АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шкідливих хімічних речових на організм людини

До сучасної системи профілактичних заходів, що попереджують несприятливий вплив шкідливих хімічних речовин на організм людини відносять:

1. Гігієнічне нормування.

2. Технологічні заходи.

3. Санітарно-технічні заходи

4. Архітектурно-планувальні заходи.

5. Організаційні заходи.

6. Використання індивідуальних засобів захисту

7. Лікувально-профілактичні заходи.

Розглянемо основні напрямки реалізації кожної з перерахованих груп заходів:

1. Гігієнічне нормування забезпечує керування якістю навколишнього середовища та сприяють обмеженню несприятливого впливу його різних чинників на організм людини.

Основні принципи гігієнічного нормування:

1) Принцип пріоритету медичних показників під час встановлення нормативів для певного шкідливого чинника звертають увагу, передусім, на особливості його впливу на організм людини і санітарні умови життя, тобто на медичний аспект його дії.

2) Принцип диференціації біологічних відповідей – в ході розгляду та аналізу всіх реакцій організму, що виникають у відповідь на вплив шкідливого чинника виділяють такі види біологічних відповідей, як смертність, захворюваність, фізіологічні і біохімічні ознаки хвороби, зрушення в організмі невідомої етіології, накопичення забруднюючих речовин в органах і тканинах, тобто певні рівні шкідливого впливу на здоров’я людини різного ступеня значущості.

3) Принцип розподілу об’єктів санітарної охорони – гігієнічні нормативи установлюють окремо для кожного об’єкту, кожної речовини.

4) Принципи урахування усіх можливостей несприятливих впливів –установлюються гігієнічні нормативи, які ураховують усі можливі види несприятливої дії чинника на організм.

5) Принцип пороговості – визначається ГДК, ГДР, ГДД для кожного шкідливого фактору, перевищення яких зумовлює виникнення несприятливих проявів.

6) Принцип залежності ефекту від концентрації (дози і часу) впливу.

7) Принцип лабораторного дослідження – усі дослідження проводяться в лабораторних умовах.

8) Принцип агравації – зі всього розмаїття шкідливих чинників відбираються лише ті, які відіграють вирішальну роль впливу на організм людини.

9) Принципи відносності і періодичного перегляду гігієнічних нормативів.

2. Технологічні заходи – спрямовані на зменшення і навіть повне виключення того чи іншого шкідливого фактору за рахунок зміни технології виробництва. Наприклад: запровадження безвідходних і безперервних технологій, технологій замкнутого циклу, автоматизація і механізація виробничих процесів, дистанційне управління трудовим процесом тощо.

3. Санітарно-технічні заходи – спрямовані на зниження рівня впливу шкідливого чинника за рахунок використання спеціальних технічних пристроїв. Наприклад: герметизація робочих зон, використання пило- і шумо-непроникливих кожухів, налагодження потужної місцевої витяжної вентиляції (витяжні шафи, кожухи, зонти, бокові відсоси), використання спеціальних екранів (зокрема, акустичних) тощо.

4. Архітектурно-планувальні заходи – спрямовані на зниження ступеня впливу шкідливого чинника за рахунок раціональних планувальних рішень підприємств. Наприклад: локалізація об’єктів, що генерують шум, вібрацію, пил, боротьба зі структурними шумами і вібрацією за рахунок використання матеріалів з підвищеною віброізоляцією і вібропоглинанням, улаштування ”плаваючих фундаментів”, озеленення території промислового підприємства тощо.

5. Організаційні заходи – полягають в організації раціонального режиму праці і відпочинку, обмеженні часу контакту працівника зі шкідливою речовиною, проведенні професійної консультації та професійного відбору, недопущенні на шкідливі підприємства підлітків і жінок тощо.

6. Використання індивідуальних засобів захисту – передбачає застосування спецодягу і спецвзуття, засобів для захисту рук, органів дихання (респіратори, протигази, ізолюючі шлангові і автономні дихальні апарати), голови (каски, шоломи), засоби захисту очей і обличчя (захисні окуляри, маски, щитки), органу слуху (антифони шлеми) тощо.

7. Лікувально-профілактичні заходи – полягають у проведенні первинних та періодичних медичних оглядів, організації лікувально-профілактичного харчування проведенні заходів оздоровчого захисту, використанні ультрафіолетового випромінювання, застосування різноманітних видів виробничої гімнастики і психотренінгів, санаторно-курортне лікування тощо.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 577 | Нарушение авторских прав