АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

РОЗЧИНИ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Розчини для зовнішнього застосування використовують для примочок, полоскань, аплікацій, промивань, змащувань, компресів, інгаляцій, а також як краплі очні, для носа, вушні. Об'єм розчину, що виписують, залежить від призначення цієї форми: краплі виписують в загальній кількості 5-10 мл, розчини для промивання шлунка та дезинфекції в кількості 1000 - 2000 мл, розчини для іншого застосування - 50 - 500 мл і більше.

При виписуванні розчину для зовнішнього застосування суттєве значення надається його концентрації, в той час, як для розчинів, призначуваних всередину, або для ін'єкцій основна увага надається дозі лікарської речовини, що знаходиться в певному об'ємі розчинника.

Розчини, як і інші лікарські форми, бувають магістральними та офіцинальними. Виписування їх дещо різниться. Щодомагістральних розчинів, то існують дві форми (способи) їх виписування -скорочена та повна (розгорнута).

Виписуючи розчин за скороченою формою, після Rp. зазначають в родовому відмінку назву лікарської форми -Solutionis, далі назву лікарської речовини, концентрацію розчину та його об'єм в мл. З нового рядка пишу D.S. та рекомендації щодозастосування розчину. Концентрацію розчину (кількість речовини в певному об'ємі розчинника) частіше всього зазначають у відсотках - скільки грамів речовини на100 мл розчину. Іноді в разі дуже великих розведень концентрацію зазначають у співвідношенні (1:1000; 1:5000 тощо). В даному випадку це слід розуміти так, що одна частина речовини (1г) знаходиться в 1000 мл чи 5000 мл розчинника. Концентрацію даних розчинів можна зазначити і в відсотках (0,1%, 0,02%відповідно).

Скороченою формою пропису розчинів користуються вразі виписування простих (однокомпонентних) розчинів, виготовлених на воді. Так можна виписувати і спиртові та олійні розчини, але тільки в тих випадках, коли вибір розчинника (конкретна олія, етиловий спирт певної концентрації) визначений заводською технологією, або право вибору розчинника лікар надає працівнику аптеки (за Фармакопеєю).

Приклади рецептів:

1. Виписати 500 мл 0,05 % розчину етонію дляпромивання гнійних ран.

Rp.: Sol. Aethonii 0,05 % - 500 ml

D.S. Для промивання рани.

2. Виписати 25 мл 0,5 % розчину ізадрину дляінгаляцій.

Rp.: Sol. Izadrini 0,5% - 25 ml

D.S. Для інгаляцій.

При виписуванні олійних та спиртових розчинів скороченим способом після назви лікарської речовини потрібно зазначити характер розчину: олійний -oleosae, спиртовий - spirituosae.

Приклади рецептів:

1. Виписати10 мл 5% спиртового розчину йоду для змащування країв рани.

Rp.: Sol. Jodi spir. 1% - 20 ml

D.S. Змащувати краї рани.

2. Виписати100г 10% олійного розчину камфори для розтирання шкіри в ділянці ураженого суглоба.

Rp.: Sol. Camphorae ol. 10% - 100,0

D.S. Розтирати шкіру хворого суглоба.

За Фармакопеєю в даному випадку як розчинник берутьсоняшникову олію, а в попередньому рецепті - 90 % етиловий спирт. Коли ж привиписуванні рецепта розчинник не зазначається (рецепти 1, 2), такі розчиниаптека готує на очищеній воді.

Розгорнутою формою пропису магістральних розчинів користуються тоді, коли до складу розчину входять не один, а два і більше лікарських засобів або, коли необхідно приготувати розчин тільки на певному розчиннику (конкретна олія, гліцерин, етиловий спирт певної концентрації). Виписуючи розчин розгорнутим способом, потрібно перерахувати всі його складові із зазначенням їх кількості. З нового рядка написати M.D.S. і як користуватисярозчином.

Приклад рецепта:

Виписати 200г розчину на гліцерині, до складу якоговходить 5% галуну та 1% борної кислоти для змочування тампонів і змащування піхви.

