САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. Самостійна робота студентів є однією з головних форм навчання в підготовці молодих спеціалістів
ПЕРЕДМОВА
Самостійна робота студентів є однією з головних форм навчання в підготовці молодих спеціалістів. «Методичні вказівки», запропоновані колективом кафедри, регламентують і конкретизують роботу студента над предметом вдома, в процесі підготовки до кожного запитання з фармакології.
Провізори в тісній співпраці з лікарями повинні вміти порекомендувати лікарський препарат, проконтролювати дозу і спосіб застосування пацієнтом.
Відповідно до цього і розроблені «Методичні вказівки», які складені згідно Типової програми та робочого плану з фармакології.
Студенти фармацевтичного факультету при підготовці до заняття з фармакології повинні засвоїти теоретичні питання, вирішити ряд завдань, що стосуються контролю за правильністю виписаних рецептів і навчають провізора вмінню виступати на лікарських конференціях з інформацією про лікарські засоби.
«Методичні вказівки» містять перелік теоретичних питань для підготовки до Модулів І-ІІІ та перелік обов’язкових препаратів, виписування яких є практичними навиками для дисципліни “Фармакологія».
Колектив авторів бажає легкого сприйняття навчального матеріалу і успіхів у засвоєнні фармакології.
ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
1. Дроговоз С.М «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту». – Харків, 2009р.
2.Фармакологія. / За ред. проф. І.С.Чекмана. – Вінниця «Нова книга», 2011.
3.Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях. – Харків, 2008.
4. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2-х томах. Т.2. – Изд. 14-е перераб. и доп. – М.: ООО Изд-во «Новая волна», 2005. – 608 с.
5.Фармакологія М.П. Скакун, К.А. Посохова. –Тернопіль, «Укрмедкнига», 2003р.
6. Фармакологія. / За ред. проф. І.С.Чекмана. – К.: Вища школа, 2001.
7.Харкевич Д.А. Фармакология. – М.: Медицина, 2006.
ЗАНЯТТЯ №1
ТЕМА: Вступ в лікарську рецептуру. Рецепт і правила його виписування.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: У своїй практичній діяльності провізор постійно працює з рецептом. Він повинен вміти не тільки читати його і використовувати вказівки лікаря, а в першу чергу його коректувати, тобто виявляти всі неточності в оформленні і завчасно попереджувати їх можливі наслідки. Помилки в рецепті можуть спричинити непоправну шкоду здоров'ю пацієнта. Отже, провізор несе разом з лікарем повну юридичну відповідальність за виписаний рецепт.
Навчальні цілі:
знати: структуру рецепта, всі вимоги до його оформлення та правила виписування в рецептах лікарських форм;
вміти: проводити корекцію рецептів, виписаних лікарем відповідно до вимог; контролювати рецепти на лікарські форми і самостійно виписувати їх.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:
запитання для контролю рівня знань:
1. Визначення понять лікарський засіб і лікарська речовина, лікарський препарат, лікарська форма.
2. Рецепт як медичний, юридичний і фінансовий документ. Його структура.
3. Форми рецептурних бланків, їх призначення, використання.
4. Загальні правила виписування рецептів на ліки для амбулаторних хворих (Наказ МОЗ України № 360 від 19.07.2005 р. з додатками і доповненнями).
5. Правила виписування і відпуску ліків безкоштовно і на пільгових умовах, а також ліків за “спеціальним призначенням”. Препарати, виписування яких заборонено амбулаторним хворим.
6. Джерела одержання лікарських середників. Галенові і новогаленові препарати.
7. Державна фармакопея, її зміст і призначення.
8. Класифікація лікарських форм. Офіцинальні і магістральні прописи.
Завдання 1.
В аптеку почали надходити рецепти, що не відповідають всім вимогам стосовно оформлення. В зв'язку з цим Вам необхідно зробити повідомлення лікарям на ранковій конференції.
План повідомлення:
1. Складіть повну схему рецепта з вказівкою послідовності його складових частин.
2. Назвіть українською та латинською мовами складові частини рецепта.
3. Перекажіть основні положення Наказу №360 МОЗ України від 19.07.2005 р.
Самостійна аудиторна робота студентів:
І. Контроль вихідного рівня знань (опитування).
П. Ознайомитись з Державною фармакопеєю, списком А (отруйні), списком Б (сильнодіючі), списком наркотичних лікарських середників.
Ш. Ознайомитись з формами рецептурних бланків. У музеї кафедри ознайомитись з колекцією порошків, капсул, таблеток, гранул та інших твердих лікарських форм.
