АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічні основи загартування

В основі загартування лежить здатність організму відповідно реагувати на ті чи інші зовнішні подразники: температурні, світлові, механічні, хімічні та ін. При багаторазовому повторенні подразників відбувається поступове пристосування, тобто відбір найбільш вигідних для організму реакцій. На основі цього він звикає до різноманітних змін навколишнього середовища - холоду, спеки, вологості і т. д.

У житті постійно утворюється велика кількість умовних рефлексів, корисних для організму. Значення їх зрозуміле: вони сприяють підготовці організму до впливу зовнішнього середовищ

Вплив загартування на організм

У процесі загартування поліпшується здатність до регуляції тепла.

Систематичне загартування допомагає організму боротися із захворюваннями, особливо із застудними.

Загартування впливає на загальний стан здоров'я та поведінку дитини.

Білет №22

1. Артерії – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. Стінки артерій складаються з трьох шарів:

1.Зовнішньої – сполучнотканинної оболонки.

2.Середнього – гладкі м’язеві волокна між якими є еластичні волокна

Крупні артерії (аорта, підключичні і сонні артерії) мають товсті стінки, тому витримують великий тиск крові. Дрібні артерії – артеріоли, середній шар містить тільки гладкі м’язи.

Вени – збирають кров від органів і несуть її до серця. Їхні стінки складаються з тих самих оболонок, що і стінки артерій, але мають менше гладких м’язових і еластичних волокон (стінки тонші, діаметр більший)Капіляри – найдрібніші кровоносні судини розташовані в усіх тканинах між артеріями і венами. Основна функція капілярів – забезпечення обміну газами і поживними речовинами між кров’ю і тканинами. Тонка стінка капілярів утворена лише одним шаром плоских ендотеліальних клітин.

Рух крові по судинам, кров’яний тиск в них. Пульс

.Кров рухається по судинах в результаті: ритмічної роботи серця, різниці тисків у різних частинах кровоносної системи, присисної дії грудної порожнини.Ритмічна робота серця створює і підтримує різницю тиску в судинах. Під час скорочення серця кров під тиском виштовхується в артері.

Артеріальний кров’яний тиск не є сталою величиною. Він пульсує в такт із скороченнями серця: в момент систоли тиск підвищується до 120-130 мм.рт.ст. (систолічний тиск), а під час діастоли знижується до 80-90 мм.рт.ст. (діастолічний).

Пульс. При скороченні шлуночків кров викидається в аорту, підвищуючи в ній тиск. Хвиля, яка виникає при цьому в її стінці, поширюється з певною швидкістю від аорти до артерій. Ритмічні коливання стінки артерій. Викликані підвищенням тиску в аорті під час систоли, називається пульсом.

2. Втома являє собою цілісний процес, який охоплює всі рівні рухового апарату, з лімітуючою корковою ланкою, і виявляється у зниженніпрацездатності. Причиною втоми є критична величина затрат функціональних ресурсів і формування нейрофізіологічного конфлікту між діяльністю і відновлювальними процесами, загострення якого супроводжується дискоординацією і дефіцитом тонізуючої нервової імпульсації. Дискоординація розвивається в центральній нервовій системі, а виявляється в рухах, мисленні, сприйманні, у діяльності внутрішніх органів. При максимальному дефіциті нервової імпульсації в діяльності мозку розвиваються фазові стани (рівноважна, парадоксальна, ультрапарадоксальна стадії парабіозу).

3. Профілактика серцево-судинних хвороб. Недбале ставлення до свого здоров’я призводить до сумних наслідків: схильність до серцево-судинних захворювань формується з дитинства. Основні чинники їх розвитку — малорухливий спосіб життя, емоційні стреси, перевтоми, неправильне харчування, куріння й уживання алкоголю. Профілактикою серцево-судинних захворювань є фізична праця, заняття спортом і правильне харчування. Під час помірних фізичних навантажень серце тренується й зміцнюється, покращується кровообіг в інших органах. Щоденний раціон має містити кількість білків, вітамінів і мікроелементів, що забезпечує нормальну роботу серця й судин. Проте слід обмежувати вживання солі й цукру, тваринних жирів. До серця і судин потрібно ставитися дбайливо. Своєчасний відпочинок необхідний нашому організму так само, як і фізичні вправи, тому спати потрібно не менше 7-8 годин на добу. Дотримуючись цих правил, можна запобігти розвитку серцево- судинних й інших хвороб, підвищити якість життя.

