АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особливості внутрішнього прийому мінеральних вод.

Прочитайте:
  1. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА ТА АПЕНДИКСА.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
  3. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
  6. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки
  8. Анатомо-фізіологічні особливості.
  9. Анатомо-функціональні особливості дихальної системи
  10. АФО шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.

А. При рецидивуючому ХП у період затухаючого загострення (стаціонар), неповної ремісії (поліклініка, санаторій, денний стаціонар):

- маломінералізовані (розводити прісною водою до загальної мінералізації не більше 5 г/л), дегазовані (випустити газ) води;

- лужні гідрокарбонатні води;

- у теплому вигляді (36–37О);

- прийом невеликими порціями(50–100 мл), до 6–8 раз на добу;

- прийом після їжі (переважає антацидна дія) – більш щадящий; після вуглеводної їжі – через 30–40 хв., після білкової – через 1–1,5 годин, після жирної – через 15–30 хв.;

- прийом до їжі застосовується у фазу нестійкої ремісії і комбінується з прийомом після їжі; час прийому до їжі підбирається індивідуально в залежності від олужнюючої здатності конкретної мінеральної води у даного пацієнта (краще – за результатами рН-метрії), наприклад, за 20–30 хв.

Б. При латентному ХП і стійкій ремісії рецидивуючого ХП (у т.ч. при зовнішньосекреторній недостатності ПЗ):

- застосовують води і вищої (середньої) мінералізації – 5–15 г/л, нерозбавлені;

- кількість на прийом 100–200 мл, як правило, 3 р/день;

- частіше застосовуються натще перед їжею, однак теж у теплому вигляді (до 38–40 ОС) та дегазовані.

Курс питного прийому – 20–30 днів, рекомендуються 2–3 профілактичні курси на рік (частіше весною і восени), а також при потребі – щадящий прийом розбавлених гідрокарбонатних вод в антацидному режимі при легких і середньої важкості загостреннях.

Інші компоненти СКЛ:

~ зовнішнє бальнеолікування (поза загостренням ХП): хвойні, хвойно-перлинні, кисневі, а при задовільному загальному стані хворого – вуглекислі, сульфідні, радонові, хлоридно-натрієві ванни. Температура води – 35–36 ОС, по 8–12 хв., курс 10–12 процедур через день;

~ пелоїдотерапія (сульфідні грязі, парафін, озокерит) в основному на область спини, рідше – з боку живота (при клінічній ремісії та явищах зовнішньосекреторної недостатності). Тривалість процедур 20–30 хв., через день, курс 10–12 аплікацій. При неповній ремісії ХП пелоїдотерапію не назначати!

~ дієта №5 п (розширена) або №5 (див. диспансеризацію і профілактику);

~ психотерапія;

~ фітотерапія тощо.

11.3. Фітотерапія ХП.

Лікарські рослини (ЛР) застосовують із врахуванням активності патологічного процесу та функціонального стану органу (табл.3).

Тривалість фітотерапевтичного курсу – не менше 20 днів (в середньому 1–1,5 місяці), ефект розвивається поступово, однак є помітний ефект післядії. 2–3 курси в рік, краще – чергуючи з курсовим прийомом мінеральних вод. Фітозасоби (у вигляді відварів, напарів, настоїв) частіше приймають у середніх дозах по 100–150 мл на прийом за 20–30 хв. до їжі. При затухаючому загостренні ХП також застосовують прийом у менших дозах (50–75 мл) на висоті травлення після їж


 

Таблиця 3

Фітотерапія ХП

Клінічна форма і фаза захворювання Групи лікарських рослин за механізмом дії «Місце» застосування Представники
       
І. Хронічний рецидивуючий панкреатит у фазі затухаючого загострення, нестійкої ремісії, (на фоні підвищеної екскреторної функції ПЗ) 1. ЛР протизапальної дії стаціонар, денний стаціонар, СКЛ, амбулаторно ромашка, деревій, звіробій, нагідки, листя берези, іван-чай, перестач прямостоячий, кропива, цвіт білої акації та ін.
2.ЛР очисної, дезінтоксикаційної дії – ² – липа, бузина, листя смородини, пелюстки червоної троянди, череда
3.ЛР вегетотропної заспокійливої та антиспастичної дії – ² – м’ята, меліса, хміль, собача кропива, глід, валеріана, чебрець, материнка, пасифлора
ІІ. Хронічний рецидивуючий панкреатит у фазі ремісії, латентний панкреатит на фоні малдигестії та екскреторної недостатності 1.Трави – стимулятори панкреатичної секреції: а) класичні цукрозни-жуючі трави амбулаторно, СКЛ     козлятник, стручки квасолі, листя чорниці, брусниці, шовковиці, грецького горіха, трава стевії тощо

 

 

       
  б) активатори метабо-лізму в цілому: ~ т.зв.адаптогени   – ² – женьшень, елеутерокок, китайський лимонник, аралія маньчжурська, гуарана, родіола рожева та ін.
~ ЛР з вмістом ароматичних гіркот – ² – корінь кульбаби, цикорію, люби-стку, петрушки, селери, пастер-наку, золототисячник і т.д.
2. Коректори супутніх розладів: а) імуностимулятори амбулаторно, СКЛ, денний стаціонар ехінацея, ісландський мох, зародки зернових, а також адаптогени і ЛР з ароматичними гіркотами
б)жовчогінні (холеретики, холекінетики) – ² – ЛР з ароматичними гіркотами, цмин пісковий, нагідки, кукурудзяні рильця, куркума
в)регулятори моторики і тонусу ШКТ (з вітрогінним ефектом) – ² – насіння кропу, анісу, кмину, коріандру, ЛР з ароматичними гіркотами, ЛР вегетотропної дії (м’ята, меліса, глід та ін.)
г)полівітамінні ЛР – ² – обліпиха, шипшина, різні лісові ягоди, фейхоа, зародки зернових і т.д.


