинною і алантоїсною оболонками. Артеріоли проникають у ворсинки судинної оболонки, а кров, що проходить по них віддає продукти обміну, збагачується киснем і поживними речовинами у венулах, які збираються венозними капілярами у більші вени, що впадають у пупкову вену. Пупкова вена проходить через пуповину до черевної порожнини плода і впадає у воротну вену. У жуйних і м'ясоїд­них від пупково-воротного венозного ствола відходить додаткова венозна протока (аранцієва), яка з'єднує пупкову вену з задньою порожнистою веною. Порожнисті вени несуть кров у праве передсердя, з якого части­на крові через овальний отвір попадає до лівого передсердя, а решта — у правий шлуночок. З правого шлуночка по легеневій артерії кров йде до легень, але більша її частина відводиться з легеневої артерії в аорту через боталову (артеріальну) протоку, тому, що легені не функціонують. З аорти змішана кров поступає в інші органи й системи плода. У попере­ковій ділянці від аорти відходять дві пупкові артерії, які проводять кров до плаценти.

У період родів при просуванні плода родовими шляхами пуповина поступово розтягується, а потім і розривається. Внаслідок натягуван­ня й еластичності кровоносних судин кінці їх втягуються при розриві у культю пуповини, а стінки потовщуються, зменшуючи просвіт і спри-чи припиненню кровотечі. З моменту, коли розривається пуповина, припиняється циркуляція крові по пупкових артеріях і вені (венах) і кровообіг плода змінюється. Венозна протока стає воротною веною. Кров з неї і печінкової вени попадає, як і раніше, до задньої порожнистої вени. Але у цій судині тече вже не тільки венозна кров. Вона входить у праве передсердя, правий шлуночок і по легеневій артерії — до легень. Овальний отвір між передсердями закривається клапаном у результаті зростання тиску у лівому передсерді.

Розривання пуповини викликає перший вдих новонародженого, внаслідок чого легені плода починають функціонувати і кров поступає до них, минаючи боталову протоку, стінки якої поступово перетворюються у зв'язку. Пупкова вена перетворюється у пупково-печінкову зв'язку, пупкові артерії — у пупково-міхурові зв'язки.

Перший вдих новонароджений робить тому, що припиняє своє існування плацентарне джерело кисню, внаслідок чого швидко знижується вміст кисню у крові і підвищується рівень вуглекислого газу. Це викликає стан задухи, що збуджує дихальні центри головного мозку. Виникає легеневе дихання, причому, чим повніші перші дихальні рухи, тим краще розширюється легенева тканина. Якщо ж перші дихання неповні з причини закупорки бронхів слизом, плодовими водами або з інших причин, то легені розширюються не повністю і у них залишаються ділянки, що спалися і не містять повітря (ателектаз).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 702 | Нарушение авторских прав