Білет №23

1.Процес дихання забезпечує система спеціалізованих органів, куди входять носова й ротова порожнини, носоглотка, гортань, трахея, бронхи, легені. Потрапляючи в носову порожнину, вдихуване повітря проходить крізь волосяний фільтр, очищуючись від пилу, нагріваючись до кімнатної температури, зволожуючись та знешкоджуючись слизом, який виділяється стінками носа. Далі через гортань повітря проходить у трахею та бронхи. Це трубки, утворені хрящовою тканиною. Трубка трахеї складається із хрящових півкілець, а бронхів — із кілець. Зсередини трубки вистелені війчастим епітелієм. Війки мерехтять у зовнішньому напрямку, роблячи 1000 рухів на хвилину; при цьому вони видаляють слиз із просвіту дихальних шляхів, просуваючи його до глотки (за 1 хвилину — на 2-Зсм), де він заковтується. Поява кашлю свідчить про скупчення слизу в дихальних шляхах. Зазвичай це відбувається у разі запальних процесів. Із кашлем слиз відходить, і дихальні шляхи очищуються. Бронхи утворюють два великих розгалуження, а увійшовши в легені, продовжують розгалужуватися. На кінцях найтонших «гілочок» — бронхіол — розташовані дрібні легеневі пухирці — альвеоли.

До функціональних показників відносять перш за все тип дихання. Діти до 3-х років мають діафрагмальний тип дихання. З 3 до 7 років у всіх дітей формується грудний тип дихання. З 8 років починають проявлятися статеві особливості типу дихання: у хлопчиків поступово розвивається черево — діафрагмальний тип дихання, а у дівчаток вдосконалюється грудний тип дихання. Закріплення такої диференціації завершується в 14-17 років. Слід зауважити, що тип дихання може змінюватись в залежності від фізичного навантаження. При інтенсивному диханні у хлопців починає активно працювати не тільки діафрагма, а і грудна клітка, а у дівчат разом з грудною кліткою активується і діафрагма.

З віком усі об'ємні показники дихання значно зростають. В табл. 15 представлена вікова динаміка зміни основних об'ємних показників дихання у дітей в залежності від статі.

2.Зміна механічного стану міофібріллярного скорочувального апарату м'язових волокон називається скороченням. Зовнішнє скорочення проявляється у зміні або напруги, або довжини м'язи, або і того й іншого.

При довільній внутрішньої команді скорочення м'язи людини починається приблизно через 0.05 с (50 мс). За цей час моторна команда передається від кори великих півкуль до мотонейронам спинного мозку і по руховим волокнам до м'яза. Підійшовши до м'яза, процес порушення повинен за допомогою медіатора подолати нервово-м'язовий синапс, що займає приблизно 0.5 мс Ці процеси лежать в основі периферичних механізмів стомлення при тривалій і важкій м'язовій роботі.

Динамічна робота — найпоширеніший вид діяльності рухового апарату людини у процесі праці — характеризується швидкими, точними, координованими рухами і завжди поєднується зі статичною роботою, внаслідок чого утворюються складні рухові ансамблі. Наприклад, механізована праця верстатника характеризується координованими динамічними рухами рук і великим статичним напруженням ніг, точністю вимірювань і напруженням зорового аналізатора.

Робота, при якій напруження м’язів розвивається без зміни їх довжини і без активного переміщення у просторі рухових ланок, називається статичноюЗалежно від характеру діяльності м’язів статична робота поділяється на два види:

• статична робота, яка здійснюється шляхом активної протидії силам, що виводять тіло або його частини з рівноваги. Збереження рівноваги досягається внаслідок тетанічного напруження м’язів під дією потужних нервових імпульсів і пов’язане з великими витратами енергії;

• статична робота, при якій тіло, змінюючи позу, знаходить нове положення рівноваги і пристосовується до сил, які діють на нього. Така робота забезпечується особливим станом м’язів — тонусом. М’язовий тонус — це тривале, без ознак швидкої втоми, напруження скелетних м’язів, яке забезпечує підтримання пози людини. Отже, при тонусі м’язова робота виконується під дією слабих нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.

Білет №24

1.До системи органів травлення належать травний канал і травні залози. Травний канал — це порожниста трубка довжиною 8–10 м, що проходить через усе тіло і поділяється на ротову порожнину, глотку, стравохід, шлунок, тонку і товсту кишку.

