АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розпізнавання вагітності материнським організмом

Чому не настає відторгнення імунологічно чужорідного алотрансплантата, яким є для організму матері зародок?

У перші ж години після запліднення зигота утворює імунодепресивний фактор, який захищає її від імунної системи матері. Імунологічний баланс між ембріоном і ендометрієм, необхідний для успішної імплантації, створюють простагландини, які продукуються макрофагами ендометрію і саме простагландин є імуносупресорним фактором для слизової оболонки матки.

Разом з тим зародок утворює посередник, що продовжує життя жовтого тіла, зупиняє статеві цикли і затримує овуляцію. У жінок і мавп їм посередником є ХГ, який секретується трофобластом зразу ж після імплантації, і час початку його секреції має вирішальне значення, тому вже після запліднення секреторна активність жовтого тіла починає зменшуватися, але майже в останній момент його «рятує» ХГ, який блокує місцеву лютеолітичну дію гормонів яєчника (естрадіолу і простаг­ландину) і продовжує життя жовтого тіла.

У інших видів тварин існують різні механізми цього типу.

Ембріогенез, у ході якого одна зовні мало диференційована заплід­нена яйцеклітина утворює цілу популяцію (клон) клітин і розвивається у таку складну систему як організм тварини, являє собою вражаюче явище. Клітини тіла, як правило, генетично ідентичні, але розрізняються за фенотипом: одні стають м'язовими, другі — нейронами, треті — клі­тинами крові і т. п. В організмі різного типу клітини розміщені суворо упорядковано, завдяки чому тіло має характерну форму. Всі ознаки організму визначаються послідовністю нуклеотидів у геномній ДНК, яка відтворюється у кожній клітині.

Багатоклітинні організми досить складні, хоча їх побудова здійснює­ться за допомогою досить обмеженого числа різних форм клітинної ак­тивності. Клітини ростуть і діляться; відмирають; з'єднуються механічно. Вони створюють сили, які дозволяють їм пересуватися і змінювати свою форму. Вони диференціюються, тобто починають або припиняють синтез різних речовин, кодованих геномом. Вони виділяють у навколишнє се­редовище або утворюють на своїй поверхні речовини, що впливають на активність сусідніх клітин.

Реалізація різних форм клітинної активності у потрібний час і у по­трібному місці веде до утворення цілісного організму.

Розвиток ембріона можна прослідкувати на прикладі зародка великої рогатої худоби.

До 21—22-го дня з клітин ембріобласта закладається нервова труб­ка, у тканинах, що утворилися, ростуть кровоносні судини, формується серце і починається серцебиття (180-190 скорочень на хвилину, а на 26-й день — 140-150), диференціюється апарат травлення, закладаються легені, печінка, підшлункова залоза і первинні нирки.

З 23-ої по 26-ту добу відбувається примітивна диференціація відділів головного мозку, інтенсивно ростуть нирки, печінка і серце, формується апарат глотково-жаберного кровообігу. Починається характерне викрив­лення тіла ембріона.

На 25-28-й дні видимі зачатки кінцівок, а через 1-2 тижні на них можна розрізняти суглоби.

З 27-ої по 34-ту добу у зародка відбувається редукція жаберних дуг і системи жаберного кровообігу, з'являються вторинні нирки, відбуває­ться поділ серця на 4 відділи, закладка первинних статевих органів. Довжина тіла зародка складає 1-1,5 см, а маса — до 0,6 г. Появляються примітивні котиледони.

З 35-ої до 60-ої доби утробного життя завершується формування скелета, мускулатури, органів чуття, нервової системи і плацентарного типу живлення. Довжина — 6-7 см, маса — 14-20 г. Він набуває обрису, характерного для великої рогатої худоби, і стає можливим визначення Ж за зовнішніми статевими органами.

Плодові оболонки розвиваються починаючи з 3-го тижня вагітності.

4. Плацентація і значення плодових оболонок

Плацентація — це утворення плодових оболонок.

Трофобласт росте дуже швидко, а ембріобласт під своїм тягарем опускається всередину, і над ним з'являється склепіння складок трофобласта. Поступово це склепіння стуляється, і між складками, що зімкнулися, залишається лише невеличкий отвір — пупок амніона. З часом і він стає, внаслідок чого ембріон, опинившись у центрі новоутвореної порожнини, стає ізольованим від зовнішнього середовища. Ділянки поверхні трофобласта, які зімкнулися, атрофуються, і таким чином з трофобласта утворюється зовнішня оболонка — трофобласт і внутрішня, повністю оточує ембріон і в ділянці пупка переходить у шкіру — водна донка, або амніон (від грец. amnion — чаша для жертовної крові).

18 денний зародок великої рогатої худоби оточений амніоном. Весь зародковий пухирець (трофобласт) швидко витягується в довжину. і днів він займає 2/3 довжини рога матки (від 70 до 240 мм), на день — повністю вагітний ріг, на 19-20-й день — досягає верхівки протилежного рога матки. Його товщина становить близько 2 мм.

На поверхні трофобласта на 20-й день утворюються ворсинки і з цього часу він стає прохоріоном. Коли до прохоріона підходять судини, що ви­їдять з черевної порожнини плода разом з сечовою оболонкою, і в ворсинки прохоріона приблизно на 30-й день вростають капіляри, прохоріон називається хоріоном (грец. chorion — послід), або судинною оболонкою. Дрібні кровоносні судини збираються від всіх ворсинок разом і через пуповину ведуть до плода.

Простір між амніоном і хоріоном заповнюється магмою. З первинноїкишки утворюється алантоїс (грец. allantois — ковбасовидний), або сечова оболонка. Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура і проходить через пупковий отвір у вигляді сечової протоки, або урахуса. Він збільшується у міру наповнення первинною сечею, розповсюджується між водною і судинною оболонками і до 26-го дня огортає ембріон майже з усіхбоків.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 508 | Нарушение авторских прав