АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація плацент

1. За розміщенням ворсинок (за типом плаценти):

—розсіяна, або дифузна pl. diffusa s. pl. disseminata (кобила, свиня);

—множинна pl. multiplex (жуйні);

— зональна, або пояскоподібна pl. zonaria має вигляд пояска шириною 2-3 см (м'ясоїдні);

— дископодібна pl. discoidea (примати, кролиці, гризуни).

2. За характером зв'язку плодової і материнської частин плаценти:

— ахоріальна (кенгуру, кити);

— епітеліохоріальна (кобила, свиня);

— десмохоріальна, тобто сполучнотканинна (жуйні);

— ендотеліохоріальна (м'ясоїдні);

— гемохоріальна (примати).

3. За типом відокремлення плацент у період пологів:

— невідпадаюча pl. adecidua — при її відділенні слизова оболонка матки, не пошкоджується і пологи проходять майже без кровотечі. Вона характерна для тварин з епітеліохоріальною і десмохоріальною плацентою;

— відпадаюча pl. decidua — характерна для приматів, кролиці, гризунів.

У них пологи проходять з розривами слизової оболонки матки і з досить виразною кровотечею.

4. За характером живлення плода:

—гістіотрофна, властива для приматів і м'ясоїдних, які живляться тканинними соками (гістіотрофом);

—ембріотрофна, у жуйних, свиней, кобил (живлення матковим мо­лочком).

Характер живлення плода

Взагалі за період вагітності живлення ембріона, а потім плода змі­нюється. У перші дні розвитку ембріон живиться матковою секрецією, або «матковим молочком» — ембріотрофом, який всмоктується трофобластом.

Приблизно через тиждень розвивається жовткове кровопостачан­ня, коли ембріотроф поступає через трофобласт у жовтковий міхурець, а з нього судинами доходить до ембріона. У корови і свині жовткова плацента функціонує до 20-го дня. У овець зі збільшенням алантоїса жовтковий міхурець відтискується вбік, редукується і до 25-го дня пере­творюється в щільний тяж з невеликою кількістю судин, який зникає до кінця вагітності. У кобили з 44-го дня жовтковий міхурець починає дегенерувати і через 3 тижні витісняється плацентою.

З розвитком алантоїса і підведенням ним кровоносних судин плода до ворсинок хоріона живлення плода забезпечує плацента (плацентарний кровообіг). У жуйних в ендометрії у проміжках між карункулами маткові залози виробляють маткове молочко, яке всмоктується всією поверхнею хоріона. Крипти карункулів не виділяють секрету. У плацентомах, оче­видно, проходить тільки обмін кисню й вуглекислоти, можливо — цукру. У свиней вся плацентарна частина хоріона щільно прилягає до слизової оболонки матки і прибирає ембріотроф. У кобил ворсинки відокремлені від крипт прошарком ембріотрофу, який вони всмоктують.

Таким чином, хоріон активно поглинає й переробляє складові части­ни маткового молочка, яке містить велику кількість білка і жиру; в його складі також секрет епітелію, випітна з нього лімфа, лейкоцити, еритро­цити. Заново синтезовані речовини входять до судин, що йдуть до плода. Кров матері відділена від крові плода п'ятьма або шістьма шарами пла­центи.

У собак, завдяки щільному контакту ворсинок хоріона з кровоносни­ми судинами, плід живиться головним чином з крові матері.

Функції плаценти:

1. Живильна. Плацента не просто використовує вихідний материн­ський матеріал, а переробляє його. Вона розщеплює гемоглобін, білки, вуглеводи і жири і заново їх синтезує.

2. Газообмінна. Для проходження кисню його тиск у материнській частині плаценти має бути значно вищим, ніж у крові плода. Але достат­ньо вільній дифузії кисню сприяє вища здатність гемоглобіну плода до зв’язування порівняно з гемоглобіном матері.

3.Видільна.