Травний канал починається ротовою порожниною, що обмежена верхньою і нижньою щелепами. У ротовій порожнині їжа куштується, подрібнюється, перетирається й змочується слиною. Механічна переробка їжі здійснюється за допомогою зубів і язика. У дорослої людини 32 зуби: по 4 плескатих різці, по 2 загострених ікла, по 2 малих і 6 великих кутніх зубів на верхніх і нижніх щелепах. Будова і форма зубів залежить від функцій, які вони виконують. Кожен зуб складається з кореня, шийки та коронки. Зовні коронка вкрита твердою зубною емаллю, під якою знаходиться дентин. Усередині зуба є пульпа, заповнена сполучною тканиною, судинами і нервами.

У ротовій порожнині міститься периферична частина смакового аналізатора — язик. Це рухомий м’язовий орган, покритий епітелієм. Язик бере участь у механічній обробці їжі, перемішуванні її під час пережовування та проштовхуванні у глотку під час ковтання, яке здійснюється рефлекторно. Язик — орган мовлення. У ротову порожнину відкриваються три пари великих слинних залоз, а також численні дрібні залози. Слинні залози виділяють секрет — слину — рефлекторно. Вона обволікає їжу під час пережовування, сприяє формуванню харчової кашки; полегшує ковтання та проходження кашки у стравохід. У слині людини є також ферменти, які розщеплюють складні вуглеводи на простіші. Слина має слабколужну реакцію. У ній міститься особлива знезаражуюча речовина — лізоцим.

З ротової порожнини їжа потрапляє в глотку, а потім у стравохід — вузьку вертикальну трубку, по якій просування харчової кашки відбувається внаслідок хвилеподібних скорочень його стінок. Стравохід переходить у шлунок. Шлунок — розширений відділ травного тракту, об’ємом до 3 л. Численні залози слизової оболонки шлунка виділяють у його порожнину шлунковий сік. Шлунковий сік — безбарвна рідина, у якій містяться ферменти, слиз і невелика кількість соляної кислоти. Слиз уберігає стінки шлунка від механічних ушкоджень. Соляна кислота вбиває бактерії, активує ферменти та здійснює денатурацію і набухання білків, а їх розщеплення відбувається під дією ферментів. Із шлунка їжа потрапляє у кишечник.

2.Життє́ва є́мність леге́нь (ЖЄЛ) — максимальна кількість повітря, що видихається після найглибшого вдиху. ЖЄЛ є одним з основних показників стану апарату зовнішнього дихання, широко тим, що використовуються в медицині.

Разом із залишковим об'ємом, тобто об'ємом повітря, що залишається в легенях після найглибшого видиху, ЖЄЛ утворює загальну ємність легенів (ЗЄЛ). В нормі ЖЄЛ становить близько 3/4 загальної місткості легенів і характеризує максимальний об'єм, в межах якого людина може змінювати глибину свого дихання. При спокійному диханні здорова доросла людина використовує невелику частину ЖЄЛ: вдихає і видихає 300–500 мл повітря (так званий дихальний об'єм). При цьому резервний об'єм вдиху, тобто кількість повітря, яка людина здатна додатково вдихнути після спокійного вдиху, і резервний об'єм видиху, рівний об'єму повітря, що додатково видихається після спокійного видиху, складає в середньому приблизно по 1500 мл кожний. Під час фізичного навантаження дихальний об'єм зростає за рахунок використовування резервів вдиху і видиху.

Білет №25

1. У дорослої людини 32 зуби: по 4 плескатих різці, по 2 загострених ікла, по 2 малих і 6 великих кутніх зубів на верхніх і нижніх щелепах. Будова і форма зубів залежить від функцій, які вони виконують. Кожен зуб складається з кореня, шийки та коронки. Зовні коронка вкрита твердою зубною емаллю, під якою знаходиться дентин. Усередині зуба є пульпа, заповнена сполучною тканиною, судинами і нервами. Карієс (лат. Caries dentium) - Це патологічний процес, що починається після прорізування зубів, що супроводжується демінералізацією і протеолізу, з утворенням порожнини під дією ендо-і екзогенних факторів. Карієс - дуже поширене захворювання. У дитячому віці воно посідає перше місце серед хронічних захворювань.Основними заходами профілактики карієсу є ^[12]:

· регулярний догляд за порожниною рота;

· зниження споживання цукру;

· використання фторовмісних зубних паст;

· дотримання правильної технології чистки зубів;

· використання розчинів 0,1-0,2% хлоргексидину для щоденного полоскання порожнини рота або зубних паст з хлоргексидином;

· вживання ксиліту не менше 3 разів на день після їжі у вигляді містять ксиліт жувальних гумок;

· профілактичний огляд у стоматолога не рідше 1 разу на півроку.

