АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Особливості внутрішнього прийому мінеральних вод.
А. При рецидивуючому ХП у період затухаючого загострення (стаціонар), неповної ремісії (поліклініка, санаторій, денний стаціонар):
- маломінералізовані (розводити прісною водою до загальної мінералізації не більше 5 г/л), дегазовані (випустити газ) води;
- лужні гідрокарбонатні води;
- у теплому вигляді (36–37О);
- прийом невеликими порціями(50–100 мл), до 6–8 раз на добу;
- прийом після їжі (переважає антацидна дія) – більш щадящий; після вуглеводної їжі – через 30–40 хв., після білкової – через 1–1,5 годин, після жирної – через 15–30 хв.;
- прийом до їжі застосовується у фазу нестійкої ремісії і комбінується з прийомом після їжі; час прийому до їжі підбирається індивідуально в залежності від олужнюючої здатності конкретної мінеральної води у даного пацієнта (краще – за результатами рН-метрії), наприклад, за 20–30 хв.
Б. При латентному ХП і стійкій ремісії рецидивуючого ХП (у т.ч. при зовнішньосекреторній недостатності ПЗ):
- застосовують води і вищої (середньої) мінералізації – 5–15 г/л, нерозбавлені;
- кількість на прийом 100–200 мл, як правило, 3 р/день;
- частіше застосовуються натще перед їжею, однак теж у теплому вигляді (до 38–40 ОС) та дегазовані.
Курс питного прийому – 20–30 днів, рекомендуються 2–3 профілактичні курси на рік (частіше весною і восени), а також при потребі – щадящий прийом розбавлених гідрокарбонатних вод в антацидному режимі при легких і середньої важкості загостреннях.
Інші компоненти СКЛ:
~ зовнішнє бальнеолікування (поза загостренням ХП): хвойні, хвойно-перлинні, кисневі, а при задовільному загальному стані хворого – вуглекислі, сульфідні, радонові, хлоридно-натрієві ванни. Температура води – 35–36 ОС, по 8–12 хв., курс 10–12 процедур через день;
~ пелоїдотерапія (сульфідні грязі, парафін, озокерит) в основному на область спини, рідше – з боку живота (при клінічній ремісії та явищах зовнішньосекреторної недостатності). Тривалість процедур 20–30 хв., через день, курс 10–12 аплікацій. При неповній ремісії ХП пелоїдотерапію не назначати!
~ дієта №5 п (розширена) або №5 (див. диспансеризацію і профілактику);
~ психотерапія;
~ фітотерапія тощо.
11.3. Фітотерапія ХП.
Лікарські рослини (ЛР) застосовують із врахуванням активності патологічного процесу та функціонального стану органу (табл.3).
Тривалість фітотерапевтичного курсу – не менше 20 днів (в середньому 1–1,5 місяці), ефект розвивається поступово, однак є помітний ефект післядії. 2–3 курси в рік, краще – чергуючи з курсовим прийомом мінеральних вод. Фітозасоби (у вигляді відварів, напарів, настоїв) частіше приймають у середніх дозах по 100–150 мл на прийом за 20–30 хв. до їжі. При затухаючому загостренні ХП також застосовують прийом у менших дозах (50–75 мл) на висоті травлення після їж
Таблиця 3
Фітотерапія ХП
Клінічна форма і фаза захворювання
| Групи лікарських рослин за механізмом дії
| «Місце» застосування
| Представники
|
|
|
|
| І. Хронічний рецидивуючий панкреатит у фазі затухаючого загострення, нестійкої ремісії, (на фоні підвищеної екскреторної функції ПЗ)
| 1. ЛР протизапальної дії
| стаціонар, денний стаціонар, СКЛ, амбулаторно
| ромашка, деревій, звіробій, нагідки, листя берези, іван-чай, перестач прямостоячий, кропива, цвіт білої акації та ін.
| 2.ЛР очисної, дезінтоксикаційної дії
| – ² –
| липа, бузина, листя смородини, пелюстки червоної троянди, череда
| 3.ЛР вегетотропної заспокійливої та антиспастичної дії
| – ² –
| м’ята, меліса, хміль, собача кропива, глід, валеріана, чебрець, материнка, пасифлора
| ІІ. Хронічний рецидивуючий панкреатит у фазі ремісії, латентний панкреатит на фоні малдигестії та екскреторної недостатності
| 1.Трави – стимулятори панкреатичної секреції:
а) класичні цукрозни-жуючі трави
| амбулаторно, СКЛ
|
козлятник, стручки квасолі, листя чорниці, брусниці, шовковиці, грецького горіха, трава стевії тощо
|
|
|
|
|
| б) активатори метабо-лізму в цілому:
~ т.зв.адаптогени
|
– ² –
| женьшень, елеутерокок, китайський лимонник, аралія маньчжурська, гуарана, родіола рожева та ін.
| ~ ЛР з вмістом ароматичних гіркот
| – ² –
| корінь кульбаби, цикорію, люби-стку, петрушки, селери, пастер-наку, золототисячник і т.д.