4.Бар'єрна функція. Найкраще через плаценту проходить вода. Цукри, незамінні амінокислоти і водорозчинні вітаміни достатньо легко проникають через плаценту, але не шляхом дифузії, а за рахунок участі у цьому процесі ферментів-переносників. Вітамін А всмоктується через плаценту у вигляді його попередника — каротину. Під впливом фермен­тів розщеплюються і високомолекулярні речовини: білки — до амінокислот, жири — до жирних кислот і гліцерину, глікоген — до моносаха­ридів. Можуть проходити і деякі антитіла, але це залежить від типу плацентарного зв'язку.

Клітинні шари плаценти (епітелій ворсин і крипт, строма ендометрію, ендотелій кровоносних судин) захищають плід від бактерій, соматичних клітин материнського організму, деяких лікарських препаратів. Плацента здатна затримувати і знешкоджувати токсичні метаболіти, синтезувати ряд речовин, які виконують захисні функції. З другого боку, плацента перешкоджає надходженню шкідливих речовин у зворотному напрямку — від плода до матері. При плацентитах порушуються бар'єрні функції плаценти; вона пропускає високомолекулярні хімічні сполуки, бактерії, гриби.

У тварин з епітеліохоріальним і синдесмохоріальним типами зв'язку передача антитіл через плаценту відсутня і новонароджені одержують їх у перші 34 год.

За даними О. М. Дацьків (2002), сироватка крові плодів великої рогатої худоби характеризується низьким рівнем загального білка та відсутністю деяких білкових фракцій. Концентрація загального білка в крові плодів на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку становить в середньому 31,4 г/л і поступово зростає до дев'ятого місяця (до 51,1 г/л). В організмі плода корів синтезуються дрібнодисперсні, білки та компоненти, що входять до складу неспецифічної резистентності |.і.проявляють бактерицидну, комплементарну та лізоцимну активності при відсутності імуноглобулінів.

У собак з ендотеліохоріальною плацентою передача антитіл слаба і новонароджені отримують їх протягом 10 днів. Віруси проходять крізь плаценту.

5. Імунна. Плацента виробляє біологічно активні речовини — цито­зини, які забезпечують імунну толерантність материнського організму. Механізм імунної толерантності полягає у збільшенні у кров'яному руслі вагітної особливих лімфоцитів — Т-супресорів. Вони отримують інфор­мацію про антигенні подразники від В-лімфоцитів і пригнічують імунну відповідь лімфоїдної системи (виробку плазматичними клітинами ембріоантитіл). У пригніченні імунної відповіді беруть участь фетальні кортикостероїди, концентрація яких в екстремальній ситуації помітно Зростає. При наявності несприятливих факторів (підвищення проникності кровоносних судин, порушення цілості ворсинок хоріона і т. п.) може наставати імунний конфлікт, у процесі якого може гинути ембріон і плід.

6. Участь у регуляції маткових скорочень. У плаценті містяться поліаміни (спермін, спермідін), котрі впливають на підсилення синтезу РНК у гладеньких м'язових клітинах міометрію, а також на оксидази, що їх руй­нують. Важливу роль відіграють амінооксидази (гістаміназа, амінооксидаза), які руйнують біогенні аміни — гістамін, серотонін, тіамін. У період вагітності їх активність зростає, що сприяє руйнуванню біогенних амінів і падінню концентрації останніх у плаценті, міометрії і крові матері. Під час родів гістамін і серотонін є поряд із катехоламінами (норадреналін, адреналін) стимуляторами скоротливої діяльності гладеньких м'язових клітин матки, і до кінця вагітності їх концентрація значно зростає у зв'яз­ку із швидким зменшенням активності амінооксидаз (гістаміназа і т. п.). При слабкій родовій діяльності відзначається підсилення активності амінооксидаз (гістамінази).

7. Ендокринна функція реалізується плацентою з участю організмів матері і плода, так званою фетоплацентарною системою.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 801 | Нарушение авторских прав