2.Сон — періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.Під час сну підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм.Сон у нормі відбувається циклічно, приблизно кожні 24 години. Ці цикли називають циркадними ритмами. Вони перевизначаються кожну добу, найбільш важливим фактором є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня.[1] Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон — сієста.У фізичному розвитку дітей особливо важливе місце займає сон. У стані сну діти проводять більше 1/3 свого життя, тому дітям, передусім школярам, необхідно забезпечити нормальний, здоровий і сон. Для цього необхідно перед сном обов’язково провітрити кімнату, але температура повітря в ній повинна бути на рівні 15—16°Ц і ні в якому разі не опускатись нижче 10.Дуже корисно, коли діти сплять в спеціальній довгій сорочці, яка не заважає шиї, рукам і не стискує грудну клітку. Узимку дітей необхідно вкривати теплою ковдрою, обов’язково з підковдрою. Спання без підковдри не гігієнічне для здоров’я дітей, забруднює і псує ковдру.Необхідною умовою гігієни сну є щоденне провітрювання постелі. Для цього вранці, поки школяр виконує свій ранковий туалет, треба відкинути ковдру на спинку ліжка, щоб провітрювалися ковдра і простирадло. 3.У поході відповідальним за харчування є інструктор, він же - завгосп. До його обов′язків належить: складання меню, закупівля продуктів, розподіл їх між учасниками. А також він найбільшою мірою причетний до процесу приготування їжі.Для походів тривалістю до 5 днів всі продукти закуповуються одразу. Відповідно вага рюкзака зменшуватиметься пропорційно до спожитих харчів. Для триваліших походів до старту закуповується частина продуктів, а посеред походу здійснюються додаткові закупи. Отже, вантаж змінюватиме вагу двічі за похід. Незмінною щодня залишатиметься вага термоса з чаєм взимку/фляги з водою влітку.

Враховуючи похідні особливості, ми пропонуємо таку схему харчування: на сніданок і вечерю, коли є можливість розпалити велике вогнище і наявний вільний доступ до води, ми готуємо варені страви (вранці - каші, ввечері - супи).

Під час переходів передбачено споживання двох перекусів - солодкого і солоного. Перекус у поході вимагає зупинки, що триває від 40 хв до 1 год. Усі дістають частину внормованого завгоспом денного пайка, термоси з чаєм або фляги з водою. Товариство відпочиває, ділиться враженнями й одночасно наминає по жменьці сухарів, родзинок чи сир.

Білет №26

.1.Вітаміни – це група фізіологічно активних органічних сполук різноманітної хімічної природи, які не в великих кількостях життєво необхідні для норми функціонування організму. На добу організмові людини необхідно кілька міліграмів вітамінів. Найбільше вітамінів міститься у свіжих фруктах, овочах, а також у молоці та м'ясі. За відсутності вітамінів у їжі в організмі виникають захворювання — авітамінози, при їх нестачі — гіповітаміноз, а надлишок, що у десятки або сотні разів перевищує потреби організму, спричинює гіпервітаміноз. Сьогодні відомо близько 50 вітамінів. Усіх їх поділяють на дві групи: водорозчинні і жиророзчинні. До водорозчинних відносять вітаміни групи В, Р, С, а до жиророзчинних — А, В, Е, Г, К.

А — При авітамінозі в дітей порушується зір, знижується захист від інфекцій, затримуються ріст і розвиток організму. Вітамін А є в продуктах рослинного походження (моркві, шпинаті, кропиві) і тваринного походження (печінка, риб'яча ікра, масло, молоко). Добова потреба у вітаміні А становить 1—2 мг.

D -- Авітаміноз призводить до виведення цих солей із кісток і порушення процесів окостеніння. Розвивається рахіт — хвороба, яка крім порушення процесів окостеніння спричинює м'язову слабість. Велика кількість вітаміну D міститься в риб'ячому жирі, яєчних жовтках, молоці.