Підтримуюча терапія (вторинна профілактика) ХП – Здійснюється в рамках диспансерного нагляду, мета якого – зупинити прогресування запально-деструктивного процесу в ПЗ, попередити виникнення загострень, ускладнень і приєднання супутньої патології.

Частота диспансерного нагляду залежить від важкості перебігу ХП:

· при ХП легкого перебігу (важкість І ст.) –диспансерний огляд дільничним терапевтом 2 рази на рік, 2 курси вторинної профілактики на протязі 2–3 тижнів.

Обстеження: 2 рази на рік – загальний аналіз крові, сечі, амілаза сечі і крові (при можливості – ліпаза крові), копрограма; 1 раз на рік – УЗД підшлункової залози, печінки і біліарної системи. Контроль маси тіла.

· при ХП середньої важкості (ІІ ст.) – нагляд 3 рази на рік при консультації гастроентеролога. Протирецидивна терапія – 1–2 місяці 3 рази на рік.

Обстеження: Загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, амілаза, копрограма, білірубін, трансамінази сироватки крові, ліпаза (по можливості) – 3 рази на рік. 1 раз на рік і при загостреннях – УЗД підшлункової залози і гепатобіліарної системи. Контроль маси тіла.

· при ХП важкого перебігу (важкість ІІІ ст.) – частота диспансерних оглядів (гастроентерологом і дільничним терапевтом) – 4–6 разів на рік у залежності від ступеню компенсації стану. Протирецидивна терапія кожні 2–3 місяці (по 1–2 місяці) або неперервна.

Обстеження: Не менше 4-х разів на рік: як при ХП ІІ ст. + аналіз добової сечі на цукор. За показами – консультація ендокринолога, дієтолога, хірурга.

Вторинна профілактика ХП включає:

1. Дієта №5 п (розширена):

Калорійність – 2800 ккал, білки – 110–150 г/добу, жири – 70–80 г, вуглеводи – 300–400 г (обмеження вуглеводів при порушенні ендокринної функції ПЗ). Обмеження кухонної солі до 10 г/добу. У раціон вводять багато вітамінів, мінеральних речовин. Їжа готується на парі або запікається в духовці, приймається невеликими порціями, 5–6 разів на добу, помірної температури.

Виключаються: різні бульйони, гриби, молоко, варення, кондитерські вироби, печиво, кава, какао, шоколад, газовані напої, тугоплавкі жири, спиртні напої, оцет, часник, прянощі тощо.

При латентному панкреатиті застосовують дієту №5 (збільшення вмісту білка, рослинних жирів, розширення асортименту дозволених продуктів).

2. Відмова від алкоголю і – по можливості – від куріння.

3. Раціональна психотерапія та інші засоби корекції нервово-психічного стану пацієнтів.

4. Ферментні препарати – від 2–3 до 4–6 тижнів 2 рази на рік та на «вимогу».

5. Засоби для нормалізації моторики і тонусу у травній системі (таблетовані препарати): спазмолітики, прокінетики 1–2 тижні 2 рази на рік та «на вимогу» (для поточної корекції самопочуття).

6. Жовчогінні засоби – за показами (аналогічними курсами).

7. Внутрішній прийом мінеральних вод та ЛР.

 

Протирецидивна терапія при середній важкості та важкому перебігу ХП включає:

1. Вищевказані заходи вторинної профілактики – частішими і тривалішими курсами або неперервно, у т.ч. у вигляді препаратів для парентерального введення.

2. Антиферментні препарати (e-амінокапронова кислота, контрикал або таблетовані засоби з подібною дією – метилурацил, пентоксил).

3. При схудненні, малдигестії – вітамінотерапія, анаболіки.

4. Для покращення мікроциркуляції в ПЗ: компламін, продектин, трентал, курентил.

5. Імунотерапія – за показами.

Первинна профілактика панкреатиту полягає у дії на фактори ризику захворювання:

~ відмова від зловживання алкоголем;

~ раціональне харчування;

~ адекватне лікування біліарної та гастродуоденальної патології;

~ усунення гіподинамії та надлишку маси тіла.

Особливо це стосується осіб, які:

1) мають спадкові фактори схильності до панкреатиту;

2) зловживають алкоголем;

3) мали травму живота;

4) перенесли «панкреатичні» вірусні інфекції (паротит, інфекційний гепатит, мононуклеоз, вірус Коксакі, цитомегаловірус, корева краснуха тощо);

5) мають позитивні тести на Helicobacter pylori.

Особи, що перенесли гострий панкреатит, мають високий ризик хронізації процесу і повинні спостерігатися дільничним лікарем (гастроентерологом) на протязі року з лабораторно-інструментальним контролем стану двічі на рік + репаранти, антиагреганти, вітамінотерапія.

 

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 410 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)