| 2. Коректори супутніх розладів:
а) імуностимулятори
| амбулаторно, СКЛ, денний стаціонар
| ехінацея, ісландський мох, зародки зернових, а також адаптогени і ЛР з ароматичними гіркотами
| б)жовчогінні (холеретики, холекінетики)
| – ² –
| ЛР з ароматичними гіркотами, цмин пісковий, нагідки, кукурудзяні рильця, куркума
| в)регулятори моторики і тонусу ШКТ (з вітрогінним ефектом)
| – ² –
| насіння кропу, анісу, кмину, коріандру, ЛР з ароматичними гіркотами, ЛР вегетотропної дії (м’ята, меліса, глід та ін.)
| г)полівітамінні ЛР
| – ² –
| обліпиха, шипшина, різні лісові ягоди, фейхоа, зародки зернових і т.д.
| Підтримуюча терапія (вторинна профілактика) ХП – Здійснюється в рамках диспансерного нагляду, мета якого – зупинити прогресування запально-деструктивного процесу в ПЗ, попередити виникнення загострень, ускладнень і приєднання супутньої патології.
Частота диспансерного нагляду залежить від важкості перебігу ХП:
· при ХП легкого перебігу (важкість І ст.) –диспансерний огляд дільничним терапевтом 2 рази на рік, 2 курси вторинної профілактики на протязі 2–3 тижнів.
Обстеження: 2 рази на рік – загальний аналіз крові, сечі, амілаза сечі і крові (при можливості – ліпаза крові), копрограма; 1 раз на рік – УЗД підшлункової залози, печінки і біліарної системи. Контроль маси тіла.
· при ХП середньої важкості (ІІ ст.) – нагляд 3 рази на рік при консультації гастроентеролога. Протирецидивна терапія – 1–2 місяці 3 рази на рік.
Обстеження: Загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, амілаза, копрограма, білірубін, трансамінази сироватки крові, ліпаза (по можливості) – 3 рази на рік. 1 раз на рік і при загостреннях – УЗД підшлункової залози і гепатобіліарної системи. Контроль маси тіла.
· при ХП важкого перебігу (важкість ІІІ ст.) – частота диспансерних оглядів (гастроентерологом і дільничним терапевтом) – 4–6 разів на рік у залежності від ступеню компенсації стану. Протирецидивна терапія кожні 2–3 місяці (по 1–2 місяці) або неперервна.
Обстеження: Не менше 4-х разів на рік: як при ХП ІІ ст. + аналіз добової сечі на цукор. За показами – консультація ендокринолога, дієтолога, хірурга.
Вторинна профілактика ХП включає:
1. Дієта №5 п (розширена):
Калорійність – 2800 ккал, білки – 110–150 г/добу, жири – 70–80 г, вуглеводи – 300–400 г (обмеження вуглеводів при порушенні ендокринної функції ПЗ). Обмеження кухонної солі до 10 г/добу. У раціон вводять багато вітамінів, мінеральних речовин. Їжа готується на парі або запікається в духовці, приймається невеликими порціями, 5–6 разів на добу, помірної температури.
Виключаються: різні бульйони, гриби, молоко, варення, кондитерські вироби, печиво, кава, какао, шоколад, газовані напої, тугоплавкі жири, спиртні напої, оцет, часник, прянощі тощо.
При латентному панкреатиті застосовують дієту №5 (збільшення вмісту білка, рослинних жирів, розширення асортименту дозволених продуктів).
2. Відмова від алкоголю і – по можливості – від куріння.
3. Раціональна психотерапія та інші засоби корекції нервово-психічного стану пацієнтів.
4. Ферментні препарати – від 2–3 до 4–6 тижнів 2 рази на рік та на «вимогу».
5. Засоби для нормалізації моторики і тонусу у травній системі (таблетовані препарати): спазмолітики, прокінетики 1–2 тижні 2 рази на рік та «на вимогу» (для поточної корекції самопочуття).
6. Жовчогінні засоби – за показами (аналогічними курсами).
7. Внутрішній прийом мінеральних вод та ЛР.
Протирецидивна терапія при середній важкості та важкому перебігу ХП включає:
1. Вищевказані заходи вторинної профілактики – частішими і тривалішими курсами або неперервно, у т.ч. у вигляді препаратів для парентерального введення.
2. Антиферментні препарати (e-амінокапронова кислота, контрикал або таблетовані засоби з подібною дією – метилурацил, пентоксил).
3. При схудненні, малдигестії – вітамінотерапія, анаболіки.
4. Для покращення мікроциркуляції в ПЗ: компламін, продектин, трентал, курентил.
5. Імунотерапія – за показами.
Первинна профілактика панкреатиту полягає у дії на фактори ризику захворювання:
~ відмова від зловживання алкоголем;
~ раціональне харчування;
~ адекватне лікування біліарної та гастродуоденальної патології;
~ усунення гіподинамії та надлишку маси тіла.
Особливо це стосується осіб, які:
1) мають спадкові фактори схильності до панкреатиту;
2) зловживають алкоголем;
3) мали травму живота;
4) перенесли «панкреатичні» вірусні інфекції (паротит, інфекційний гепатит, мононуклеоз, вірус Коксакі, цитомегаловірус, корева краснуха тощо);
5) мають позитивні тести на Helicobacter pylori.
Особи, що перенесли гострий панкреатит, мають високий ризик хронізації процесу і повинні спостерігатися дільничним лікарем (гастроентерологом) на протязі року з лабораторно-інструментальним контролем стану двічі на рік + репаранти, антиагреганти, вітамінотерапія.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 452 | Нарушение авторских прав
|