Е - нейтралізує дію вільних радикалів, запобігає утворенню в організмі канцерогенівВітаміну Е є у горіхах, соняшниковій, кукурудзяній, соєвій, арахісовій олії. Багато токоферолу міститься в лососі, печінці, яєчному жовтку, моркві, вівсянці, шпинаті.

К невід'ємний учасник процесу згортання крові. Він необхідний для синтезу білків, бере активну участь в обмінних процесах кісткової і сполучної тканин, підтримує роботу нирок. Вітамін міститься у яйцях, свинячу печінці, молочних продуктах, шпинаті, зеленому чаї, кропиві, капусті, оливковій олії, деяких фруктах (банани, авокадо, ківі), у висівках і злаках.

С необхідний для синтезу білків, утворення органічної речовини кісток, підвищує імунітет.

В1 бере участь у обміні білків, жирів, вуглеводів. При нестачі вітаміну втрачається апетит, людина швидко втомлюється, стає дратівливою, у неї порушується діяльність нервової системи Вітамін В2 необхідний для синтезу ферментів. При нестачі вітаміну порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. Вітамін В1 у значній кількості є в рибних продуктах, печінці, молоці гречаній крупі.

2)-

3) Орган слуху - вухо - також один з найважливіших органів чуттів, за допомогою якого людина сприймає все багатство звуків навколишнього світу, оволодіває мовою. Гігієна слуху.

Нас оточує безліч звуків. їхнє багатство і різноманітність є не тільки джерелом інформації про навколишній світ, але й справляє на людину велике емоційне враження. Зниження або втрата слуху значно обмежує життєві можливості людини. Тому слід знати і за­вжди дотримуватись правил гігієни слуху.

Для збереження слуху треба оберігати від пошкоджуючої дії різних факторів, перш за все від механічних пошкоджень, шкі­ряний покрив зовнішнього вуха і особливо барабанну перетинку. Необхідно регулярно мити вуха, бо разом із сіркою, що накопичилась у слуховому проході, там затримуються пил і мікроорганізми. Травмуючої дії на слуховий аналізатор, яка призводить до зниження або втрати слуху, надають гучний звук, постійні шуми, особливо коливання ультрависоких і інфранизьких частот. Тому для боротьби з шкідливим впливом цих факторів у промислових умовах застосовується комплекс захисних заходів. Необхідно своєчасно лікувати простудні захворювання носоглот­ки, бо через слухову трубу в барабанну порожнину можуть прони­кати хвороботворні мікроорганізми, викликаючи запальні проце­си органів слуху.

Білет №28

1. До залоз внутрішньої секреції входять підшлункова залоза, статеві залози. Функції залоз внутрішньої секреції: утворення і виділення секретів(гормонів,стероїдів). Залози внутрішньої секреції свої секрети виділяють в кров. Це гормони. Гормони мають специфічну дію,в незначних концентраціях справляють великий вплив на організм людини:1)активізують й регулюють фізіологічні процеси;2)підвищують працездатність і поліпшують самопочуття. Ендокринні залози: щитовидна залоза, прищитовидні залози, вилочкова,підшлункова, надниркові залози, статеві залози. Гіпофіз – невелика овальна залоза масою 0,5 – 0,7 г. – лежить у ямці турецького сідла. Складається із передньої частки, задньої і проміжної частки.

2.Рух крові по замкнутих порожнинах серця і кровоносних судин називається кровообігом. Завдяки кровообігу до всіх органів і тканин надходить кисень,поживні речовини,солі,гормони,вода,і виводяться продукти обміну. Судинна система складається із двох кіл кровообігу – великого і малого. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця і переходить в аорту. Мале коло починається в правому шлуночку, куди венозна кров надходить із правого передсердя.

3.Гіподинамія – це обмеження рухової активності, зумовлене тривалим ліжковим режимом, перебуванням людини в умовах невагомості. Гіподинамія у шкільному віці часто пов’язана з нераціональним розпорядком дня, перевантаженням навчальною роботою. Обмеження рухової активності сприяє зниженню функціональних можливостей м’язової системи. Порушується також регуляція артеріального тиску, при гіподинамії звужуються найдрібніші артеріальні й венозні судини,зменшується кількість функціональних капілярів у тканинах, негативно впливає на розвиток опорно – рухового апарату, серцево- судинної та ін. систем. Значно знижується опірність до збудників інфекційних хвороб. Також,коли школярі перебувають у неправильному положенні за столом, це може спричинити до порушення постави, виникнення сутулості, деформації хребта.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1565 | Нарушение авторских прав