ІV. Розгляньте і розв'яжіть задачі:
1. При приготуванні екстемпоральних лікарських форм доводиться відважувати лікарські речовини в частках грама. Назвіть правильно кількість лікарської речовини: 0,1; 0,05; 0,25; 0,002; 0,0015; 0,0005; 5,0.
2. Рецептар-контролер приймає у асистента аптеки приготовані присипки і проводить контроль кількості взятих діючих речовин. Зробіть разом з ним елементарні розрахунки: 10% - 60г; 2% - 10 г; 5% - 20 г; 15% - 30 г.
ЗАНЯТТЯ №2
ТЕМА: Тверді лікарські форми
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Рецептура – дуже важливий розділ фармації і фармакології з вивченням способів виготовлення і виписування лікарських форм. Рецепт є надзвичайно важливим лікарським документом: від правильного вибору лікарського засобу, його дози, раціональної комбінації лікарських речовин у значній мірі залежить успіх лікування хворого. Помилки у рецептах можуть спричинити здоров’ю хворого непоправну шкоду. Отже, лікар несе повну юридичну відповідальність за виписаний рецепт. В ряді випадків рецепт є фінансовим документом.
Тверді лікарські форми широко використовуються в медичній практиці як у дорослих, так і у дітей. Вони гігієнічні, портативні, прості у застосуванні.
Поряд з перевагами вони мають і недоліки: можливість подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, сповільнення резорбтивної дії і інше.
Лікарям усіх спеціальностей необхідно вміти виписувати рецепти на тверді форми ліків. Знаючи переваги та недоліки цих форм вміти використовувати їх з найбільшою користю для хворого.
Навчальні цілі:
-Узагальнити та проаналізувати основні способи виготовлення ліків.
-Класифікувати лікарські форми.
-Інтерпретувати відмінності між окремими твердими лікарськими формами, правилами виписування офіцинальних та магістральних твердих лікарських форм.
-Винести судження про правила виписування рецептів у розгорнутій і скороченій формі.
-Виписати рецепти на тверді лікарські форми.
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Збір апетитний Species amarae
Збір полівітамінний Species polyvitаminicae
Збір грудний Species pectorales
Збір жовчогінний Species cholagogae
Збір сечогінний Species diureticae
Збір послаблюючий Species laxantes
Збір седативний Species sedativаe
Збір протиастматичний Species antiasthmaticae
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Загальна характеристика і класифікація твердих лікарських форм.
2. Правила виписування простих розділених (дозованих) і нерозділених (недозованих) порошків, складних розділених порошків.
3. Максимальна і мінімальна маса розділених порошків. Порошки з рослинної сировини.
4. Речовини, які використовуються в якості основи (наповнювача) в порошку для зовнішнього і внутрішнього застосування.
5. Види, характеристика і призначення капсул.
6. Характеристика таблеток і драже, їх виготовлення і прописи.
7. Поняття про збори, їх склад, застосування.
4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:
4.3.1. Виписати рецепти:
1.Анальгін (Analginum) доза 0,5 – в порошках і таблетках. Застосувати всередину при болях голови;
2.Дімедрол доза 0,02 – в порошку і таблетках. Приймати всередину 2 рази на день;
3.Борна кислота 2% - 100,0 в присипці з оксидом цинку. Присипати мокнучі ділянки шкіри 2 рази на день;
4.Магнію сульфат в недозованому порошку (100,0). Приймати всередину: 1 столову ложку розчинити в 0,5 склянки теплої води, прийняти натще, запивши 2 склянками неміцного чаю;
5.Індометацин 0,025 в крохмальних капсулах і драже. Застосовувати по 1 капсулі (драже) всередину 3 рази на день;
6.Терту камфору - 0,1 в порошку у вощаному папері;
7.Уродан в гранулах (100,0). Призначити по одній чайній ложці 3 рази на день, всередину, попередньо розчинивши в 0,5 склянки води;
8.Збір протиастматичний (100,0). 0,5 чайної ложки спалити і вдихати при приступі бронхіальної астми;
9.Збір грудний (100,0). Одну столову ложку заварити склянкою окропу, настояти, процідити, вжити по 1 столовій ложці 4-6 разів протягом доби всередину.
Практичні завдання, які виконуються на занятті:
І. Контроль вихідного рівня знань (опитування).
П. Ознайомитись з Державною фармакопеєю, списком А (отруйні), списком Б (сильнодіючі), списком наркотичних лікарських середників.
Ш. Ознайомитися з правилами виписування порошків, капсул, таблеток, гранул та інших твердих лікарських форм.
ІV. Кожному студенту виписати в рецептах основні тверді лікарські форми. Провести аналіз помилок.