У відповідності до заданої концентрації вираховуємо необхідні кількості порошкових речовин - галуну та борної кислоти в 200грозчину, пам'ятаючи, що цифра відсоткової концентрації вказує на кількість речовини в 100г розчину. Після підрахунків визначаємо, що галуну в 200г повиннобути 10г, борної кислоти - 2г.

Rp.: Alumenis 10,0

Ас. borici 2,0 Glycerini ad 200,0

M.D.S. Для змочування тампонів і змащування піхви.

Слово "ad" (до) вживають для точності приготування розчину зазначеної концентрації (розчинник слід додати до загального об'єму, або-маси розчину). "Ad" потрібно писати обов'язково тоді, коли розчинені речовини в розчині займають більше 10 %.

В Державній Фармакопеї наведено назви деяких офіцинальних розчинів для зовнішнього застосуванння. Це такі як розчин перекису водню (Sol.Hydrogenii peroxydi diluta - містить близько 3 % перекису водню), розчин формальдегіду (Sol. Formaldehydi - містить біля 37 % формальдегіду) та інші. Виписують їх як офіцинальні лікарські форми скороченим способом із зазначенням назви розчину та його об'єму, не позначаючи концентрацію.

Приклад рецепта:

Виписати 100 мл розчину перекису водню дляпромивання рани.

Rp.: Sol. Hydrogenii peroxydidilutae 100 ml

D.S. Для промивання рани.

Деякі розчини для зовнішнього призначення готують шляхом розчинення порошка, таблеток в певному об'ємі води. Наприклад, для приготування 0,02% розчину фурациліну для полоскання використовують його таблетки по 0,02 г.

Rp.: Tab. Furacilini а 0,02 N. 10

D.S. Розчинити 2 таблетки в склянці води і полоскати горло.

Враховуючи, що в склянці води в середньомуміститься 200 мл, то розчинивши в них 2 табл. (0,04 г) отримаємо розчинпотрібної (0,02%) концентрації.

До розчинів для зовнішнього застосування відносять також краплі - очні, вушні та для носа. Виписують їх в невеликому об'ємі для закапування по 3-5 крапель у вухо в підігрітому стані, в порожнину носа - по 2-3 краплі (не більше 5) та в кон'юнктивальний мішок - по 1-2 краплі (більше 2 крапель мішок не вміщає). Вушні краплі можуть бути виготовлені на очищеній воді, олії або спирті. Краплі для носа - на очищеній воді, олії. Очні краплі, на відміну від попередніх, готують в асептичних умовах, з великою точністю, а як розчинник беруть воду для ін'єкцій (Aqua pro injectionibus). Очні краплі повинні бути ізотонічні слізній рідині, для чого готують їх на ізотонічному розчині натрію хлориду (0,9%), або ізотонують дозволеними ДФ речовинами (натрію сульфат, натрію нітрат, глюкоза, борна кислота), а також речовини стабілізатори, які підвищують стійкість розчину. Виписують очні краплі в невеликій кількості на короткий період.

Приклади рецептів:

1. Виписати 5 мл 1% розчину атропіну сульфату в очних краплях.

Rp.: Sol. Atropini sulfatis 1% - 5 ml

D.S.Закапувати по 2 краплі в хворе око 2 рази на день.

2. Виписати10 мл розчину для очних крапель, до складу якого входять цинку сульфат (0,25%)та борна кислота (2%).

Це складний розчин і виписувати його слід в розгорнутій формі.

Rp.: Zinci sulfatis 0,025

Ac.borici 0,2

Aq. pro inject. ad 10 ml

M.D.S.Закапувати по 1-2 краплі тричі на день в хворе око.

3. Виписати10,0 1% розчину ментолу на вазеліновій олії для закапування по 3 краплі вобидві ніздрі.

Rp.: Mentholi 0,1

Ol.Vaselini ad 10,0

M.D.S. Закапувати по 3 краплі в обидві половини носа тричі на день.

Для зручності застосування та збереження стерильності розчини для очних крапель іноді випускають в спеціальних ампулах, флаконах разом з вмонтованими крапельницями.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1111 | Нарушение авторских прав