АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Об’єктивні дані

При аналізі даних об’єктивного обстеження звертають увагу на болючість при пальпації різних частин ПЗ. При цьому виділяють точки та зони больової чутливості (рис.2):

а) Точка Губергріца – біль при надавлюванні в точці, що знаходиться на 6 см вище пупка, на лінії, що з’єднує пупок з вершиною лівої пахвової западини. Відповідає проекції хвоста ПЗ.

б) точка Мейо-Робсона – на межі зовнішньої і середньої третини лінії, що прямує від пупка до середини лівої реберної дуги. Знаходиться трохи медіальніше точки Губергріца і теж відповідає проекції хвоста органа.

в) Точка Дежардена – локалізована справа від пупка як дзеркальне відображення точки Губергріца відносно середньої лінії. Відповідає ураженню головки ПЗ.

г) Зона Шоффара – між серединною лінією живота та бісектрисою прямого кута, утвореного серединною лінією живота та горизонтальною лінією, що проходить через пупок, на 3–5 см вверх і вправо від пупка. Болючість при ураженні головки і частково тіла ПЗ.

д) Зона Губергріца-Скульського – аналогічна зоні Шоффара, але розміщена дзеркально зліва. Болючість в даній зоні характерна для локалізації запалення в області тіла і частково хвоста ПЗ.

При пальпації біль часто ірадіює в спину. Як правило, спостерігаються зони підвищеної чутливості в області VIII–X грудних сегментів зліва (зони Захар’їна-Геда), що свідчить про тісний зв’язок стану ПЗ із вертеброгенними корінцевими та гангліонарними змінами на даному рівні. При цьому завжди треба вирішувати, яка патологія переважає – панкреатична чи вертеброгенна, правильно розставити акценти в лікуванні. Майже тотожною із вказаними зонами

паравертебральної гіперчутливості є зона Мейо-Робсона – болючість у лівому реберно-хребтовому куті, більш характерна для ураження хвоста ПЗ. Іноді виділяють симптом Стражеска – болючість в області остистих відростків VIII–IX грудних хребців.

При виражених загостреннях ХП (по типу ГП) із значною гіперферментемією часто виявляються додаткові локальні порушення:

· рум’янець на щоках з ціанотичним відтінком (симптом Гюзлова), ділянки ціанозу на обличчі (симптом Мокдора) або його гіперемія (ruberosis facіes) – внаслідок підвищеної концентрації в крові біогенних амінів та кінінів у поєднанні з гіпоксемією;

· внаслідок аналогічних причин – ціанотичні чи «кольорові» (гіперемічно-ціанотичні) плями навколо пупка (симптом Куллена) або на бокових поверхнях живота (симптом Грей-Турнера) чи передній поверхні (симптом Холстера);

· внаслідок протеолізу та тромбогемораргічного синдрому – екхімози навколо пупка, петехії на сідницях (симптом Грюнвальда); симптом «червоних крапельок» – своєрідні яскраво-червоні плями-ангіомки на шкірі живота, грудей, спини;

· імовірний лівосторонній френікус-симптом (при ураженні тіла і хвоста панкреас);

· симптом Алексєєва – різкий оперізуючий біль при розгинанні тулуба чи в положенні лежачи при спробі підняти поперек;

· іноді має місце симптом Воскресенського – відсутність пульсації черевної аорти в епігастрії як видимої, так і пальпаторно внаслідок значного збільшення ПЗ (набряк, деструкція, псевдокисти тощо), яка перекриває аорту; при більш легкому протіканні ХП з помірним збільшенням ПЗ та частковим здавленням аорти іноді спостерігається локальне посилення пульсації та болючість при пальпації цієї ділянки;

· рідше – локальна гіпотрофія підшкірно-жирового прошарку в проекційній зоні ПЗ;

· при розвитку гострих ускладнень та переході процесу на серозні оболонки – симптоми «гострого живота» з дефансом м’язів, явищами парезу кишок, панкреатич-ного асциту, шумом тертя плеври тощо.

Власне ПЗ у вигляді щільного нерухомого тяжа шириною 2–3 см (при збільшенні – ширшого) на 4–5 см вище пупка в епігастрії вдається пропальпувати у незначної кількості хворих ХП. Існують ряд прийомів, що збільшують імовірність пальпації ПЗ (методи Грота, Шелагурова та ін.).

Інші об’єктивні ознаки, що спостерігаються при ХП, пов’язані з супутньою патологією – метеоризм, нерівномір-ний тонус і болючість кишок, збільшення печінки та ін.

Діагностичні критерії.

А. Клініко-анамнестичні дані:

1. Характерний біль та диспепсія (панкреатична малдигестія) – на момент огляду чи в анамнезі; перенесений гострий панкреатит.

2. Об’єктивне обстеження – характерна локальна болючість, рідше – зміна забарвлення шкіри тощо.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 591 | Нарушение авторских прав