ЗАНЯТТЯ №3
ТЕМА: Прописування рідких лікарських форм (розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування, для ін’єкцій та інгаляцій, суспензії, настоянки, екстракти, новогаленові препарати та сучасні рідкі лікарські форми)
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Рідкі лікарські форми широко використовуються у практичній медицині. Існує багато методів їх застосування: зовнішній, всередину, в ін’єкціях, в інгаляціях. Вони зручні у вживанні, швидко всмоктуються, зручно, при потребі, міняти дозу і концентрацію. Дуже важливо, що в екстремальних ситуаціях засоби швидкої допомоги використовуються в рідких лікарських формах. Вміння читати і розуміти рецепти, виписані лікарем, служать додатковим попереджувальним заходом побічних ефектів і ускладнень.
Навчальні цілі:
знати: основні правила виписування розчинів з врахуванням особливостей, що залежать від шляху введення, суспензій, настоянок, екстрактів, новогаленових препаратів;
вміти: проводити корекцію рецептів, виписаних лікарем, самостійно виписувати рідкі лікарські форми.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ:
1. Загальна характеристика розчину як лікарської форми. Розчини для зовнішнього та внутрішнього застосування. Офіцинальні розчини.
2. Речовини, що використовуються в якості розчинника для приготування розчинів. Дозування розчинів для внутрішнього застосування.
3. Способи прописів розчинів та позначення концентрації розчинів.
4. Вимоги, які ставлять для ін’єкційних форм. Розчинники, які використовуються для приготування розчинів для ін’єкцій.
5. Суспензії. Особливості виготовлення, виписування в рецепті.
6. Настоянки, їх характеристика, способи приготування, дозування, виписування в рецептах.
7. Екстракти, їх характеристика, види, способи приготування, призначення в різних лікарських формах. Виписування в рецептах рідких, сухих, густих екстрактів.
8. Новогаленові препарати, їх характеристика, відмінність від галенових, шляхи введення. Дозування і прописи рідких новогаленових препаратів.
9. Сучасні рідкі лікарські форми (рідини, магми, ковтки).
10. Лікарськи форми для інгаляцій (аерозолі, інгаляції, пара).
Завдання 1. Записати в зошиті:
- розчинники для розчинів з метою вживання всередину, місцево і для ін’єкцій;
- кількість крапель в 1 мл води, спирту, олії;
- кількість мілілітрів в 1 чайній, десертній, столовій ложках;
- латинські назви настоянок, екстрактів.
НАСТОЯНКА:
полину Tinctura Absinthii
красавки (5-8кр) Tinctura Belladonnae
конвалії Tinctura Convallariae
пустирника Tinctura Leonuri
м’яти Tinctura Menthae
валеріани Tinctura Valerianae
женьшеню Tinctura Ginsengi
звіробою Tinctura Hyperici
календули Tinctura Calendulae
ЕКСТРАКТИ:
красавки сухий і густий Extractum Belladonnae siccum (spissum)
глоду рідкий Extractum Crataegi fluidum
чоловічої папороті густий Extractum Filicis maris spissum
крушини сухий і рідкий Extractum Frаngulae siccum (fluidum)
водяного перцю рідкий Extractum Polygoni hydropiperis fluidum
ревеню сухий Extractum Rhei siccum
валеріани сухий Extractum Valerianаe siccum
калини рідкий Extractum Viburni fluidum
мишатника (термопсису) сухий Extractum Thermopsidis siccum
- оптимальна кількість розчину, яку може виписати лікар для ін’єкцій, для прийняття всередину, для місцевого застосування, для дезинфекції, в очних краплях і у краплях всередину.
Завдання 2. В рецепті виписана рідка лікарська форма,до складу якої входить отруйна чи сильнодіюча речовина. Перевірте, чи не перевищена разова доза, для цього розрахуйте, скільки діючої речовини міститься: в 1мл 1% розчину; в 0,5 мл 5% розчину; 1 мл 0,05% розчину, 5 краплях 0,1% розчину; 10 краплях 0,2% спиртового розчину.
Завдання 3. Випишіть в рецептах:
1. 500 мл 0,1% розчину калію перманганату (Kalii permanganas). Призначити для полоскання. Розчин виписати в скороченій і розгорнутій формах.
2. 10 мл 2% розчину пілокарпіну гідрохлориду (Pilocarpini hydrochloridum). Призначити по дві краплі в кожне око 2 рази на день.
3. 1% розчин ментолу (Mentholum) на персиковій олії (Olei Persicorum). Призначити по 2 краплі в кожну ніздрю через кожні 4 години.
