АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Періоди утробного розвитку

Прочитайте:
  1. V. Характеристика розвитку фізіології як науки, відкриття. Роль окремих вчених у розвитку світової фізіології. Українська фізіологічна школа.
  2. Акушерка ЖК проводить заняття з безпечного материнства та батьківства та інформує слухачів про періоди пологів. Перечисліть їх назви.
  3. ВАДИ РОЗВИТКУ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ
  4. ВАДИ РОЗВИТКУ ШЛУНКА ТА КИШЕЧНИКУ
  5. Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
  6. Вікова періодизація людини. Характеристика дошкільного та шкільного віку.
  7. Вікова періодизація розвитку м’язової системи людини.
  8. Вкажіть періоди перебігу перинатального ураження центральної нервової системи
  9. Генетичні фактори сприяють розвитку панкреатичної патології (у тому числі ХП) навіть при незначній дії інших патогенних агентів і в більш ранньому віці.
  10. Графіки фізичного розвитку

Визначення, термінологія і види вагітності

Вагітність (graviditas) — складний фізіологічний процес в організмі самки, пов'язаний з плодоносінням, що проходить з моменту запліднення до пологів.

Термінологія: англ. pregnancy; фр. la grossesse, gravidite, gestation; рос. беременность.

Крім цього, є терміни, специфічні для кожного виду тварин: тіль­ність — для корови; жеребність (жеребість) — для кобили; суягність — для вівці; кітність — для вівці, кози, кішки; поросність — для свині; сукрільність — для кролиці; щенність (щінність) — для суки.

Види вагітності:

—за кількістю плодів: одноплідна і багатоплідна;

—за часом настання: первинна і повторна;

—за перебігом: фізіологічна, патологічна і додаткова.

Періоди утробного розвитку

Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:

—ембріональний;

—плодовий (фетальний).

Ембріональний період триває 1/4-1/5 вагітності, від зиготи до виявлен­ня зовнішніх ознак, які характерні для цього виду (у великих тварин — до 60 днів). У цей період утворюються зачатки всіх найважливіших органів і систем організму, формується тулуб, зачатки кінцівок, закінчується плацентація.

Фетальний період триває до народження плода. У цей час плід швид­ко росте, розвиваються органи і системи, закладені в ембріональний період.

За А. П. Студенцовим, розрізняють третій період — постфетальний — від народження до статевого дозрівання, а в ньому виділяють стадію новонародженості, яка триває до 10 днів, від народження плода до відпа­дання пуповини.

У гуманній медицині розрізняють 4 періоди утробного розвитку:

—стадія зиготи (до 24 год після запліднення);

—стадія зародка (протягом першого місяця вагітності);

—стадія ембріона (другий місяць вагітності);

—стадія плода.

3. Дроблення і ембріогенез

У нижчих тварин після запліднення відбувається ділення зиготи, процес характеризується розходженням кожного бластоміра пополам і тому їх число завжди є парним: 2-4-8-16 і т. п. Дроблення, або сегментація — це послідовне мітотичне ділення зиго-клітини (бластоміри) без росту дочірніх клітин до розмірів мате-(дасої. Дроблення властиве ссавцям, у яких бластоміри розділяються дочасно. їх кількість може бути непарною і вони не розходяться один від одного.

У міру того, як проходить дроблення, кількість бластомірів збільшується, а їх величина — зменшується.

У людини зигота досягає стадії двох бластомірів приблизно через 30 год. після запліднення. На цій стадії один бластомір звичайно більший від іншого і ділиться першим — стадія 3 бластомірів. Потім маленький бластомір ділиться в свою чергу, і через 40 год. зигота складається з двох великих і двох маленьких бластомірів. Перші клітини — еластоміри більші за звичайні соматичні клітини і тісно стикаються. Час, який проходить від проникнення спермія в яйцеклітину до метафази першого дроблення зиготи становить 12 год. у кролиці, 12-14 год. у свині, 16-22 год. у вівці, 20-24 год. у корови.

Стадія морули (від лат. morum — шовковиця) характеризується тим, що всяпорожнина прозорої оболонки заповнена бластомірами. Морула схожау цей час на ягоду шовковиці і має 12-16 клітин. Починається диференціація бластомірів на трофобластичні і ембріобластичні. Трофобласт утворюють більш дрібні і світлі клітини, які групуються під прозорою оболонкою, а ембріобласт формують більші і темніші клітини, які знаходяться всередині.

Перші дні свого життя зародок розвивається у яйцепроводі і завдяки скороченням його м'язової стінки рухається до місця, де він прищепиться до матки на весь період вагітності. Ембріон залишається в яйцепроводі приблизно 3-4 дні (49-74 год. у кролиці, 50 год. у свині, 72 год. у вівці, 90 год. у корови, 98 год. у кобили). У м'ясоїдних цей період довший і триває 148 год. у кішки і 168 год. у суки. У матку зародок попадає уже на стадії морули, яка містить до 50 клітин.

Час перебування в яйцепроводі є надзвичайно важливим для подальшої імплантації в ендометрій. Нормальний процес координованого розвитку ендометрію і зародка потребує точного співвідношення естрогенів і прогестерону. Тільки у цьому випадку настає імплантація. Розвиток ембріона синхронізований з вмістом секретів геніталій, проліферацією і секреторною активністю слизової матки, яка регулюється прогестестероном.

Після того як морула поступає до матки, розмноження клітин різко прискорюється, між ними накопичується рідина і утворюється внутрішня маса клітин, а стінка прозорої оболонки потоншується під дією протео­літичних ферментів ембріона і ендометрію. Зародок вилуплюється із про­зорої оболонки і перетворюється у бластоцисту, або бластулу (від грец. blastos — зародок). Це відбувається у кролиці протягом 76-100 год. (О. А. Хіцька, 2002), у свині на 6-7-й день, у вівці — на 7-8-й день, у коней - на 8-й день, у корів — на 9-11-й день, у жінок — у кінці четвертого дня. Перехід від морули до бластули супроводжується утворенням внут­рішньої маси клітин і зовнішнього покриву порожнистого міхурця. Цей покрив називається трофобластом. З внутрішніх клітин (ембріобласту), які розміщені на одному з полюсів бластули, буде розвиватися ембріон, а трофобласт з часом перетворюється у плаценту.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1026 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)