4. 180 мл 5% розчину калію броміду (Kalii bromidum). Призначити по 1 столовій ложці 2 рази на день, всередину. Виписати в розгорнутій і скороченій формах.
5. 5 мл 0,5% спиртового розчину ергокальциферолу (Ergocalciferolum). Призначити всередину по 1 краплі 2 рази на день.
6. 50 мл 1% розчину ксикаїну (Xycainum) для провідникової анестезії. Виписати в розгорнутій та скороченій формах.
7. 10 ампул 0,1% розчину атропіну сульфату. Призначити для підшкірного введення по 1 мл 1 раз на день.
8. Гепарин (Heparinum) по 5 мл у флаконах (1 мл – 5000 ОД). Вводити довенно по 10 000 ОД під контролем часу згортання крові.
9. Бензилпеніцилін-натрію (Benzylpenicillinum Natrii) по 500 000 ОД – 20 флаконів. Вміст флакона асептично розчинити у 5 мл 0.5 % розчину новокаїну і вводити внутрішньом’язево через кожні 4 год.
10. Аерозоль сальбутамолу (Salbutamolum) – 10 мл. Для інгаляцій при приступі бронхіальної астми.
11. 10 ампул, які містять по 1 мл 5% олійного розчину ретаболілу (Retabolilum). Призначити для внтурішньом’язевого введення 1 раз на 2 тижні.
12. Суспензію гідрокортизону ацетату (0,5% - 10 мл) для закапування в очі по 1 краплі на добу.
13. 25 мл складної настоянки, що складається із однієї частини настоянки конвалії і двох частин настоянки валеріани. Призначити по 25 крапель 3 рази на день.
14. 15 мл новогаленового препарату адонізиду. Призначити по 15 крапель 3 рази на день.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ:
І. Контроль вихідного рівня знань.
ІІ. Вам відома разова доза лікарського засобу. Якою має бути концентрація виписаного розчину, якщо: в 1 мл розчину міститься 0,5 мг речовини; в 10 мл розчину міститься 300 мг речовини, 150 мг речовини?
ІІІ. Уточнити і закріпити виписування розчинів, настоянок, екстрактів, суспензій за зразками на таблицях
ІV. В музеї кафедри ознайомитись з колекцією розчинів для зовнішнього і внутрішнього застосування, лікарських форм для ін’єкцій, розчинників.
V. Випишіть рідкі лікарські форми, запропоновані викладачем з навчальною метою.
VI. Знайдіть помилки в рецептах:
1) Rp: Novocaini 2% - 5 ml
N 6 in amp.
S. По 5 мл.
#
2) Rp: Sol. Calcii chloridi 200 ml
S. По 1 ст. ложці 3 рази на день.
#
3) Rp: Analgini N 10
A. По 1 х 2 рази на день.
VII. Виписати рецепти на рідкі лікарські форми за індивідуальним завданням. Провести корекцію помилок. Завдання додаються.
ЗАНЯТТЯ №4
ТЕМА: Прописування рідких лікарських форм (настої, відвари, мікстури, емульсії та інші рідкі лікарські форми). Корекція рецептів, виписаних лікарем.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Провізору необхідно вміти провести корекцію рецептів і виписувати настої, відвари і мікстури. Щоб правильно виписувати рецепти на ці лікарські форми, потрібно знати, в якому співвідношенні готуються настої і відвари, як розраховувати кількість складників мікстур, на скільки днів призначати їх хворому.
Навчальні цілі:
знати: правила виготовлення та виписування в рецептах перерахованих вище рідких лікарських форм;
вміти: проводити корекцію рецептів, виписаних лікарем; самостійно виписувати рідкі лікарські форми.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:
запитання для контролю рівня знань:
1. Загальна характеристика настоїв і відварів, відмінність у приготуванні. Форми прописів.
2. Лікарські збори як лікарська форма, способи застосування. Форми їх прописів.
3. Мікстури, їх характеристика і склад. Сиропи, ароматичні води і слизи як складові інгредієнти мікстур.
4. Форма прописів мікстур, їх дозування.
5. Емульсії. Їх види, складові частини. Форми пропису.
6. Інші рідкі лікарські форми (напої, лимонади, елексири, лінктуси, бальзами).
Виконайте наступні завдання:
Виписати в зошиті:
1. Латинські назви настоїв, які виготовляють у співвідношенні 1:300, 1:30 та відварів.
НАСТОЇ:
1:300 – 1:400:
листя наперстянки Infusum foliorum Digitalis
трави мишатника Infusum herbae Thermopsidis
1:30
трави горицвіту весняного Infusum herbae Adonidis vernalis
квітів конвалії Infusum florum Convallariae
1:10
трави звіробою Infusum herbae Hyperici
квітів ромашки Infusum florum Chamomillae
квітів безсмертника Infusum florum Helichrysi arenarii
листя шальвії Infusum foliorum Salviae
листя сенни Infusum foliorum Sennae
кореня валеріани Infusum radicis Valerianae
кукурудзяних рилець Infusum Stigmatis maydis
плодів шипшини Infusum fructus Rosae
плодів чорниці Infusum fructus Myrtilli
ВІДВАРИ
1:10
кори крушини Decoctum corticis Frangulae
кори дуба Decoctum corticis Quercus
кореня сенеги Decoctum radicis Senеgae
1:30
алтейного кореня Decoctum radicis Althaeae
2. Латинські назви сиропів (простого, вишневого, малинового), слизів (крохмального, з насіння льону).
3. Складові частини емульсій (назви олій, насіння, емульгатора).
Виписати в рецепті:
1) Емульсію з 20,0 насіння гарбуза (Semina Cucurbitae). Прийняти за 1 прийом.
2) Емульсію з 20 мл рицинової олії. Виписати у співвідношенні 4:1:15. Прийняти за 1 прийом.
3) Настій трави пустирника на 16 прийомів. При написанні рецепту необхідно проаналізувати, в якому співвідношенні готується даний настій, на скільки днів виписується.
4) Відвар кори дуба. Призначити для полоскання ротової порожнини.
5) Настій листя наперстянки, настоянка конвалії, натрію броміду (0,2) і простий сироп в мікстурі для приймання столовими ложками всередину 3 рази на день.
6) Виписати мікстуру, що складається із хлоралгідрату (Chloralum hydratum по 0,5) і слизу насіння льону.
А) Призначити по 1 столовій ложці всередину на ніч як снодійне протягом 4 днів.
Б) Призначити у вигляді лікування клізми (по 50 мл на одне введення) з вмістом 2 % борної кислоти, 0.25 % цинку сульфату.
7) Сухий екстракт трави мишатника з содою (0,3) всередину в порошках і таблетках.
8) Відвар алтейного кореня по 1 десертній ложці 3 рази на день всередину.
9) антисептична мікстура з настою квіток ромашки і вмістом 2 % борної кислоти та 0.25 % цинку сульфату.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
ЗАВДАННЯ І. Контроль вихідного рівня знань
ЗАВДАННЯ ІІ. Уточнити і закріпити принципи виписування настоїв, відварів, емульсій, мікстур.
ЗАВДАННЯ ІІІ. Ознайомитись в музеї кафедри з колекціями рослинної сировини, яка використовується для виготовлення настоїв, відварів, мікстур.
ЗАВДАННЯ ІV. З навчальною метою виписати в рецептах рідкі лікарські форми, запропоновані викладачем.
ЗАВДАННЯ V. Виписати самостійно рецепти за індивідуальними завданнями. Провести аналіз помилок.
ЗАНЯТТЯ №5
ТЕМА: Прописування м’яких лікарськихих форм. Корекція рецептів, виписаних лікарем.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: М’які лікарські форми широко використовуються для дорослих та дітей. Вони забезпечують як місцевий, так і резорбтивний ефект. Ректальне введення м’яких лікарських форм (милець, мазей) характеризується швидким всмоктуванням, простотою застосування, можливістю застосовування ліків, що руйнуються шлунковим соком, гірких на смак.
При виписуванні м’яких лікарських форм важливим є розуміння принципової різниці між мазями і пастами, а також особливостей виписування магістральних і офіцинальних м’яких лікарських форм. Необхідні знання і вміння забезпечуються через оволодіння темою заняття, щоб можна було провести контроль та корекцію рецептів, виписаних лікарем
Навчальні цілі:
знати: правила виписування м'яких лікарських форм, наповнювачі (конституенси), що використовуються при їх виготовленні;
вміти: проводити контроль та корекцію рецептів, виписаних лікарем на м'які лікарські форми; самостійно виписувати їх у рецептах.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:
запитання для контролю рівня знань:
1. Загальна характеристика м’яких лікарських форм.
2. Характеристика, вид і призначення милець. Речовини, що застосовуються в якості основи для їх виготовлення. Правила виписування.
3. Характеристика мазей і паст, їх відмінності. Речовини, що використовуються в якості основи для мазей і паст. Правила виписування. Форми прописів.
4. Характеристика лініментів, їх види. Призначення і правила виписування.
5. Пластирі, їх призначення і виписування.
6. Особливості виписування рецептів на офіцинальні м’які лікарські форми.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1101 | Нарушение авторских прав
|